15.02.1989 (м. Городок Хмельницької обл.) – 07.04.2023 (с. Григорівка Донецької обл.)

Віталій Курсов родом із Городка. У цьому місті минули його шкільні роки. Юнак любив точні науки – математику, фізику, хімію. Загалом навчання давалося йому дуже легко. Був інтелектуалом, ерудитом, мав чудове почуття гумору.

Попри те, що із юнацтва мріяв стати військовим, у житті Віталій зосередився на навчанні. Одразу після 9-го класу вступив у Хмельницький політехнічний коледж, а затим став студентом факультету телекомунікацій Національного університету «Львівська політехніка». По його завершенню повертається на рідну Хмельниччину і засновує в обласному центрі власну фірму з будівництва та обслуговування телекомунікаційних мереж. Свою ж мрію служити у війську Віталій втілив, як тільки почалася повномасштабна війна. З перших днів добровільно пішов у військкомат і вже 1 березня 2022-го року став бійцем 8-го полку спеціального призначення ССО.

Віталій Курсов брав безпосередню участь у виконанні бойових завдань з ведення спецрозвідки впродовж серпня-вересня 22-го року на території Донеччини. Бився із російськими окупантами у районах Бахмута та Опитного, Курдюмівки та Озарянівки. 7 квітня 2023-го група військових, до складу якої входив Віталій, виконувала бойове завдання поблизу східної околиці села Григорівка. Це було останнє завдання Віталія Курсова. Воїн загинув внаслідок мінно-вибухового поранення. Герою назавжди – 34...

Старший оператор-вогнеметник Віталій Курсов похований на Алеї Слави хмельницького кладовища у мікрорайоні Ракове.

Нагороди, відзнаки, вшанування пам’яті:

рішенням Хмельницької міської ради від 15.09.2023 року присвоєне звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади», посмертно