Наприкінці листопада минулого року уряд ухвалив Програму медичних гарантій, яка запрацює з 1 квітня 2020 року, давши старт другій хвилі трансформації системи охорони здоров’я в Україні. Про те, які новації очікують хмельницькі лікарні, медичних працівників та пацієнтів уже через кілька місяців, ми запитали в начальника управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Бориса Ткача.

— Борисе Васильовичу, з 1 квітня всі лікувальні заклади міста мають перейти на нову модель фінансування. Тобто замість кошторисного утримання, яке було раніше, медичні послуги фінансуватиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Мабуть, є певні вимоги і до лікувальних закладів, щоб Програма медичних гарантій запрацювала?

— Перш за все, всі заклади вторинної ланки системи охорони здоров’я мають бути автономізовані, тобто перетворені в комунальні підприємства. З цим пунктом ми практично справилися.

Друга вимога — комп’ютеризація медзакладів. На сьогодні комп’ютеризовано понад 70 відсотків.

Третя вимога — підключення всіх медзакладів до електронної системи охорони здоров’я. Наші лікарні вже зареєструвалися і працюють над вибором медичної інформаційної системи. Їх є багато, засновані вони на різних технологіях, але не всі готові для стаціонарів. Маємо знайти надійні, які гарантуватимуть збереження інформації і водночас є відносно недорогими.

— На комп’ютеризацію кошти виділяються з державного бюджету?

— Жодної копійки на це держава не виділяє, а гроші потрібні немалі. Якщо говорити про амбулаторний прийом, то, як мінімум, один комп’ютер має бути на двох лікарів, які працюють у дві зміни. В стаціонарі — один, як мінімум, на відlілення, але, якщо відділення велике, як-от хірургічне, де працюють 18 хірургів, то, звісно, одного комп’ютера мало.

З міського бюджету на комп’ютеризацію вторинної ланки системи охорони здоров’я вже виділено майже два мільйони гривень, але навіть цих коштів не вистачить на повну комп’ютеризацію. Будемо залучати кошти зі спецрахунків і позабюджетні. В нас є ще час, сподіваємося, що до 1 квітня на 95 відсотків лікувальні заклади міста комп’ютеризуємо.

— Я правильно розумію, що з 1 квітня уряд обіцяє надавати медичні послуги пацієнтам лікарень безкоштовно, тобто за хірургічну операцію чи, скажімо, за діагностику, медикаменти, за нас заплатить держава в особі Національної служби здоров’я України?

— Консультації профільних спеціалістів, всі види діагностики, хірургічні операції, лікування в стаціонарі стануть безоплатними. Пріоритетними визначили допомогу породіллям та новонародженим до одного місяця, лікування інфарктів та інсультів, діагностику новоутворень. Такі послуги держава фінансуватиме за підвищеними тарифами.

— Невже це благо буде для всіх, без винятку?

— Аби отримати безкоштовну послугу, пацієнт повинен узяти направлення у свого сімейного лікаря чи терапевта. Тому раджу: хто ще не підписав декларацію з сімейним лікарем, зробіть це негайно. Без такого документа можна буде звернутися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра та нарколога. А ще отримати екстрену медичну допомогу.

— Якщо людина не хоче йти до сімейного лікаря, брати направлення на лікування у стаціонарі, вона може обійтись без цієї процедури?

— Є постанова Кабміну, якою затверджено медичні послуги, які можуть бути платними. Є в цьому переліку пункт, яким передбачені платні послуги для тих, хто забажає отримати медичні послуги в лікарні без направлення сімейного лікаря, тобто в обхід амбулаторії сімейної медицини. Платиш, скажімо, 40 гривень і йдеш у лікарню без направлення, але й лікування для такого пацієнта буде платним.

— Які ще послуги будуть платними в стаціонарі?

— Не медичні послуги. Наприклад, перебування в палаті з підвищеною комфортністю. Якщо такі у відділенні є і людина готова платити, то чому б і ні?

— Але ж так було й досі?

— Досі офіційної плати за перебування в палаті з підвищеною комфортністю не було. Це були так звані благодійні внески, можливо, десь гроші в кишеню йшли комусь. Зараз це буде офіційно платна послуга — через касу, а в ідеалі через термінал, щоб гроші не передавалися з рук у руки.

Як варіант, може бути платною послуга за покращене харчування, надання медзакладом транспорту, якщо пацієнту після операції чи з гіпсом незручно їхати в таксі та інші.

— А як із ліками? В програмі прописано, що в стаціонарах хворим уже не доведеться їх купувати.

— З ліками складніше. З одного боку, НСЗУ каже, що в тариф буде закладено медикаментозне забезпечення, з іншого, й досі не озвучений навіть базовий тариф. Якщо, до прикладу, за хірургічну операцію тариф закладається більший, то ми не знаємо, який саме, тобто не відомо досі, з якого розрахунку Національна служба здоров’я нас фінансуватиме. Колись звучала сума 1440 гривень — базовий тариф за один пролікований випадок, але це на рівні розмов та інтерв’ю. Офіційно така сума не називалася, хоча нам обіцяли до нового року озвучити ці тарифи. Однозначно 1400 гивень — це дуже мало.

— Тобто гасло “гроші йдуть за пацієнтом” — це поки що гасло?

— Як гроші йдуть за пацієнтом ми побачили вже на “первинці” і йдуть вони нормально, а ось скільки їх ітиме на “вторинці” — цього ми поки не знаємо.

— Отож уся надія на місцевий бюджет, хоча цю функцію він не має вже виконувати?

— Поки що в Хмельницькому діють усі медичні програми, які приймала впродовж останніх чотирьох років міська рада і які фінансуються з міського бюджету. З 1 квітня, якщо фінансування, яке бере на себе держава, буде недостатнім, то місцева влада допомагатиме. Водночас лікувальні заклади мають бути оптимізовані.

— Їх стане менше?

— Ні. В нас слово “оптимізація” чомусь асоціюється лише зі скороченням. Якщо відділення працює стабільно і завжди перевантажене, то таких відділень має бути навпаки більше, а там, де пацієнтів мало і ліжка порожніють, то такі відділення потрібно зменшувати або й навіть закривати. Це мають вирішувати самі комунальні підприємства, тобто лікарні. Так само вони мають вирішувати, як заробляти кошти. Причому заробляти не на пацієнтах, а за рахунок наданих послуг НСЗУ. Так, приблизно 23 пакети послуг фінансуватиме НСЗУ. Практично усі наші міські медзаклади більшість послуг з цього пакета надають. А, наприклад, наша дитяча лікарня готова надавати 11 пакетів послуг.

— Це як?

— Підписується договір з НСЗУ щодо амбулаторного обслуговування дітей (поліклініка) — це один пакет.

Щодо реабілітації з враженням нервової системи — у Хмельницькому діє реабілітаційний центр “Турбота” — це другий пакет, що фінансуватиметься НСЗУ і так далі.

На жаль, не передбачається фінансування спортивної медицини (хіба що за рахунок міського бюджету), медкомісії у військкоматі не планує фінансувати ні НСЗУ, ні Міноборони — це ляже на плечі місцевих бюджетів. Є підліткова служба — її фінансування також не передбачено. Тобто її також має фінансувати місцевий бюджет або вона буде ліквідована. Не передбачено фінансування дитячої молочної кухні, яка збиткова і дотується місцевим бюджетом. Тобто потрібно вирішувати питання, або ставити реальні ціни на дитячі продукти молочної кухні, або вони знову ж таки фінансуватимуться з місцевого бюджету.

Крім того, на місцевий бюджет лягають комунальні послуги — енергоносії, тепло, водопостачання. В Хмельницькому на це кошти закладені.

— Чи зможе пацієнт самостійно обрати лікувальний заклад, не зважаючи на прописку?

— Зможе і для лікарень це вигідно, бо за кожним пацієнтом прийдуть гроші. Інша справа, що гроші не отримають за пацієнта районні лікарні. Для них це мінус. До речі, приватні медзаклади також мають право підписувати угоди з НСЗУ й отримувати фінансування, але знову ж таки ні ми, ні вони не знають тарифів.

— Сьогодні йде багато розмов про те, що з 1 квітня суттєво зростуть зарплати лікарів. Яку заробітну плату отримуватиме лікар вторинної ланки?

— Ніхто сьогодні вам на це запитання не відповість, оскільки все знову ж таки впирається в тариф, за яким фінансуватиметься лікарня. А офіційної інформації, як я вже говорив, на сьогодні немає.

— У такому разі немає й гарантії, що хворі у стаціонарі не купуватимуть ліки за власні гроші.

— Можливо, буде так, як і було: пацієнта забезпечують якоюсь частиною ліків, а якщо медпрепарати дороговартісні і їх немає в лікарні, то хворий докуповуватиме ліки самостійно.

— У чому ж тоді суть медичної реформи?

— У тому, щоб було фінансування галузі охорони здоров’я, а чи буде, побачимо. Єдине можу сказати, що хмельницькі лікувальні заклади на законодавчому рівні до медичної реформи вторинної ланки готові.

За матеріалами газети «Проскурів»