Руслан Жижук народився 16 січня 1978 року у місті Хмельницькому.

Навчався в Хмельницькій загальноосвітній школі №28 та ВПУ №11. Закінчив з відзнакою Хмельницьку художню школу.

Був доброю, працьовитою людиною, гарно малював, займався різьбленням по дереву,  розведенням старовинних сортів горіхів, захоплювався природничими науками.

Руслан Жижук любив дітей, особливо своїх племінників, мріяв створити власну сім’ю.

Перед початком повномасштабного вторгнення працював за кордоном.

У травні 2023 року був мобілізований. Хоч Руслан Жижук раніше й не служив в армії та мав не надто хороше здоров'я, попросився у десантно-штурмові війська. Після навчання за кордоном воював у окремій аеромобільній бригаді, солдат.

25 жовтня отримав важкі поранення у бою під Бахмутом. Серце Героя зупинилося 27 жовтня 2023 року в лікарні імені І. Мечникова, м. Дніпро.

Воїну назавжди 45 років…

У військовослужбовця залишились батько та сестра.

А також у Руслана Жижука залишилось багато друзів, як в Україні, так і за межами нашої держави, які в пам’ять про нього провели збір коштів на ремонт автомобілів частини, де служив воїн та продовжують допомагати ЗСУ.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.