Чернявський Олексій Едуардович

Чернявський Олексій Едуардович

Народився Олексій Едуардович Чернявський 16 червня 1991 року у багатодітній родині Едуарда і Тетяни Чернявських в місті Нова Каховка. Після закінчення школи здобув спеціальність маляра-штукатура у НВПУ № 16. У 2011-2012 проходив строкову службу у в/ч А1836 міста Херсону, звільнився у званні старший солдат.

Олексій був ровесником незалежної України, цікавився історією своєї держави, любив одягати вишиванки, наставляв родину щоб любили свою країну. На подвір’ї вивісив синьо-жовтий прапор, який видно було на всю округу і це для нього був не просто вчинок, а свідомий вибір його буття.

В зону АТО Олексій потрапив у травні 2014 року, а у 2015 році вже приймав участь у складній Павлопіль-Широкинській операції, був поранений, але швидко реабілітувався і став у стрій. Мріяв про «Азов», уже давно захоплювався його звитягою. Це був для нього символ українського спротиву: незламні, нескорені, неспинні – легендарні. У 2017 році приєднався до полку «Азов», пройшов успішно усі вишколи, здобув професію інструктора-водія. Відповідальний був, вмів підставити плече своїм побратимам. Як інструктор феноменально наставляв їх як водити складну військову техніку, ефективно використовувати у бою і виходити з непередбачуваних ситуацій у разі прямого влучання ворога. Побратими цінували Олексія за обізнаність, ерудованість, виваженість і холодний прагматичний розум.

Був не говіркий, але щирий, вмів розрядити складні обставини на «Азовсталі»  під безперервними обстрілами жартами, щоб не полонила воїнів зневіра, щоб з’явилась посмішка на обличчі і вміли пристосуватись до складних обставин у оточеному Маріуполі.

В нелюдських умовах, коли ворог нещадно бомбардував, виснажені, без їжі, медикаментів і води, але з почуттям єдиної родини «азовці» ставали донорами для своїх зранених побратимів і Олексій один із перших серед них. В нього не стояло питання чому я, він думав про те, а де ще я можу допомогти? І коли його побратима поранило у важкому бою, він кинувся його рятувати, але і його самого накрило авіаційним ударом.

Олексій Едуардович Чернявський – сержант, інструктор (з водіння) 2-го відділення 1-го оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України пішов до Небесного Легіону під час виконання бойового завдання по обороні міста Маріуполя Донецької області 20 березня 2022 року, віддавши життя «за друга своя» і за Батьківщину, у яку вірив, яку прагнув бачити вільною, нескореною і суверенною.

Указом Президента України № 202/2022 від 2 квітня «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного  та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі сержант Олексій Чернявський нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Рішенням Хмельницької міської ради від 23.09.2022 року присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» за особисту мужність та героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

 

Дорогі хмельничани! Схилімо голови і вшануймо світлу пам'ять та героїчний подвиг воїнів, що загинули на полі бою. Згадаймо мирних громадян та дітей, життя яких обірвала збройна агресія російської федерації проти України. Загальнонаціональна хвилина мовчання... Слава Україні! Героям Слава!