Вадим Білашевський народився 15 листопада 1991 року у селі Давидківці Хмельницької області.
Навчався у Давидковецькій загальноосвітній школі. У 2010 році закінчив Хмельницький професійний ліцей електроніки та здобув професію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури.
У шкільні роки займався баскетболом. Згодом захопився бодібілдингом, виступав на турнірах, самостійно навчився грати на гітарі та піаніно. Добре знав англійську мову — вільно розмовляв і перекладав нею. Також займався бігом, брав участь в марафонах та отримував медалі.
Вадим був доброю, щирою та світлою людиною з сильним характером і чіткими принципами. Він умів любити, піклуватися й підтримувати — був люблячим чоловіком і турботливим батьком, уважним сином та надійною опорою для близьких. Чесний, порядний і відповідальний, він завжди залишався позитивним, відкритим і щирим у спілкуванні та великим патріотом своєї країни.
У 2014 році став на захист України в зоні АТО, де прослужив півтора роки на посаді артилериста. Брав участь у бойових діях на Іловайському напрямку, вийшов з Іловайського котла. У 2016 році був комісований за станом здоров’я через численні контузії.
У червні 2025 року отримав повістку та знову став до лав Збройних Сил України. Боронив країну у складі Сил спеціальних операцій «Захід». Був зв’язківцем. Ще з 2014 року мав позивний «Мангуст» за спритність та хоробрість.
Був нагороджений медалями: «Учасник АТО», «Відзнака Президента України за участь в Антитерористичній операції», «Ветеран війни України», «За службу Державі».
Загинув Воїн під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Удачне на Покровському напрямку Донецької області 16 грудня 2025 року.
Вадиму було 34 роки…
У Героя залишилися дружина, дочка, мати, батько та брат.
Поховали Героя на кладовищі села Давидківці Хмельницької міської громади.
