З цієї нагоди відбулося покладання квітів до братської могили в’язнів колишнього Раківського концтабору “Шталаг-355”, що розташована на території військової частини. Вшанувати пам’ять жертв нацистського режиму, людей які зуміли вистояти у полоні, віддати данину скорботної пам’яті мільйонам чоловіків, жінок і дітей країн поневоленої Європи, закатованих у нацистських концтаборах, прийшли керівники міста й області, представники громадських і ветеранських організацій, депутати міської та обласної рад, родичі загиблих, військовослужбовці, громадськість міста.

Гітлерівці побудували більше 1020 концтаборів, їх філіалів, 7200 трудових таборів, 200 в’язниць, 500 гетто... З України на каторжні роботи до Німеччини було вивезено близько 3 мільйонів громадян. Багато з них за небажання підкоритися нацистському режиму були засуджені і кинуті до катівні. Але в’язні не здавалися, створювали в концтаборах організації антифашистського опору. Остарбайтери чинили опір, як могли, створювали підпільні групи. Від голоду і хвороб, від несподіваного знущання і катувань у нацистських концтаборах загинуло майже 11 мільйонів в’язнів, з них 1 мільйон 230 тисяч українців.

Лише у нашому рідному місті Проскурові за роки окупації було закатовано і розстріляно понад 81 тисячу осіб, у тому числі майже 65 тисяч військовополонених у концтаборі Ракового. Окрім “Шталагу-355” в окупованому місті була розгорнута ціла мережа фільтраційних та трудових таборів. Діяв вербувальний пункт, з якого на примусові роботи до Німеччини були вивезені понад 1300 молодих проскурівчан. Єврейські квартали міста були оточені в гетто, майже всі жителі якого (понад 9 тисяч чоловік) були розстріляні у жовтні-листопаді 1942 року.

Скільки б не минуло років, імена тих, хто у грізний час став на захист рідної землі, хто ціною власного життя відстояв право людини на свободу і життя, назавжди залишаться у пам’яті людей.

Щороку на братській могилі Раківського концтабору з’являються нові меморіальні плити на честь воїнів, які тут захоронені. Родичі загиблих лише через десятиліття після закінчення Другої світової війни отримали можливість віднайти у німецьких архівах документи, які засвідчують, що їх батько чи дід був в’язнем та загинув у “Шталазі-355”.

Велику роботу у цьому напрямку здійснив активіст Українського фонду пошуку «Пам’ять», хмельничанин Анатолій Каназюк, який завітав цього дня на покладання квітів до братської могили з онуком загиблого в’язня концтабору «Шталаг-355» Майстренка Никифора Демидовича – киянином Ігорем Майстренком. Загалом Анатолій Іванович завдяки його великій пошуковій роботі, яка тривала понад два роки, віднайшов в архівах дві тисячі нових імен в’язнів колишнього Раківського концтабору “Шталаг-355”, людей різних національностей.

Пам’ять загиблих невільників учасники поминального заходу вшанували хвилиною мовчання. Панахиду за загиблими провів благочинний міста Хмельницького Хмельницької єпархії Православної церкви України митрофорний протоієрей Ярослав Рібий.

На території 19-ї Ракетної бригади знаходиться музей, присвячений Раківському концтабору «Шталаг-355», створений за ініціативи міської ветеранської організації та фінансової підтримки міської ради.

Міська влада не залишається осторонь проблем цієї категорії громадян і оперативно реагує на звернення людей, які пережили страшні часи у нацистських концтаборах. У нашому місті серед живих їх залишилося лише четверо і до кожного цього дня йдуть зі словами подяки представники управління праці та соціального захисту населення. От і сьогодні, окрім слів подяки та побажань міцного здоров’я й довголіття, четверо хмельничан (Бут Антоніна Григорівна, Бондарев Олександр Маркович, Шелелюєв В’ячеслав Семенович, Смаковий Іван Савович) отримали матеріальну допомогу та продуктові набори.