Гуменюк Олег Миколайович

Гуменюк Олег Миколайович

Народився Олег 26 січня 1974 року в селі Солобківці в родині щирих українців Миколи і Ніни Гуменюків. Після школи навчався в Хмельницькому професійно-технічному училищі № 24 на спеціальність «Складальник трансформаторів», відслужив строкову службу. Мати Ніна Павлівна знає недоспані ночі, молитви за синочків, щоб повернулись живі, неушкоджені, із перемогою.

Нашу землю засівали кулі й снаряди, але жоден ворог не зміг пустити тут коріння. Немає кайданів, які зможуть скувати наш вільний дух. Немає окупанта, який зможе прижитись на нашій вільній землі. Немає загарбника, який зможе панувати над нашим вільним народом. Рано чи пізно ми переможемо. Ми б’ємося за свою свободу, за свободу своїх дітей, за свою незалежність.

Ветеран війни Олег Гуменюк служив у 19 ракетній бригаді «Свята Варвара» Сухопутних військ Збройних Сил України із 2019 року в місті Хмельницькому. У січні 2022 року йому виповнилося 48 років, стільки й залишиться навічно. Добрий, скромний, працьовитий за своїм характером, йому б ниву засівати, а він пішов ту ниву боронити зі зброєю в руках, бо настав час рала перекувати на мечі і захистити свою свободу, свободу свого народу, дітей і матерів. Олег був відповідальний і добросовісний, завжди мовчки виконував свою роботу, часто роботу й інших зі знанням справи, вчасно, із задоволенням. Був терплячий, розумів, що світ складається не з перлів, не з ідеалістів, тому цінував добре слово, добрі вчинки, чесність, увагу і відвагу.

Батьки виховали двох синів, двох захисників. Андрій молодший, дужий велет, безстрашний, із загостреним почуттям справедливості, відслужив в АТО, пройшов ротацію, продовжує службу у військовій частині міста Хмельницького.

Олег був старший, дуже близький з мамою, завжди був уважний і турботливий до рідної неньки. Коли була вільна хвилинка, дзвонив їй, розказував про військові будні, заспокоював, що все буде добре, що переможемо ненависного ворога, а оскільки і йому було важко під шаленими обстрілами, як вдавалось, забігав в херсонську церкву і молився за побратимів, за родину і всю Україну.
 
Набравшись у Бога хоробрості, йшов знову на поле борні, і цей час був довгим і нескінченним… Пішов у вічність Олег Гуменюк 18 березня 2022 року у Запорізькій області від ракетного обстрілу…
«Слова підібрати важко. Але для кожного воїна захисника випала така доля, щоб загарбник не пройшов далі. Кожен із них – справжній чоловік, воїн захисник, Герой. Але насамперед – це чоловік, тато, син, брат, сусід, колега, бойовий побратим. Справжні чоловіки, Герої можуть бути виховані тільки в достойних сім’ях. Дякуємо Олегу, який жив як Герой, служив як військовий, не боявся, виконував обов’язок, був вірний присязі, захищав Україну, рідний Хмельницький, наших дітей і кожного з нас. 
За це ми йому, допоки будемо жити, маємо бути вдячні», – сказав Олександр Симчишин і додав, що маємо пам’ятати Олега Гуменюка, допоки житимемо, як і
кожного із тих, хто віддав заради нас і наших дітей своє життя.

Заступник командира 19 ракетної бригади, полковник Юрій Балабан каже: «Олег був справжнім чоловіком, патріотом і таким залишиться у серцях і пам’яті кожного військовослужбовця».
В Олега залишились батьки, дружина, син Ілля. «Він був фахівцем своєї справи, пройшов відповідну підготовку, знаю, що він був дуже заощадливий, намагався зекономити на собі і все в сім’ю принести. Він виконував свої обов’язки, був щирим, намагався з людьми гарно завжди спілкуватися, уникав непорозумінь і служив Україні», – розповів Олексій Наконечний.
І доки Україна буде народжувати таких нескорених синів, таку потугу, таке прагнення вільно жити і бути господарем у своєму національному домі, доти українці незнищенні.

Указом Президента України «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Гуменюка Олега Миколайовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Рішенням Хмельницької міської ради від 23.09.2022 року Олегу Миколайовичу Гуменюку присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» за особисту мужність та героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
 

Дорогі хмельничани! Схилімо голови і вшануймо світлу пам'ять та героїчний подвиг воїнів, що загинули на полі бою. Згадаймо мирних громадян та дітей, життя яких обірвала збройна агресія російської федерації проти України. Загальнонаціональна хвилина мовчання... Слава Україні! Героям Слава!