Віктор Венгер народився 12 лютого 1970 року в селі Масівці Хмельницького району.

Після закінчення школи вступив у ПТУ. Пройшов військову службу.

Працював чоловік у правоохоронних структурах, на сільськогосподарському підприємстві. А в 2014 році вперше підписав контракт на службу в Збройних Силах України. Служив у Національній гвардії, захищав Маріуполь, Краматорськ. Після того ще не раз підписував контракти, воював у складі 95-ої десантно-штурмової бригади. Загальний стаж служби понад 25 років.

Віктор Петрович Венгер – командир бойової машини – командир 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти в/ч А3715, сержант з позивним «Балтіка».

Наказом Міністра оборони України нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби».

Перед повномасштабним вторгненням росії на нашу землю Віктор вже був цивільним, працював охоронцем та прийняв рішення і добровільно прийшов у військкомат. 10 жовтня знову підписав контракт. Потрапив у 10-у окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс» Збройних Сил України, сержант. Після недовгого вишколу був направлений на важкий Бахмутський напрямок, адже за плечима мав великий досвід штурмових боїв. Був контужений та продовжував  ходити на важкі завдання.

Загинув 16 грудня 2022 року в районі селища Спірне Бахмутського району Донецької області.

Віктору Венгеру тепер 52 роки…

У нього залишились мати, дружина, дві доньки.

Поховали Героя на кладовищі села Масівці старостинського округу з центром в селі Богданівці.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Рішенням Хмельницької міської ради №33 від 15.09.2023 року за мужність у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою удостоєний звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» посмертно.