Подригун Олександр Володимирович

Подригун Олександр Володимирович
Олександр Подригун народився 23 січня 1972 року в селі Залужжя Білогірського району Хмельницької області.
Закінчивши Залузьку середню загальноосвітню школу, Олександр продовжив навчання у Волочиському училищі (нині державний навчальний заклад "Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей"). Працював на приватному підприємстві в селищі міського типу Білогір’я Хмельницької області, але фірма невдовзі збанкрутувала. Після цього Олександр пройшов строкову військову службу у лавах Збройних сил України, а після демобілізації повернувся до рідного села. Однак там знайти роботу не зміг, тому поїхав до Києва та працював різноробом.
Уперше Олександр вийшов на Майдан після побиття мітингувальників у середмісті столиці 30 листопада 2013 року. Відтоді, за словами сестри, регулярно брав участь у протестах. На Майдані відсвяткував і свій останній день народження.
Матері про участь у подіях Революції Гідності не розповідав, щоб вона не хвилювалася. Сестра Валентина згадує, що востаннє бачилася з Олександром на початку грудня 2013 року.
Сьогодні інформації про обставини загибелі Олександра Подригуна бракує. Найімовірніше, він брав участь у подіях 18–20 лютого 2014 року. А наступного дня, 21 лютого, його жорстоко побили невідомі. Чоловіка знайшли на вулиці Лісовій у Києві з черепно-мозковою травмою. Імовірно, він йшов до сестри, яка мешкала неподалік. На тілі та одязі Олександра залишилися сліди кіптяви від шин, які палали на Майдані. Небайдужі перехожі доправили пораненого до однієї з лікарень міста, але врятувати його життя не вдалося – травми виявилися надто важкими. Олесандр помер 23 лютого 2014 року.
Олександрові Подригуну було 42 роки…
Олександра Подригуна поховано в його рідному селі Залужжі.
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександрові Подригуну присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).