Багато батьків скаржаться на те, що найскладніша частина виховання школяра — зробити домашнє завдання. Адже дитина влаштовує істерики, кидає підручники та грюкає дверима. Ваше бажання допомогти призводить до того, що ви годинами сидите за підручниками, слухаючи скарги доньки чи сина на те, як вона ненавидить навчання. Це може тривати з року в рік і не принести бажаного результату. Як вирішити проблему радить провідний психолог Хмельницького міського центру соціальних служб для сім᾽ї, дітей та молоді Олександра Коцюк.

Домашні завдання – обов'язок дитини

Пам'ятайте, що домашні завдання — це обов᾽язок школяра. Якщо з ранніх років дитина не навчиться виконувати свою роботу, долаючи труднощі, в дорослому житті вона буде мати проблеми. Тому батькам важливо навчити доньку чи сина відповідально ставитися до своїх обов'язків. Іноді дайте дитині можливість зіткнутися з наслідками власної безвідповідальності. Тоді вона зможе дізнатися негативну реакцію світу. Тільки так малюк зрозуміє, що зробив помилку.

Зберігайте спокій

Не сваріть дитину, якщо вона не відразу правильно вирішує завдання або відповідає на питання. Не критикуйте її за неправильні відповіді й не піддавайтеся спокусі зробити завдання за неї. У будь-якій ситуації зберігайте спокій. Якщо ви будете критикувати дитину або кричати на неї, це загострить атмосферу й тільки ускладнить їй завдання.

Дотримуйтеся розпорядку дня

Необхідно дотримуватися відомого театрального принципу єдності часу і дії: уроки бажано робити в той самий час і в тому самому місці. В такому випадку у дитини виробиться звичка, яка за багаторазового повторення і тих самих умовах стресу ні в неї, ні у вас не викличе. До того ж така сталість впорядкує розклад дня – знаючи, що в певний час на неї чекає домашнє завдання, дитина буде вчитися укладатися з іншими заняттями. Найкращий час для приготування домашнього завдання з 15.00 до 17.00, в старших класах його можна подовжити до 18.00.

Робіть перерву

Не варто робити все, що задано, за вказаний часовий відрізок, без перерви. Тому час від часу – наприклад, через кожні півгодини – треба влаштовувати "зміни", під час яких можна влаштувати легкий перекус, походити квартирою, зробити кілька фізичних вправ. Головне, не перестаратися, тому мультфільми краще не дивитися і в ігри не грати – після цього дитину важко буде повернути до занять, та й на те, щоб зосередитися, у неї піде значно більше часу.

Можна щось не встигнути

Не намагайтеся втиснути все, що задане, в один день: якщо з якоїсь причини дитина не встигла виконати якийсь із уроків, не змушуйте її сидіти над ним до пізньої ночі. Будь-який організм, і дитячий у цьому сенсі – не виняток, має межі витривалості, користі від такої роботи не буде все одно.

Додаткові заняття

Зверніть увагу на те, що дитині дається складніше за все, і позайматеся з нею у вихідні. Спокійно, не кваплячись поясніть те, що малюк не розуміє, дайте кілька додаткових завдань. Незабаром ця тактика дасть результат!
Будьте відверті

Розкажіть дитині про свої шкільні роки, про те що ви любили, що - ні, що виходило, а що викликало труднощі. Розкажіть, як справлялися з цими труднощами, щоб маленький учень зрозумів, що не все відразу виходить, що слід докласти зусиль, перш ніж щось вийде. Якщо школяреві не подобається вчитель, постарайтеся підібрати слова і пояснити, що люди бувають різні, і вчитель - це теж людина, зі своїми перевагами і недоліками. Вислухайте дитину і підтримайте в її почуттях. Іноді в особливо складних ситуаціях, варто поговорити з учителем.

Індивідуальний підхід

Деяких дітей потрібно постійно мотивувати до навчання, деяким – давати чіткі настанови та інструкції, а інших треба просто час від часу контролювати. Постарайтеся вибрати для себе таку роль у цьому процесі, яка буде максимально враховувати потреби дитини. Пам'ятайте, що, зрештою, саме вчитель визначає, добре чи погано дитина впоралась із завданням. Ви не несете відповідальності за результат, ваша задача – створити умови для дитини й допомагати їй. Ви можете висловлювати свої припущення, але за виконання домашніх завдань відповідальність несе дитина.

Мотивуйте
Дітей необхідно мотивувати добре вчитися, виконувати домашні завдання й отримувати високі оцінки. Більшість дітей отримують задоволення від високих оцінок і досягнень у навчанні. Але якщо цього не відбувається, можна використовувати додаткові стимули. Не варто заохочувати дитину грішми. Замість цього можна купити їй те, що вона давно хотіла, зводити її в кіно тощо. Ці речі стануть для дитини більш значущими, ніж грошове заохочення. Крім того, це зміцнить атмосферу любові й підтримки у вашій родині.

Будьте терплячі. Змиріться з тим, що вашій дитині не подобається математика, або пише вона "як курка лапою". Зате у вашої дитини є багато інших плюсів, і щось у неї виходить найкраще. Слід тільки це побачити і підтримати!

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб для сім᾽ї, дітей та молоді