Новини
Сьогодні нашій Конституції виповнюється 28 років
В Україні 28 червня відзначається День Конституції.
Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і третій рік поспіль Україна відзначає його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення РФ.
Верховна Рада України ухвалила і ввела в дію Конституцію 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Пригадаємо, до прикладу, три перші статті першого розділу (всього в Основному законі п`ятнадцять розділів) нашої Конституції:
«Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Або, до прикладу, зміст статті 133-ої розділу 9 Конституції як суспільного договору нашої спільноти:
«Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України».
Ці та інші постулати Основного закону, закарбовані в мозку і серці кожного українця, є і мають бути опорою, керівництвом до життя і дії для нас як громадян своєї держави. Саме ці цінності ми нині обстоюємо в боротьбі проти російського агресора.
Ми не повинні також забувати, що саме українці були ініціаторами й авторами взагалі першої в Європі Конституції. Укладений 1710 року документ, що увійшов в історію як Конституція Пилипа Орлика, вважається першою європейською конституцією в сучасному її розумінні.
У Конституції Пилипа Орлика було передбачено створення першої в Європі моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення.
У документі визначено поняття вільного народу, основи демократії та правосуддя, а також антикорупційні та соціальні засади.
Новітній конституційний процес у відновленій в ХХ столітті після десятиліть тоталітарного комуністичного рабства Україні розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. Вже у жовтні була створена Конституційна комісія. У період 1991-1996 рр. комісіями, окремо створеними Верховною Радою та Президентом, було розроблено кілька проєктів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися, доопрацьовувалися.
Найгостріші суперечності викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. Ліві сили схилялися в бік применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання однакового статусу українській та російській мовам і збереження автономного статусу Криму. Праві, в яких об’єдналися представники «партії влади», підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступали за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму. Тим часом в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 парламентаріїв). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.
Від початку ухвалення Основний Закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.
Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Власне, вона віддзеркалює світогляд і життєві цінності українців як європейської нації та істотно вирізняє від північних сусідів - загарбників та агресорів.
Від початку повномасштабної війни наш народ пережив вже багато випробувань, попереду ще важкий шлях. Але ця битва обовʼязково закінчиться відновленням суверенітету у межах конституційних кордонів 1991 року.
Зберігаймо віру і твердість в боротьбі. Хай згине лютий ворог. Україна вистоїть.
Слава Україні! Слава ЗСУ! Героям Слава!
За інформацією
Музею історії міста Хмельницького