Віктор Ященко народився 25 листопада 1991 року в селі Новоселиця, що на Полонщині Шепетівського району. Там закінчив школу, згодом навчався в Козятині — здобув спеціальність машиніста в училищі залізничного транспорту.

У мирному житті Віктор жив у Хмельницькому, працював у Локомотивному депо «Гречани».

Навчався на заочному відділенні Хмельницького національного університету, але на жаль не встиг закінчити.

Захищав Україну ще з 2014 року. Тоді в зоні АТО/ООС отримав поранення.

Доєднався до лав оборонців й у перший день повномасштабного вторгнення.

Виконував бойові завдання у складі різних військових частин: 19-ї ракетної бригади «Свята Варвара, 140-го окремого центру спеціальних операцій та 3-ї окремої штурмової бригади. Старший солдат.

Віктор Ященко нагороджений:

• Нагрудним знаком «За службу та звитягу» 3 ступеня;
• Нагрудним знаком, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• Нагрудним знаком «Учасник АТО».

Герой загинув 14 жовтня 2024 року біля с. Макіївка Сватівського району Луганської області.

Віктору Ященку назавжди 32…

У нього залишилися донечка, дружина, мати, брат та сестра.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.