Сьогодні, 23 травня 2023 року, – 454-й день спротиву повномасштабній російсько-рашистській агресії у священній для українців визвольній війні, яка триває з 20 лютого 2014 року.

А завтра минає один рік і три місяці від 24 лютого 2022 року – чорного дня повномасштабного рашистського вторгнення, яке знову принесло на святу українську землю ріки крові, розруху, тисячі загиблих і поранених українських чоловіків, жінок і дітей, калік і сиріт.

У цій війні ХХІ століття на захист рідної землі піднялися проти жорстокого, підступного ворога УКРАЇНСЬКІ ГЕРОЇ і ГЕРОЇНІ, які виявляють подиву й захоплення гідну стійкість, витримку, мужність, відвагу, незламність, єдність перед уп`ятеро більшими силами загарбника.

Сьогодні ми відзначаємо День Героїв – свято-символ незборимості української нації, свято вшанування величі духу борців за волю і державність України, тих, хто з великої любові до України своїм лицарським чином і гідним життям наближав і утверджував вільну, єдину, рівну серед рівних у Європі і світі державу УКРАЇНУ, це свято тих українців-борців, котрі у праведній боротьбі залишалися й залишаються нескореними.

Для нас це свято дає можливість відродити історичну пам'ять, на величі вчинків і величі духу героїв минулого та героїв сучасної доби плекати нових героїв, нових захисників української нації і незалежності Української держави в ім`я майбутнього рідної землі. Адже героїзм – це найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов`язку.

Знакова історія започаткування цього свята. 1941-й рік. Українці під проводом Організації Українських Націоналістів (ОУН) збройно борються проти гітлерівських та комуно-більшовицьких загарбників за відновлення власної державності. Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів в Кракові у квітні 1941 року постановляє відзначати щорічно 23 травня як Свято Героїв. Свято було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму: лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, гайдамаків, опришків, левенців, Січових Стрільців та вояків Армії УНР, УГА, УПА та діячів ОУН.

Саме травень було обрано для вшанування Героїв. Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі за державність кращі сини України XX століття: 3 травня 1924 року загинув переслідуваний більшовицькою владою головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський; 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента-терориста загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-1921 років Симон Петлюра; 23 травня 1938 року в Роттердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця. В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі, а також в українській діаспорі.

Свято стало одним із найбільших у підпільно-повстанському середовищі. Серед повстанців було започатковано формування та культивування своєрідного пантеону героїв-борців за українську державність, до якого традиційно входили, окрім перерахованих вище, князі Святослав, Володимир Великий, Роман Мстиславович, король Данило Галицький, гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа, повстанці Іван Гонта та Максим Залізняк, Великий Кобзар Тарас Шевченко, герої Крут та Базару, герої Холодноярської республіки, Ольга Бессараб, Василь Білас, Дмитро Данилишин, Юліан Головінський та інші.

Пам`ять народу про цих героїв живе в історичних свідченнях, у легендах і переказах, у серцях і душах тих, хто перейняв від попередніх поколінь прапор нашої боротьби і піднявши його на висоти духу, грудьми став на оборону України перед викликами нової доби, даючи нині гідну відсіч рашистській агресії в нинішній російсько-українській війні, ціною нелюдських зусиль відвойовуючи кожний клаптик святої української землі.

До відновлення Україною незалежності свято відзначалося підпільно, а після 1991 року, з проголошенням незалежності День Героїв масово відзначається в Україні. З 2014 року до пантеону Героїв додалися імена Героїв Небесної Сотні, учасників Антитерористичної Операції та Операції Об`єднаних Сил, волонтерів, які відстоювали територіальну цілісність та право на вільний розвиток своєї держави.

З 18 лютого 2022 року постала у місті Хмельницькому на центральній вулиці Проскурівській Алея Героїв зі світлинами та розповідями про цих героїв нової доби, які перейшли до безсмертного легіону. На жаль, повномасштабна війна в Україні триває і Алея Героїв від дня її початку - 24 лютого 2022 року - продовжує поповнюватися. Ми вклоняємося перед кожним Героєм, який поклав своє життя за Україну. Імена цих воїнів згадуємо з молитвою, з великою шаною і вдячністю за кожен наш день.

У цей день ми схиляємо голови перед нашими Героями-сучасниками, тими, хто вистояв, вижив, хто нині, тепер, у цю хвилину, стоїть зі зброєю в руках супроти агресора, ризикує, приймає бій, тримає удар і перемагає, затято жене в пекло лютого ворога-супостата, не шкодуючи своєї крові і життя.

Вони – кращі з нас, наша гордість, наш стрижень, наша віра у добро, у правду, наша сила для подальшого протистояння, наша наснага, аби ніколи й ні за яких умов не здатися. Кожен з них навіки став і стає щомиті, щодня частиною майбутньої великої української ПЕРЕМОГИ.

Героїзм і звитяга українців стали виявом могутнього сплеску духовної енергії абсолютної більшості громадян нашої держави з усіх регіонів: від Харківщини до Львівщини, від Житомирщини до Миколаївщини, спрямованої на боротьбу за незалежність, ідентичність, соборність, державність. Масовий героїзм демонструють Збройні сили України, добровольчі батальйони, учасники територіальної оборони, партизанського та волонтерського рухів.

Водночас ми констатуємо, що події Революції гідності та військова агресія з боку Російської Федерації не лише оприявнили імена нових героїв сучасності: від Небесної сотні до учасників російсько-української війни, але й поставили нові вимоги до осмислення самої суті поняття «Герой України» та до формування новітнього національного пантеону героїв з обов`язковим ревізуванням переліку осіб, названих героями, створеного на початках відновлення незалежності України, позначеного пострадянським синдромом і відповідною політичною орієнтацією «діячів», котрі його складали.

Нині Україна як держава й українці як суспільство докладають зусиль, щоб віддати щиру шану героям, які відстоюють волю і соборність країни у сучасній російсько-українській війні, та щоб пам’ять про них була живою. Ми згадуємо всіх поіменно, розповідаємо історії їхнього життя, називаємо на їхню честь вулиці та встановлюємо пам’ятні знаки. Тому що усвідомлюємо, що завдячуємо їм можливістю продовжувати жити у своїй державі.

Імена та історії багатьох людей, які героїчно стали на захист країни від повномасштабного російського вторгнення, нам ще належить дізнатися в ході цієї кровопролитної війни, а деякі імена героїв буде розкрито за роки й десятиліття після її припинення. Момент гідного державницького пошанування ще попереду, після остаточної перемоги над російським агресором.

Приміром, за період з 24 лютого 2022 до 23 травня 2022 року за період сотні військових відзначені державними нагородами за відсіч агресорові. Щонайменше 147 воїнів станом на 22 травня 2022 року були нагороджені найвищою державною нагородою «Герой України», з них – 75 посмертно. 14 липня 2022 року Президент повідомив, що за час повномасштабної війни з 24 лютого звання Героя України присвоєно 157 українцям, зокрема, 75 посмертно. Станом на 5 травня 2023 року оприлюднені укази щодо присвоєння цього звання всього 715 особам, а ось 3 особи позбавлені звання.

Стало відомо, що 12 травня 2023 року Президент Володимир Зеленський вніс зміни до статуту звання «Герой України», згідно з якими питання про нагородження найвищим державним званням розглядатиме експертна група при Комісії державних нагород та геральдики, яка формується з представників Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу ЗСУ, командувань видів та родів військ, командувань оперативно-стратегічних угруповань військ, МВС, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони та Офісу президента.

А нині ми з повагою і вдячністю згадуємо імена загальновизнаних Героїв і Народних Героїв України - військових, які стали на захист України після широкомасштабного вторгнення ерефії.

Таких, як наймолодший на сьогодні Герой України Василь Тарасюк на позивний «Тайфун» з бригади імені Чорних Запорожців, якому присвоїли це звання у (!) 22 роки. «Тайфун» у 2016 році сам-на сам вів дуель з ворожим танком на відкритій місцевості і переміг. Про Василя Тарасюка на позивний «Тайфун» в його рідній бригаді імені Чорних Запорожців ще й досі ходять легенди. Три уламкові поранення, чотири важкі контузії, серйозні ушкодження голови. А ще він горів, його бойова машина підривалась на міні. Із останнім уламком міни в тілі не покидав передових позицій своєї роти, якою командував, цілий місяць. Двічі після обстрілів хлопці його буквально викопували із землі. Він жив між фронтом і шпиталями. І навіть свою першу бойову нагороду — орден Богдана Хмельницького III ступеня — отримав на фронті. Свою нагороду Герой України отримав 23 серпня 2017 року. Василь також кавалер недержавної нагороди «Народний Герой України»(2017).

І таких, як підполковник авіації 44-річний Геннадій Матуляк, котрий загинув 25 лютого 2022-го у небі над Київщиною, попередньо знищивши ворожу колону техніки. В повітряному бою над одним із сіл Вишгородського району його літак підбив ворог, але поранений льотчик не катапультувався, а вивів літак за кілька кілометрів від села, у лісосмугу, тим врятувавши сотні людських життів. Вже за кілька днів на сайті Президента України з’явився Указ про присвоєння підполковнику Геннадію Матуляку звання «Герой України» посмертно.

Людина-легенда для нових поколінь – Герой України, військовий льотчик 1 класу Олександр Оксанченко, який виховав не одне покоління українських військових авіаторів, а загинув у небі над Києвом, відволікаючи за собою в повітряному бою ворожі літаки.

Незламний Герой України, наш земляк, легендарний генерал Ігор Гордійчук «Сумрак», під командою котрого українські герої у серпні 2014-го 12 діб під прицільним вогнем обороняли Савур-могилу і коригували вогонь української артилерії.

Герой України, комбат 24-ї ОМБР Сергій Мазорчук (Ірис), котрий У 20-х числах червня 2022-го вивів з оточення із Золотого під Попасною понад три сотні воїнів свого батальйону. Деталі цієї операції вивчатимуть у вищих військових навчальних закладах, тому що це і приклад виконання наказу, і вміння стояти до останнього, і розумне планування дій.

Герой України підполковник Андрій Круглов, родом з Шепетівки, котрий у лютому 2022 року вивів підрозділу ЗРК «Бук» з-під ударів ворога й знищив два рашистських гелікоптери та літак.

Герой України розвідник підполковник Валерій Чибінєєв який віддав життя в боях за Гостомель 3 березня 2022 року. Група снайперів, яку він очолював, отримала завдання із забезпечення дій 72-ї ОМБР щодо звільнення міста Гостомель. Зайнявши позиції, група проводила спостереження та у визначений час знищила коригувальників вогню по Гостомелю. Рашисти намагалися знищити групу за допомогою артилерії та авіації. Вміло маневруючи та змінюючи вогневі позиції, розвідники нищили ворога. Валерій працював по броньованих цілях із гвинтівки Barrett, а його підлеглі нищили живу силу противника. Бій тривав близько 15 годин. Коли у Валерія закінчилися набої до снайперської гвинтівки, а ворог почав оточувати, він змінив вогневу позицію та продовжив вести бій з автомата. Ціною власного життя Валерій Чибінєєв прикрив товаришів та забезпечив виконання бойового завдання…Ворог у тих боях зазнав великих втрат: ліквідовано близько 1500 особового складу, 20 бойових машин десанту та багато іншої бойової техніки противника.

Герой України майор командир бойової групи «К2» 54-ї ОМБр Кирило Верес, під керівництвом якого на початку березня 2022 року українські бійці утримували позиції біля міста Мар`їнки, не даючи ворогам просуватися на Покровськ. Тоді разом із українською піхотою герої зуміли знищити чимало танків, бронемашин та окупантів.

Герой України ротний командир 59-ї мотопіхотної бригади старший лейтенант Дмитро Чавалах, наш земляк з Ярмолинеччини, котрий разом зі своїми воїнами прийняв важкий бій із рашистами в районі Олешківських пісків, що на Херсонщині, вже 24 лютого 2022 року та ціною власного поранення допоміг здійснити прорив по Антонівському мосту та вийти з оточення бойовим побратимам. А потім ще впродовж трьох місяців (!) офіцер заліковував рани, переховуючись на окупованій рашистами території. Захисники острова Зміїного, захисника Гостомеля, захисники Маріуполя, захисники фортеці Бахмут…

Тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч Українських Героїв, вірних синів і дочок Батьківщини гідно тримають стрій у цій священній вітчизняній війні!

Біографії і подвиги кожного Українського Героя, кожного мужнього бійця, який, перебуваючи на фронті нині, уже є Героєм, мають бути записані золотими літерами в новітній історії України і вивчатися наступними поколіннями українців. Так твориться нова Україна – вільна держава вільних громадян, гідна спадкоємиця тих героїв, котрі століттями виборювали свободу і державність.

До речі, цьогоріч, у лютому, до чорної річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» видала довідник «Герої України. Російсько-українська війна», випуск перший, присвячений українським воїнам, офіційно удостоєним звання «Герой України».

Ще одна знакова новина: 25 квітня 2023 року з ініціативи Організації українських націоналістів (бандерівців) та, зокрема, Леонтія Шипілова, на сайті Президента України зареєстрували петицію з пропозицією затвердити саме 23 травня в Україні офіційне державне свято – День Героїв, "який вже понад 72 роки традиційно відзначається українцями 23 травня щороку, задля вшанування подвигів оборонців рідного краю". "Кожен з них був вірний присязі, не відступив з поля бою, і увійшов в історію. Як і міріади інших, незнаних і невідомих вояків. Які тримали і які тримають Щит Батьківщини. Кожен з них потребує належного вшанування", йдеться в петиції та додається відповідний проєкт указу.

А сьогодні - низький уклін, вдячність і шана Вам, наші герої-захисники, відважні і мужні воїни! Всім, хто виборює свободу і незалежність держави, хто захищає право на життя, – Божого захисту та якнайшвидшої перемоги над агресором!

УКРАЇНА була, є і буде! Доземний уклін, вдячність і вічна пам’ять воїнам-Героям, що без вагань віддали життя за рідну землю, за родини, за батьків, дітей, народжених і ненароджених! Молімося разом за наших оборонців, за наших мужніх, відважних героїв - захисників і захисниць, за досвідчених мудрих воїнів, які нині непохитно тримають на своїх плечах Українську державність! Дякуємо за Україну! Молімося за кожну часточку рідної землі! Слава Україні! Героям слава! Слава Героям! Смерть ворогам! Україна – понад усе!

За інформацією

Музею історії міста Хмельницького