Володимир, працівник Гостомельського аеропорту, пробув 16 днів в окупації. Він відчув на повну що таке «рашистська агресія», та побачив жахи війни, які принесли на нашу землю окупанти.

Володимир застрибнув в останній автобус, не маючи телефону, одягу та їжі, та дістався Хмельницького. Він не знав, чи живий його син з невісткою, не знав, що робиться країні, думав, що вона повністю окупована, бо його телефон забрали ще на початку війни 25 лютого!

Це одна з історій, яких наразі дуже багато, і від цього кров стигне в жилах!

Кожен переселенець - наш побратим, ми повинні допомагати один одному, ці люди мріяли, будували плани, які в один момент зруйнували рашисти.

У Хмельницький транзитом прибуло понад 102 тис. переселенців, понад 22 тис. залишились тут.

Давайте допомагати та підтримувати тих людей, які втратили все, але вибрали Україну, в якій хочуть жити, працювати та планувати майбутнє!