Олександр Мороз (Кищук) народився 14 травня 1982 року в с. Ставниця Летичівського району Хмельницької області.
Навчався у Ставницький середній загальноосвітній школі. Закінчив Голосківський аграрний ліцей за спеціальністю водій. Продовжив навчання у Хмельницькому професійному училищі, здобувши освіту зварювальника. Був дуже щирою та компанійською людиною.
В мирні часи працював Олександр в Хмельницькому на автозаправці та автомийці. Згодом працював в Турецький компанії "Онур", займав посаду бригадира дільниці основного виробництва.

Олександр Шмерецький народився 20 травня 1990 року у м. Львів, але все дитинство та юність проживав у м. Старокостянтинів Хмельницького району, звідки родом родина.
Після школи закінчив Хмельницький економічний університет за спеціальністю «Менеджмент».
Жив у Хмельницькому з 2007 року, працював у сфері ресторанного бізнесу і торгівлі.

Максим Шевчук народився 17 січня 1994 року у селі Іванківці Хмельницького району Хмельницької області.
Після школи закінчив Хмельницьке ВПУ №11, де здобув професію автослюсаря.
Працював різноробочим у Хмельницькому.
У лютому 2024 року Максим був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, солдат.
Загинув захисник 19 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Сумщині, біля села Могриця.
Максиму був лише 31 рік.
У нього залишились батьки та сестра.
Поховали Героя у селі Олешин Хмельницької міської громади.
 

Ілля Білик народився 27 січня 2002 року у Хмельницькому.
Закінчив Хмельницький НВК №4. Ілля надихнувся прикладом вітчима, який від 2014 року боронив Україну від рашистів, та вирішив стати професійним військовим. У 2019 році він закінчив Кам’янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та вступив до Військової академії (м. Одеса) на факультет «управління діями підрозділів військової розвідки та спеціальних операцій». 

Святослав Єрмолаєв народився 24 серпня 1978 року у Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №15, Політехнічний коледж та Хмельницький національний університет, здобувши диплом з відзнакою.
Понад 20 років пропрацював у хмельницькому ресторані «Кухмістерська Хаселева».
Мав багато друзів, був добрим та надійним чоловіком.
У квітні 2025 року Святослав був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, солдат.
Загинув воїн 14 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання під Краматорськом.
Святославу Єрмолаєву було 46 років.

Анатолій Горпенко народився 27 січня 1977 року в селі Грузевиця у чудовій багатодітній родині.
Зростав доброзичливим, розумним і щирим, завжди допомагав у сімейних справах своїм батькам, сестрі та брату. Мав багато друзів і сам був вірним та відданим другом для них.

Ростислав Карманов народився 10 жовтня 1993 року у місті Сочі.
У дитинстві з родиною переїхав на Луганщину до міста Голубівка.
Після закінчення школи та Стаханівського професійно-технічного училища №62 працював на промисловому підприємстві.
Після початку російсько-української війни, у 2015 році, чоловік разом із родиною переїхав на Хмельниччину, згодом одружився та оселився у селі Шаровечка Хмельницької міської громади.

Андрій Найдук народився 3 жовтня 1977 року у Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №1 та СПТУ №7, де здобув професію столяра.
Працював слюсарем, а згодом займався підприємництвом. Він був дуже доброю і чуйною людиною, готовою завжди прийти на допомогу.
У березні 2025 року Андрій став на захист України. Служив на Покровському напрямку у складі 425 окремого штурмового полку «Скала», молодший сержант.
Воїн загинув 6 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Родинське на Донеччині.
Андрію Найдуку навіки 47 років…
У бійця залишилися донька та мати.

Борис Захарук народився 1 вересня 1988 року у Хмельницькому.
Навчався у середній школі №14 (нині — гімназія №25 імені Вадима Ангела) та ВПУ №7.
У мирному житті працював будівельником.
У березні 2025 року Борис став до лав Збройних Сил України, служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади, солдат. Спочатку воював на Харківщині, там отримав уламкове поранення в шию. Лікувався у госпіталі, але знову повернувся на фронт — на Луганщину, у Новоєгорівку.
Захисник поліг 3 липня 2025 року під час боїв у селі Новоєгорівка на Луганщині. Декілька тижнів вважався зниклим безвісти.

Дмитро Мартинюк народився 15 вересня 1986 року в місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій школі №22, а після її закінчення вступив до ВПУ №25. За професією був електриком і працював на будівництві. 
У липні 2023 року його мобілізували до Збройних сил України. Дмитро служив оператором безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Два роки боронив Україну, побував у найгарячіших точках фронту.
31 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, серце Дмитра зупинилося.
Дмитру Мартинюку назавжди 38 ...
У нього залишились мати та брат.