Запрошуємо долучитися до обговорення пропозиції щодо перейменування вулиці Гастелло на вулицю Василя Симоненка

Громадське обговорення проводиться топонімічною комісією, управлінням організаційно-інформаційної роботи та контролю Хмельницької міської ради відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Пропозиція внесена топонімічною комісією на засіданні 7 жовтня 2021 року.

Пропозиція обґрунтована доцільністю дерадянізації вказаної вулиці та вшанування пам’яті видатного українського поета, дисидента Василя Симоненка.

Василь Андрійович Симоненко (1935 — 1963) — визначний український поет, журналіст, громадський діяч. Один з найяскравіших представників покоління «шістдесятників» у вітчизняній літературі.

Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки. Самовидавні поезії Симоненка набули великої популярності та поклали початок українському рухові опору 1960-70-их років. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокості радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), таврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).

1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді. Так з'явилася ініціативна група, яка ставила своєю метою об'єднати духовні і фізичні зусилля молодого покоління для розбудови оновленої України. Разом з Ліною Костенко, Аллою Горською, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Миколою Вінграновським, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком, він став душею цього Клубу.

1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що було зроблено заяву до Київської міської ради. Після цього потрапив під нагляд КДБ. У 1963 році Симоненко був жорстоко побитий «кагебістами» на залізничній станції у місті Сміла, після чого він переніс відмову нирок і невдовзі помер 13 грудня 1963 року.

Пропозиції (зауваження) щодо питання, винесеного на громадське обговорення, приймаються до 1 грудня 2021 року.

Результати громадського обговорення будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради до 13 грудня 2021 року.

Пропозиції щодо питання, винесеного на громадське обговорення, можна надсилати на електронну адресу: [email protected]