Дмитро Гладкий народився 29 березня 1988 року у місті Хмельницькому.
В 1994 році пішов до 1 класу Хмельницької загальноосвітньої школи №9. Своє безтурботне дитинство Діма любив проводити у бабусі в селі Соломна Волочиського району. В 2002 році Дмитро перейшов навчатися в 9 клас Соломнянської школи. В 2005 році закінчив школу і вступив до Хмельницького національного університету на спеціальність «комп’ютерні технології і машинобудування».
Після закінчення навчання працював старшим касиром торгової мережі «Таврія», а згодом – заступником директора. Ці посади він обіймав сім років. Згодом, до грудня 2024 року був продавцем-консультантом у меблевій мережі «Лісма». Скромний, ввічливий, добросовісний, відповідальний, гарно вихований – ним гордяться батьки, родина, друзі, однокласники, його наречена Катруся. Дмитро мріяв про одруження з Катрусею під час відпустки. Він хотів, щоб його Катя кружляла у білому платті, але через проклятого ворога вона одягнула чорну хустину.
Сьогодні в материнському серці оселилися біль, сум, розпач, розбито і розтривожено серце батька, який ще у 80-х роках у далекому Афганістані протягом двох років відчував на собі всі жахіття війни. Тому він, як ніхто, розумів свою дитину, всі його болі і переживання, коли 22 грудня 2024 року Дмитра призвали до лав Національної гвардії України (військова частина 3053, м. Хмельницький). Дмитро був стрільцем другого відділення комендантського взводу, роти забезпечення навчального процесу навчального батальйону. За старанність, якісне виконання службових обов’язків, виявлену витримку, відданість військовій присязі, зразкове підтримання військової дисципліни військова частина 3053 нагородила його почесною грамотою.
З серпня 2025 року Дмитро брав участь у бойових діях біля міста Краматорська Донецької області. 7 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на околицях села Катеринівка Дмитро загинув від важких поранень несумісних із життям.
Воїну навіки 37 років…
У нього залишились батьки, сестра та наречена.
Поховали Героя у селі Соломна.
