Олександр Лавренюк народився 28 серпня 1994 року у селі Ольгопіль Вінницької області. Здобув середню спеціальну освіту у ПТУ № 35 с. Ольгопіль у 2012 році.

З вересня 2023 року навчався у КПІ імені Ігоря Сікорського, факультет інформатики та обчислювальної техніки, кафедра інформаційних систем та технологій. Проживав у м. Хмельницький.

Нагороджений Державною нагородою України – відзнакою Президента України «За оборону України» 24 серпня 2023 року.  Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (помертно) УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №256/2024.

Від вересня 2022 року брав участь у відбитті збройної агресії російської федерації, виконував бойові завдання на лівому березі р. Дніпро в складі ТГр «НОРМАНДІЯ». З самого початку операції на лівобережжі Херсонщини був залучений в якості керманича моторного човна в склад позаштатної групи човнярів для перевезення особового складу, боєприпасів та амуніції на лівий берег р. Дніпро, а також для евакуації поранених і загиблих на правий берег. Виходив на рейс по кілька разів на добу, переважно вночі, ніколи не вагаючись. Неодноразово потрапляв під ворожі артилерійські обстріли, скидання гранат з БПЛА та кулеметні обстріли.

3 листопада 2023 року під час переправляння на лівий беріг в районі н.п. Кринки Херсонської області озброєння, БК та продовольства для штурмових груп, з ворожого БПЛА по ньому було скинуто гранату ВОГ-17. Завдяки швидкому реагуванню та вправним маневрам старшого солдата ЛАВРЕНЮКА О.О. ворогові не вдалося завадити виконати бойове завдання. Хоч гумовий моторний човен був пошкоджений та пробитий осколком, О.ЛАВРЕНЮК успішно виконав завдання та повернувся на правий берег неушкоджений.

Неодноразово брав участь у проведенні розвідки та рекогностуванні можливих місць висадки та евакуації особового складу на лівому березі р. Дніпро.

При виконанні бойового завдання проявляв витримку, мужність і героїзм. Завдяки Олександру було збережено життя багатьом побратимам.

27 жовтня 2023 року на лівому березі р. Дніпро в н.п. Кринки Херсонської області, в результаті активних штурмових дій вивіз важко пораненого військовослужбовця 140 ОЦ ССО з множинними вогнепальними пораненнями та переломами. Та доставив на стабілізаційний пункт.

5 січня 2024 під час артилерійського обстрілу вивіз човен, на який була здійснена ворожа атака дронів-камікадзе,  з тілами загиблих побратимів поблизу н.п. Кринки та доставив їх на правий берег.

5 січня 2024 року внаслідок влучання ракети відбулась пожежа, Олександр допомагав евакуювати тіла загиблих.

16 січня 2024 року вивіз пораненого побратима з важкою черепно-мозковою травмою, доставив на стабілізаційний пункт в н.п. Тягинка та допомагав надавати медичну допомогу, врятувавши  своїми діями життя військовослужбовця.

2 лютого 2024 року ризикував своїм життям щоб врятувати важкого пораненого морського піхотинця на лівому березі річки Дніпро. Керуючи моторним човном в світлу пору доби, під ворожою атакою дронів FPV здійснив успішну евакуацію військовослужбовця та передав медикам евакуаційної бригади, завдяки чому було врятовано життя.

ЛАВРЕНЮК Олександр Олегович врятував понад 100 військовослужбовців, з лівого берега р. Дніпро (Кринки, Козачі Лагері) вивіз багато загиблих побратимів, незважаючи на небезпеку та постійну ворожу атаку, ризикуючи своїм життям.

Загинув 17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в н.п. Тягинка, Херсонської області.

Олександру було лише 29 років…

В нього залишилися батьки, брат та наречена.

Поховали Героя у с. Ольгопіль на Вінничині.