«Свою Україну любіть!..» – цей безсмертний Шевченків заклик об’єднав творчі зусилля митців різних жанрів у єдиний театрально-мистецький проєкт одразу у двох залах музею історії міста Хмельницького. Зрима і незрима присутність Великого Кобзаря стає найбільш концентрованою саме шевченківськими днями. І в музеї історії міста Хмельницького дух українства витав у повітрі, звучав словами поезій та пісень на вірші Шевченка, виголошував Шевченків заклик любити Україну з полотен художників, графіків, з левкасів іконописців, з українських рушників майстерних вишивальниць, та й навіть більше. Мистецьке дійство того дня захопило всіх присутніх і до краєчку заповнило душу кожного непереборним шевченковим духом, підтримало незгасиме полум’я шевченкової любові до України в своєрідному, притаманному насамперед самому Кобзареві, синтезі мистецтв. Гості заходу також мали змогу відчути історію подільського краю на смак: колектив музею історії міста Хмельницького частував того дня подільським малаєм – кукурудзяним пирогом з ягодами за народним рецептом з кулінарної книги «Страви Поділля з душею» популярної сучасної дослідниці української кухні Лесі Кравецької.

Етнографічна зала представила на широкий загал постійну експозицію Шевченкіани, створену членом НСХУ, заслуженим художником України Михайлом Омеляновичем Андрійчуком, який віддав близько 60 років свого творчого життя саме місту Хмельницькому. Михайло Омелянович кілька десятиліть вивчав творчість та біографію Тараса Григоровича Шевченка, створивши безліч творів власної художньої Шевченкіани. Частину зі своїх графічних робіт митець об’єднав у серію «Шевченко на Поділлі», котра складається з семи офортів та розповідає про подільську подорож Тараса Григоровича у складі археографічної експедиції 1846 року, про перебування його у Кам’янці-Подільському та епізодичне відвідання ним Проскурова.

Презентація подільської Шевченкіани розпочалася з вокального виступу студента факультету мистецтв ХГПА Теодора Бадарла, який виконав а капела сольну партію «Слова Шевченка» з патетичного хорового твору «За Україну» українського композитора О.Александрова. На такій патріотичній ноті розпочалася презентація шевченківської експозиції авторства відомого хмельницького художника, графіка, члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України, почесного громадянина міста Хмельницького Михайла Омеляновича Андрійчука. В. о. директора, зберігач фондів музею історії міста Хмельницького Вікторія Папонова розповіла про мету мистецького проєкту «Свою Україну любіть!..» та запросила до вітального слова начальника управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артема Ромасюкова. Пан Артем наголосив на важливості різнобічного вивчення творчості Шевченка, яке завжди залишатиметься актуальним, та висловив подяку Михайлові Андрійчуку за створення графічної подільської Шевченкіани в експозиції музею історії міста Хмельницького, сім офортів з якої він люб’язно передав у фонди музею на постійне збереження.

Наукова співробітниця музею історії міста Оксана Собко провела для присутніх невеличкий екскурс у подільську подорож Тараса Григоровича Шевченка, використовуючи в якості наочного матеріалу серію графічних офортів авторства Михайла Андрійчука. До розповіді долучився і сам автор офортів.

У мистецькому залі музею громадське творче об’єднання «Хранителі спадщини» під керівництвом Радимира Міляра презентувало театрально-мистецький перформанс, обрамлений тематичною художньою виставкою, на якій спільними зусиллями музею та «хранителів» впродовж березня експонуватимуться понад 40 художніх робіт, об’єднаних тематикою багатогранної творчості Великого Кобзаря. Частина художньої експозиції, об’єднаної шевченківською тематикою, – з фондів музею. Серед них роботи членів НСХУ Олександра Антонюка, Михайла Андрійчука, Володимира Корнєва, Леоніда Бессараби, Неллі Павлової.

«Хранителі спадщини» – молода талановита творча організація, яка у розвитку своєї креативності не зупиняється ні на мить вже 10 років. Радимир Міляр зумів згуртувати навколо себе однодумців, котрі з легкістю йдуть на творчі компроміси, знаходять час і сили поза роботою та сімейними обставинами на створення подібних мистецьких проєктів не лише у своїй творчій студії-лабораторії, що у провулку Маяковського, 17. Своїм своєрідним легким творчим окриленням надихають вони всіх навколо, і тому впродовж тривалого часу «Хранителі спадщини» є бажаними гостями на творчих зустрічах, майстер-класах, мистецьких проєктах у закладах просвіти і культури.

Шевченкове слово, його непересічний художній талант, Шевченко як один з найбільш значущих символів згуртованості та єдності українського народу – все це не оминуло значного впливу й на творчість «хранителів». Мистецьке дійство того дня захопило всіх присутніх і до краєчку заповнило душу кожного непереборним шевченковим духом, підтримало незгасиме полум’я шевченкової любові до України в своєрідному, притаманному насамперед самому Кобзареві, синтезі мистецтв. Саме у синтезі мистецтв працюють «хранителі», саме так вони створюють і презентують свої творчі проєкти, досягаючи поставленої мети: легко і невимушено згуртовувати навколо своєї творчості людей, викликаючи захоплення.

Мистецьку зустріч прикрасив неперевершений академічний спів провідної солістки Хмельницької обласної філармонії, заслуженої артистки України, чарівної Фатіми Чергіндзії, яка виконала вокально-музичні твори Мирослава Скорика на слова Шевченка «Якби мені черевики» та «Зацвіла в долині» під акомпанемент завідувачки фортепіанним відділом Хмельницького музичного коледжу ім. В.І. Заремби Лариси Полатайко. За участь у мистецькому проєкті «Свою Україну любіть!» провідні хмельницькі виконавиці були відзначені подякою управління культури і туризму Хмельницької міської ради.

Звучало Шевченкове слово поряд з художнім його ілюструванням. Студійка «Хранителів спадщини» Ірина Стасюк прочитала вірш «Тополя», презентуючи власну художню роботу під однойменною назвою. Пані Ірина декламувала того дня не лише поезії Тараса Григоровича, а й власні, адже вона надихається саме синтезом мистецтв, тому, подібно до Шевченка, в її уяві постають одразу обидва образи: і мальований, і римований, що дозволяє паралельно створювати і картину, і поетичні рядки, пов’язані з зображеним сюжетом. Саме так народилася перша живописна робота пані Ірини – портрет Тараса Шевченка «Туга за Україною», який також можна побачити в цій експозиції.

Захоплення в учасників мистецького зібрання викликала неймовірна енергетика викладача народного вокалу Хмельницької школи мистецтв «Райдуга» Тетяни Міцель, художньої керівниці фольклорного ансамблю «Джерельце», та її юних вихованок, котрі виконали впродовж дійства низку пісень на слова Тараса Шевченка. Крім того, пані Тетяна оповила своїм співом а капела мистецьку залу, виконуючи сольні пісні. Варто зазначити, що у сфері її інтересів і вмінь також і рукотворне народне мистецтво, вона є автором численних етнографічних досліджень у галузі народної творчості.

Однією з головних діючих осіб заходу стало видання «Кобзар» Тараса Шевченка, одягнене у вишивану обкладинку, котре переходило з рук у руки від одного учасника заходу до іншого як своєрідне право на виступ, об’єднавши таким чином обидві частини мистецького проєкту в єдине ціле.

Пан Радимир, проводячи невеличку екскурсію експозицією, також представив художню студію «Рефлекторний взаємозв’язок» та її керівника, члена ХОО НСХУ Едварда Міляра. Студійці представили власну творчість на художній виставці «Свою Україну любіть!» живописними полотнами Світлани Мельничук та Едварда Міляра. Пан Едвард читав власні поезії, синтезійно ілюструючи їх своїми живописними творами.

У виконанні учениці ХДМШ № 1 ім. М. Мозгового Зоряни Прищепи (клас бандури викладача Марії Талалай) – лауреатки обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів – прозвучала «Колискова» сучасної української композиторки Оксани Герасименко.

У шевченківському дійстві взяла участь і «Музея» – вокальна група при обласному літературному музеї (художній керівник Анжела Махмутова), яка виконала пісню на слова Тараса Шевченка «Утоптала стежечку».

Сучасний український письменник і журналіст Анатолій Ненцінський прочитав фрагменти з нової поеми «Видіння в Чорному квадраті» та подарував музейникам авторську збірку поезії та прози «Побачення з собою», в оформленні обкладинки якої використано художні твори заслуженого художника України Михайла Андрійчука.

А на завершення мистецького дійства дружню дегустацію подільського кукурудзяного малая з малиною як фрагмента подільської кухні та часточки української культури пані Тетяна Міцель вдало проілюструвала виконанням української жартівливої народної пісні «Ой думала я, як спечу малая».

За інформацією музею історії міста Хмельницького