Сьогодні у центральній публічній бібліотеці (вул. Подільська, 78) у рамках мистецького проєкту «Життя на нулі» демонструється виставка-подія фото та поезій Максима Кривцова (позивний – Далі). Виставка присвячена Дню Героїв.

Максим Кривцов проходив службу на посаді стрільця оперативної роти. Специфіка служби: майже безперервне перебування в зоні АТО, а Максим на війні з січня 2015 року. Вірші пише з 2012 року, але саме на війні прийшло переосмислення творчості. У 2013 році отримав відзнаку на конкурсі молодіжної поезії пам'яті Леоніда Кисельова. Того ж року декламував свої твори з літературної сцени на фестивалях «Бандерштат» (м. Луцьк) і «Підкамінь» (с. Підкамінь, Бродівського району, Львівської області). У 2017 році став фіналістом IV Всеукраїнського поетичного конкурсу «Гайвороння».

Ще одне захоплення Максима Кривцова – фотографія. Знімає переважно на плівковий фотоапарат, адже вважає, що таке фото найкраще відображає характер, передає настрій. У проєкті «Життя на нулі» він поєднує два види мистецтва. Свою творчість Далі присвячує загиблому другові-побратиму.

Виставка фото та поезій Максима Кривцова протягом року буде демонструватися в бібліотеках-філіях Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади.

Також до уваги користувачів у читальному залі центральної публічної бібліотеки представлено книжкову виставку «Герої творять дійсність». На ній читач знайде книги, присвячені подіям Євромайдану, а також видання про перебіг бойових дій у зоні АТО та ООС.

Про проєкт

Волонтерський проєкт «Життя на нулі» стартував як мистецька платформа для українських воїнів. Учасники фотопроєкту, покликаного показати щоденне життя бійців на передовій, вже побували в десяти містах України, а також у Литві й у Польщі.

Керівник проєкту – фотохудожниця, старша викладачка кафедри журналістики Донецького національного університету ім. Василя Стуса, голова Вінницької обласної організації Національної спілки фотохудожників України, членкиня правління цієї спілки Інна Єрмакова.

Щоправда, за твердженням Інни Єрмакової, яка разом з бійцями організовує усі виставки, кому більше потрібні ці зустрічі – бійцям чи людям, які приходять подивитися-послухати, – визначити неможливо. Вона каже, що це нерозривно.