Руслан Малахов народився 7 лютого 1988 року. Захисник родом із Волочиська, але багато років жив і працював у Херсонській області. У Чистопіллі він виріс, закінчив школу, одружився та працював.

Однак, на початку повномасштабного російського вторгнення чоловік разом із родиною переїхав до Хмельницького, де понад рік працював будівельником.

Щирий і надійний, спокійний і врівноважений, чуйний і мужній – це про нього, справжнього чоловіка і воїна, який кожну справу робив без пафосу і на відмінно.

У квітні 2024 року Руслана Малахова мобілізували до лав Збройних сил України. 7 місяців захищав Україну у складі 150 ОМБР, був водієм мінометного взводу роти вогневої підтримки. У листопаді 2024 року був прикомандирований до 40-ї бригади морської піхоти.

Загинув воїн 21 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання на Херсонському напрямку.

Руслану навіки 37 років…

У нього залишились дружина, син, донька та мати.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.