15 лютого о 16 годині у музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій до Дня Героїв Небесної Сотні "Луганський Майдан. Сторінки спротиву" Олександра Волчанського (м.Луганськ).

Луганський Майдан. Хто були ті, що вийшли відстояти свої позиції? Скільки було тих, що вийшли в таких складних умовах, як на Луганщині, де за вільну думку просто вбивали? Скількичасу знаходились там, попри те, що з кожним днем небезпека зростала?Якою була кількість тих, хто їх підтримував, але вийти відкрито не наважувався?

Зараз дехто намагається применшити значимість донецького і луганського Майданів як громадянських протестів проти свавілля тодішньої злочинної влади. У соціальних мережах та на інтернет-ресурсах зникають фото- та відеодокази донецьких і луганських протестів. Є ті, хто намагається перекласти відповідальність та нав’язати саме донеччанам та луганчанам почуття провини за ту страшну війну, яка потім прийшла на ці землі.

Саме тому важливо, що є ті свідки та учасники подій, чий фотографічний документальний «голос» став беззаперечним доказом активної позиції луганчан, неупередженим фіксатором подій.

Олександр Волчанський з першого дня був серед активістів Луганського Майдану. Він той, завдяки кому існує фотографічний літопис буремних подій 2013-2014 років як історія луганського спротиву, що назавжди занесена в архів Революції Гідності.

Олександр уперше з сім'єю прийшов на Віче 24 листопада 2013 року. Він уже знав з новин проподії в Києві, а побачивши в кабіні ліфта у себе в будинку листівку, що запрошує на недільне Віче за євроінтеграцію України, вирішив з родиною сходити. Захоплюючись фотографією з дитинства, і в дорослому житті не розлучався з фотокамерою. До речі, свою любов до фотографії передав і доньці, яка на час революційних подій в Луганську вже була студенткою Луганської державної академії культури та мистецтв за спеціальністю «Операторська та фотомайстерність». Тож Олександрзапропонував їй взяти фотоапарат і робити репортаж. Під час мітингу часто підміняв її: брав фотоапарат і знимкував те, що відбувається.Після мітингу весь фоторепортаж опублікував в усіх соціальних мережах, в яких був зареєстрований. Це стало початком його фіксації подій у Луганську.

Після реакції в соціальних мережах укріпилося розуміння своїх дій та власної відповідальності за те, щоб показувати широкому загалу, що у Луганську багато сучасних прогресивних людей з європейським мисленням, що луганчани - це справжні патріоти України, для яких важливе її майбутнє.

Пізніше стало зрозуміло, що фотозвіти Олександра Волчанського стали необхідні і для фотофіксації порушень з боку проросійськи налаштованих учасників антимайдану.

У його архіві збережені всі фото — від першого виходу на недільне Віче 24 листопада 2013 року до останньої акції Громадського сектору Луганського Євромайдану 28 квітня 2014 року. Весь цей час він був на акціях з фотоапаратом. Пізніше, коли там стало фізично небезпечно, фотографував на камеру телефона. За весь цей час було знято близько 7000 фотографій, велика частина опублікована в Інтернеті.

Відтоді фотоархів Олександра Волчанського є найбільш повним та інформативним зібранням фотографій історії Луганського спротиву. Завдяки його фотодоказам збережена історична правда про те, що відбувалося у Луганську до військових подій.

Активна громадянська позиція Олександра, спочатку, можливо, навіть не усвідомлена, стала прикладом того, як одна людина може віднайти свою місію в побудові громадянського суспільства. Як доля і діяльність однієї особи впливає на хід історії не лише його рідного міста, а й всієї країни.

Довідка:

- Фотографії, зроблені Олександром на Луганському Евромайдані, часто використовували луганські ЗМІ, ілюструючи події того часу.

- Кілька разів до Олександра зверталися представники ОБСЄ в Луганську з проханням надати фотографії з акцій.

- Після виїзду родини Волчанських в липні 2014 року з Луганська фотографії часто використовувалися в публікаціях, пов'язаних з Луганськом і подіями 2013-2014 р, журналістами сайту Informator.media (раніше informator.lg.ua). Сайт висвітлює події в Луганській і Донецькій областях. На цьому ж сайті працює і Олександр. Часто надходили прохання від луганчан надіслати фото певних подій.

- Під час роботи Олександра в Києві на сайті Informator.media і в громадській організації БФ «Восток-SOS» його фото часто використовувалися в матеріалах, які надавалися різним міжнародним організаціям.

- Фото з архіву Олександра були використані Українським інститутом національної пам’яті у проекті «Майдан: усна історія». У рамках цього проекту були зібрані спогади про Революцію Гідності. 21 листопада 2017 року в заході, присвяченому четвертій річниці Революції Гідності, відбулася презентація першої частини третього випуску збірника спогадів про події Революції Гідності «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

- 10 фотографій з Луганського Євромайдану були представлені на виставці «Особисті історії Революції Гідності», яка відкрилася 12 грудня в музеї «Територія терору» (м. Львів, просп. Чорновола, 45 г). (www.facebook.com/events/379665769154179/)

- Близько 80 фотографій були надруковані до третьої річниці благодійної організації «Благодійний фонд«Восток-SOS», бо основний склад організації —активісти Луганського Євромайдану.

- На початку червня 2017 року ця виставка була показана в Сєвєродонецьку на фестивалі «32 травня», організованому БФ «Восток-SOS».