Володимир Гончарук народився 5 листопада 1973 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №15.
Після строкової служби у ЗСУ продовжував службу за контрактом. Від 2004 року чоловік працював у Райковецькій виправній колонії.
У 2020 році Володимир вийшов на пенсію, однак на початку великої війни знову доєднався до війська.
Захисник служив командиром відділення мінометної батареї на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 117 окремої механізованої бригади, сержант.

Володимир Мниця народився 18 листопада 1979 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №25.
До повномасштабної війни тривалий час працював на Хмельницькій маслосирбазі.
У липні 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Упродовж служби Володимир двічі отримував поранення — останнє, яке він отримав у лютому 2025 року біля Покровська на Донеччині, стало критичним.
Серце захисника зупинилося 4 липня 2025 року у госпіталі м. Кропивницького.

Олександр Теревега народився 24 вересня 1993 року у місті Хмельницькому.
Олександр – сирота. Батьки важко хворіли й померли з різницею в декілька років, коли Олександр був дитиною. Його виховували бабуся, яка стала його опікункою, та дідусь.
Отримав повну середню освіту. Був спортсменом, займався гімнастикою. Також захоплювався нумізматикою.
Працював на будівництві.
Олександра мобілізували у жовтні 2023 року. Службу проходив у складі 25-ї десантно-парашутної бригади. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку.