Руслан Володимирович Ліщук народився 22 квітня 1978 року у місті Хмельницькому. Після закінчення середньої школи №4 у 1993 році здобув робітничий фах столяра, виробника художніх меблів у вищому професійному училищі №4 і розпочав трудову діяльність столяром на заводі, де проходив виробничу практику.

«Русланчик любив життя, природу, машини, риболовлю, дуже гарно малював, маленьким він ходив у художню школу, – згадує мама героя. – Любив готувати їсти. Коли був учнем, завжди говорив, що буде кухарем, але так сталося, що ним не став, проте завжди тішив смаколиками родину. Поважав старших людей. Полюбляв у вільний час займатися спортом, зокрема, плаванням, боротьбою, велоспортом. Взагалі був активною людиною».

Під час строкової служби з 1996 по 1998 рік на Івано-Франківщині отримав військові навички зв’язківця і стрільця.

Життя покликало його, як сильного, справжнього чоловіка, захищати Україну. Мобілізований до Збройних сил України у перші хвилі реформування армії перед загрозою російської агресії, Руслан Ліщук пройшов навчання в Мукачевому. Він служив у 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді. Сержант пройшов повний курс бойової підготовки і його направили в АТО. Бригаді випала одна з найгарячіших точок фронту, де потрібна була особлива відвага і стійкість.

Під час обстрілу сержанта механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади Руслана Ліщука накрило снарядом мінометного розрахунку, і він зазнав осколкових поранень. Два тижні лікарі боролися за життя Руслана Ліщука, але він пішов у вічність.

Ми пишаємося його мужністю, його звитягою, великим бажанням захистити Батьківщину.

Руслан Ліщук – професійний військовий. Він не думав, що доведеться взяти до рук зброю, але, коли Україна стала перед ворожою загрозою, не роздумуючи пішов захищати країну.

Руслан був чудовим батьком, добрим чоловіком, уважним сином. У нього залишилися син Тимур, донечка Сніжана, дружина Ольга, рідна матуся.

Указом Президента України від 23 травня 2015 року №282/2015 Руслана Ліщука нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. За мужність, героїзм, високий патріотизм, проявлені у зоні АТО, Руслана Володимировича Ліщука нагороджено Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність і відвага».

21 лютого 2017 року на фасаді Хмельницького багатопрофільного технологічного ліцею відкрили меморіальну дошку на честь колишнього учня Руслана Ліщука.

Рішенням дев’ятої сесії від 26 жовтня 2016 року за жертовність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Хмельницька міська рада присвоїла Руслану Ліщуку звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».