Бігус Богдан Дмитрович народився 12 червня 1991 року в місті Хмельницькому. Закінчив Хмельницький НВК № 4. За словами класного керівника, хлопчина захоплювався футболом та риболовлею. У школі він був спокійним і врівноваженим, дуже любив математику та інформатику. Богдан охоче брав участь у житті класу й школи та неодноразово захищав честь закладу у спортивних змаганнях. Юнак дуже цікавився новинками техніки, захоплювався електронікою, і тому в 2006 році став студентом Хмельницького профільного ліцею електроніки. Богдан брав активну участь у Революції Гідності – в складі 27-ї Вінницької Сотні. На Майдані відбув всі події від початку до кінця, а коли почалася війна, довго не роздумував і вирушив добровольцем на захист Батьківщини – записався до Національної гвардії України.

14 березня 2014 року вирушив на полігон у Петрівцях, де навчався військовій справі під керівництвом генерала Кульчицького. 6 квітня склав присягу та у складі 2-го взводу 1-го окремого резервного батальйону був відправлений спочатку у район Краматорська, а з 2 травня – до Слов'янська, утримував позицію «Рибхоз» (1-й блокпост). Ротація під Слов'янськом тривала з 10 червня 2014 і до самого переходу міста під контроль України. Богдан з побратимами перебував між Красним Лиманом та Ямполем. Було йому тоді, у тому 2014, лише 23 роки.

«Богдан був людиною глибоких переконань. Я побачив його фото і згадав, що це знайоме мені обличчя. Тому що у 2014-тому, коли він пішов добровольцем служити у батальйон Кульчицького, ми з волонтерами шукали і збирали для нього спорядження. Богдан – справжній ГЕРОЙ. Не третя лінія, не тил, Богдан був завжди на передовій. Це велика людина. Громада обласного центру переживає нестерпний біль і тугу. Господь забирає кращих. Вічна пам’ять Герою!» – зазначив Олександр Симчишин.

Його поважали бойові побратими за високу професійність снайпера, рішучість та сміливість. Він, як воїн, завжди був відповідальним та поміркованим, завжди демонстрував неймовірну сміливість і віртуозність бойової витримки, з точністю завдавав вогневі ураження по противнику. А з 2016 року Богдан підписав контракт в ЗСУ як старший солдат, снайпер 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, що дислокується у м. Хмельницькому. 18-го липня 2019 року Богдан Бігус, позивний «Баррет», і його бойовий побратим успішно виконали бойове завдання і вже поверталися до свого військового підрозділу. Та раптом стався вибух неймовірної сили. Під час вогневого зіткнення з ДРГ противника підірвався на вибуховому пристрої з розтяжкою. Бойового побратима у важкому стані доставили у лікарню.

Ці страшні події відбувалися в районі села Шуми Торецької міської ради. Це було його останнє бойове завдання, після якого Богдан мав ось-ось повернутися до рідних порогів, красуні-дружини, малолітніх дітей. Він так мріяв їх виховувати, радіти їхнім усмішкам, бо прагнув мирного життя у колі доброї, дружної родини та сім’ї.

Начальник зв’язків з громадськістю 8-го полку спецпризначення Віталій Могила згадує: «Богдан ніколи не ховався за спинами, він завжди рвався у бій. Він запам’ятається нам завжди молодим, щирим та усміхненим. Це непомірно гірка втрата для родини, для полку. Він був дуже добрим, завжди приходив на допомогу побратимам, навчав молодших хлопців. Ми висловлюємо щирі співчуття рідним. У Богдана залишилось двоє дітей... Ми завжди поруч, підтримаємо його родину і допоможемо. Проте розуміємо, що ніщо не зможе замінити біль важкої втрати дорогого сина та батька».

Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Достойний солдат, патріот, звитяжець і невтомний борець за незалежність України. Свій солдатський обов’язок Богдан виконав сповна. І став в ряди Небесного Легіону, Небесної Сотні. Пам’ять про Богдана Бігуса вічна, священна…