Володимир Овчинніков народився 26 лютого 2001 року в селі Круглоозерка Голопристанського району Херсонської області.

З 2007 по 2018 рік навчався в Круглоозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2018 по 2019 рік навчався в екіпажі Херсонської державної морської академії.

В 2019 році проходив військову службу в місті Миколаїв. Після присяги підписав контракт на військову службу, яку продовжив у місті Скадовськ Херсонської області.

У 2020 році в березні підписав контракт на три роки.

З 2021 року почав боронити країну від ненаситного ворога у важких боях на Донеччині. Його контракт закінчувався у березні 2022 року, та вже йшла повномасштабна війна.

Володимир Овчинніков був військовослужбовцем 140-го окремого розвідувального батальйону — підрозділу військової розвідки Збройних Сил України. Мав звання «старший матрос».

Молодий, але серйозний він викликав довіру у своїх побратимів і після того, як його командир був направлений на навчання до США, його призначили командиром розвідвзводу. З групою із восьми чоловік вони ходили у розвідку, вистежували позиції ворога, FPV-дроном виявляли кількісний склад ворога, ворожої техніки, передавали саперам координати мінних загороджень, бо завше йшли першими.

У травні 22-го у бою в селі Попасна був важко поранений, лікувався у Дніпрі, Вінниці, а потім у Хмельницькому та не долікувавшись поїхав на фронт.

Загинув 17 листопада 2022 року в селі Діброва Луганської області.

Володимиру Овчиннікову був лише 21 рік.

В захисника залишилися мати, дружина, син та донька.

Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове.

Указом Президента України від 3 листопада №731/2023 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Рішенням Хмельницької міської ради №33 від 15.09.2023 року за мужність у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою удостоєний звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» посмертно.