Андрій Радько народився 5 вересня 1983 року в селі Верхнєкам’янське Артемівського району Донецької області.

У 2001 році закінчив Ярівську ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2001 по 2004 рік навчався в Слов’янському державному аграрному технікумі.

В грудні 2005 року закінчив Сумський аграрний університет.

З 2004 по 2022 рік працював охоронцем.

Після повномасштабного вторгнення довелося виїхати з рідних місць. Приїхавши в місто Хмельницький, пішов у військкомат. Був мобілізований до лав ЗСУ.

Захищав Україну Андрій Радько у лавах 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Мав звання «солдат» та був навідником 3 відділення 2 аеромобільно-десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти.

У складі НГУ на Лиманському напрямку воював і молодший брат захисника Олексій. Вони були у різних військових частинах, але визволяли від окупації рідні місця і селище Ярова, де жили з батьками.

Андрій зі своєю штурмовою групою визволяв Святогірськ, село Ярова, Новоселівку, Дробишево та Лиман.

Загинув 15 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області під час виконання бойового завдання.

Андрію Радьку назавжди 39…

В захисника залишилися батьки, брат, сестри, племінники.

Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Рішенням Хмельницької міської ради №33 від 15.09.2023 року за мужність у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою удостоєний звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» посмертно.