Справжній воїн, мужній, відважний патріот, який любив свою країну, прагнув жити і працювати в сильній державі.

Народився Олександр 11 червня 1967 року у місті Дунаївці Хмельницької області. З дитинства йому була притаманна риса скрізь бути лідером. Після закінчення Дунаєвецької середньої школи №1 вступив у Кам’янець-Подільський сільськогосподарський технікум. Далі – служба в армії, власний бізнес. Після 2001 року вони з дружиною Оленою переїхали до Києва, відкрили будівельне підприємство. Були разом на роботі, вдома, на відпочинку, у відрядженні. Однаково відповідально ставилися до виховання дітей.

Навіть дуже важко хворіючи, він не тільки боровся за життя, а й продовжував воювати і встиг вивезти з-під обстрілів із зони АТО 720 дітей. До кінця свого життя, 14 листопада 2015 року, Олександр Роземборський тримався мужньо і гідно, ставши прикладом для свого сина Рената і донечки Анжеліки, дружини, друзів і побратимів.

З перших днів Революції Гідності він разом із дружиною став активним учасником боротьби, вони були учасниками «Автомайдану». Чоловік воював у складі батальйону «Айдар» у найгарячіших точках на Луганщині. Побратим з позивним «Камаз» розповідав: «Коли бійці опинилися в оточенні, саме Сашко «КАМАРО», ризикуючи своїм життям, не роздумуючи, відволік увагу ворога. Поїхав на шаленій швидкості у бік противника, взявши на себе його приціл. Майже 260 людей, які вже не мали надії на життя, вийшли з оточення без втрат… Сашка тоді довго не було, всі боялися, що його вже немає в живих… Але за дві години побачили, як із-за горизонту мчить Сашкова автівка з синьо-жовтим прапором. І ще більше здивувались, коли відчинились двері: він ще й двох полонених прихопив!».

Придбавши за власний кошт транспорт, він разом із дружиною відправився на Луганщину. Подружжя Роземборських вивезло з найгарячіших точок сотні дітей. Саме під час останньої поїздки до міста Старобільськ, коли везли групу дітей на Хмельниччину у табір відпочинку «Чайка», Олександрові стало дуже погано. Бійця госпіталізували в Хмельницьку обласну лікарню й прооперували. Важка хвороба забрала славного та безстрашного захисника української землі.

2015 року Олександра Роземборського нагороджено медалями «За доблесть і звитягу» та «З нами Бог і Україна». За рік перед тим, 3 жовтня 2015 року, він нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм», а 16 березня 2016 року Хмельницька міська рада нагородила Олександра Роземборського Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага».

Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2016 року за проявлену мужність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Олександрові Євгеновичу Роземборському присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».