Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького»

Розглянувши пропозицію міського голови О.Симчишина та пропозицію виконавчого комітету міської ради щодо присвоєння генералу-майору, офіцеру Головного командного центру Генерального штабу України, начальнику Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Герою України Гордійчуку Ігорю Володимировичу за виняткову мужність, героїзм і незламність духу у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічне служіння Батьківщині; громадському та політичному діячу, члену Центральної Ради ветеранів і обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Матвіюку Кузьмі Івановичу за активну громадську діяльність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу та міській громаді; полковнику Бойку Олександру Олександровичу, військовослужбовцю 383-го окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів Повітряних Сил Збройних Сил України та солдату Мельнику Івану Олександровичу, які проявили виняткову мужність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та загинули під час участі в антитерористичній операції на Сході України звання «Почесний громадянин міста Хмельницького». Міська рада відзначає, що Гордійчук Ігор Володимирович, Матвіюк Кузьма Іванович, Бойко Олександр Олександрович та Мельник Іван Олександрович мають видатні заслуги перед народом України та територіальною громадою міста Хмельницького.

Гордійчук Ігор Володимирович народився 12 листопада 1972 року в селі Залізниця Корецького району Рівненської області.

У 1989 році, після закінчення Корецької загальноосвітньої середньої школи №1, Гордійчук Ігор Володимирович вступив до Омського вищого танкового інженерного училища. Згодом перевівся до Київського інституту Сухопутних військ Національної академії оборони України, де закінчив з відзнакою факультет підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня. Навчався в Коледжі сухопутних військ Збройних сил США.

Гордійчук Ігор Володимирович пройшов шлях від командира механізованого взводу до заступника командира танкового полку. В подальшому був переведений у війська спецпризначення на посаду заступника командира бригади спеціального призначення міста Ізяслав Хмельницької області. Згодом став командиром 8-го окремого полку спецпризначення, сформованого на базі бригади. З травня до грудня 2010 року проходив службу в складі міжнародного контингенту в Республіці Афганістан. Після повернення став першим заступником начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

У квітні 2014 року Гордійчук Ігор Володимирович отримав призначення у Головний командний центр Міністерства оборони України, де служив на посаді начальника центру оперативного керівництва-заступника начальника Головного командного центру Збройних Сил України.

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на Сході України, очолював загін спецпризначення, що виконував завдання глибинної розвідки в тилу противника, командував операцією із взяття під контроль стратегічної висоти Савур-могила. Перебуваючи на посаді помічника начальника розвідки зі спеціальних операцій, отримав позивний «Сумрак». Під час участі в антитерористичній операції Гордійчук Ігор Володимирович отримав важке поранення під Іловайськом.

У вересні 2014 року полковник був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

21 жовтня 2014 року Указом Президента України полковнику Гордійчуку Ігорю Володимировичу було присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» - за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

26 квітня 2016 року полковник Гордійчук Ігор Володимирович приступив до виконання посадових обов'язків начальника Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

23 серпня 2016 року Гордійчуку Ігорю Володимировичу присвоєно військове звання генерал-майора. Погони генерал-майора були вручені під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України.

Матвіюк Кузьма Іванович народився 02 січня 1941 року в селі Ілляшівка Старокостянтинівського району Хмельницької області. У 1960-1965 роках навчався в Українській сільгоспакадемії в Києві. З 1967 року викладав в Уманському технікумі механізації сільського господарства.

Матвіюк Кузьма Іванович став одним із ініціаторів і лідерів культурологічного товариства «Спадщина» в місті Хмельницькому, обласних організацій товариства української мови ім.Т.Г.Шевченка. Був депутатом установчого з’їзду Народного Руху України, з 1990 року очолював міськрайонну організацію НРУ, був співголовою крайової організації, є першим із членів і засновників Хмельницького руху.

У 1993 році Матвіюк Кузьма Іванович з групою активістів створив обласну організацію Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.

У 2000-2002 рр. – голова районної організації «УРП-Собор», потім був головою громадської організації «Захист рідної землі».

У лютому – червні 2004 – керівник мобільної експериментальної агітаційної групи з підготовки виборів Президента. З грудня 2004 – член обласної громадської комісії з розслідування порушень на виборах Президента.

У 2014 році рішенням Президії Міжнародної кадрової Академії Матвіюку Кузьмі Івановичу присвоєно звання «Почесний професор».

Матвіюк Кузьма Іванович – активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Бойко Олександр Олександрович народився 03 грудня 1981 року в місті Вознесенськ Миколаївської області.

У 1999 році закінчив Вознесенську ЗОШ №6 І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Одеського інституту сухопутних військ, який закінчив у 2004 році отримавши диплом за кваліфікацією «Інженер з експлуатації та ремонту ракетно-артилерійського озброєння».

У 2004 році Бойко Олександр Олександрович працював інженером реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 24-ї механізованої бригади 13-го артилерійського корпусу ЗОК м.Яворів.

У 2004-2005 роках Бойко Олександр Олександрович був заступником командира гаубичної самохідно-артилерійської батареї з озброєння гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 53-ї окремої бригадної артилерійської групи м.Яворів

У 2005-2006 роках працював командиром групи спеціального призначення загону спеціального призначення 8-го окремого полку спеціального призначення ЗОК м.Хмельницький.

У 2006-2010 роках – помічник начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини 8-го окремого полку спеціального призначення ЗОК  м.Хмельницький.

У 2010-2012 роках – помічник начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини 8-го окремого полку спеціального призначення СВ Збройних Сил України м.Хмельницький.

У 2012-2015 роках Бойко Олександр Олександрович був старшим офіцером розвідувально-інформаційного відділення штабу 8-го окремого полку спеціального призначення СВ Збройних Сил України м. Хмельницький.

З 2015 року – заступник командира загону – командир 2-ї розвідувально-пошукової групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення ЗТУ Національної гвардії України м.Івано-Франківськ.

У період з 2014 по 2017 роки неодноразово перебував в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, виконував бойові завдання щодо проведення розвідувально-пошукових заходів, ведення спеціальної розвідки як безпосередньо на лінії зіткнення так і в районах, де проводились оперативно-профілактичні заходи щодо виявлення незаконних збройних формувань.

03 червня 2017 року полковник Бойко Олександр Олександрович, виконуючи завдання спеціальної розвідки поблизу населеного пункту Катеринівка Попаснянського району Луганської області, із групою потрапив під обстріли бойовиків та отримав тяжкі поранення, внаслідок чого помер.

19 серпня 2017 року Бойко Олександр Олександрович похований у секторі для почесних поховань на території кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

Мельник Іван Олександрович народився 07 липня 1994 року у місті Хмельницькому.

У 2012 році закінчив спеціалізовану загальноосвітню школу №15 міста Хмельницького, далі навчався в Хмельницькому національному університеті за спеціальністю «Здоров’я людини».

З лютого 2016 року проходив військову службу за контрактом в 383-му окремому полку дистанційно-керованих літальних апаратів Повітряних Сил Збройних Сил України.

28 вересня 2016 року був відкомандирований до 199-го навчального центру Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, де пройшов спеціалізований фаховий курс підготовки. Був направлений для виконання бойових завдань у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, у складі якої брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

25 квітня  2017 року солдат Мельник Іван Олександрович загинув від кулі снайпера під час чергування на взводному опорному пункті в районі селища міського типу Новгородське Донецької області.

28 квітня  2017 року Мельник Іван Олександрович похований у секторі для почесних поховань на території кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

Керуючись Положенням про звання «Почесний громадянин міста Хмельницького», затвердженим рішенням міської ради від 28.04.2010 року №31 (із змінами), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Гордійчуку Ігорю Володимировичу.

2. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Матвіюку Кузьмі Івановичу.

3. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Бойку Олександру Олександровичу.

4. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Мельнику Івану Олександровичу.

5. Надати грошову винагороду у розмірі, передбаченому Положенням про звання «Почесний громадянин міста Хмельницького», згідно з додатком.

6. Видатки здійснити за рахунок коштів п.3.2.16 цільового фонду Хмельницької міської ради.

7. Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови Г.Мельник.

8. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров'я, соціальної політики, гуманітарних питань та розвитку громадянського суспільства, свободи слова та інформації.

Міський голова О.Симчишин