Бойко Олександр Олександрович

Бойко Олександр Олександрович

Народився Олександр Бойко 3 грудня 1981 року в м. Вознесенську на Миколаївщині в гарній українській родині. У рідному місті, у школі №7, отримав освіту. 2004 року закінчив Одеський інститут сухопутних військ, отримав диплом за кваліфікацією «Інженер з експлуатації та ремонту ракетно-артилерійського озброєння».

Розпочав службу у 24-й окремій механізованій бригаді у місті Яворів інженером реактивного артдивізіону бригадної артилерійської групи, заступником командира самохідно-артилерійської батареї бригадної артилерійської групи. Але вже за рік після випуску з військового вишу служив у 8-му окремому полку спеціального призначення, дислокованому в місті Хмельницькому. Був командиром групи в загоні спеціального призначення, помічником начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини. З 2012 року – старший офіцер розвідувально-інформаційного відділення штабу полку.

З початком російської збройної агресії проти України бойові завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України Олександр Бойко виконував у складі 8-го полку спецпризначення. Брав участь у прориві блокади Луганського аеропорту. У квітні 2015 року він перейшов на службу в Національну гвардію, у щойно реформований загін спецпризначення, який було переведено до Івано-Франківська на базу 50-го полку Нацгвардії України. Тут підполковник Бойко обійняв посаду заступника командира окремого загону спеціального призначення «Вега-Захід» Західного ОТО НГУ.

У період з 2014 по 2017 рік Олександр Бойко мав п’ять відряджень у зону проведення АТО, де виконував бойові розвідувально-пошукові заходи, проводив спеціальну розвідку як на лінії зіткнення, так і в районах здійснення оперативно-профілактичної роботи щодо незаконних збройних формувань.

30 квітня 2017 року підполковник Збройних сил України Олександр Бойко вчергове виїхав на схід, у Луганську область. Третього червня о 6:00 годині розвідувальна група з шістьох осіб із Бойком на чолі вийшла на завдання з міста Золоте й невдовзі потрапила під обстріл противника поблизу окупованого міста Первомайськ. Це сталось у лісосмузі поблизу залізничної станції Садовий. Близько 17 години група повернулась у розташування 24-ї механізованої бригади в Золоте. За словами розвідників, від ближнього зіткнення з противником командир залишився прикривати відхід групи. І о 10:28 Олександр Бойко дістав численні кульові поранення.

Кілька груп не змогли знайти полеглого офіцера. Але за чоловіка боролася його дружина Світлана Бойко – і розслідуванням зайнялася військова прокуратура. Аж у серпні полеглого Олександра Бойка знайшли і доправили в Сіверськодонецьк. За чотири дні після виявлення загиблого йому було присвоєно звання полковника. Погони вручили дружині офіцера Світлані Бойко під час церемонії прощання з героєм на майдані Незалежності у Хмельницькому.

Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року Олександра Бойка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «За участь в антитерористичній операції».

Згідно з рішенням 17-ї сесії Хмельницької міської ради від 20 вересня 2017 року за проявлену виняткову мужність, незламність духу у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України Олександру Олександровичу Бойку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

Дорогі хмельничани! Схилімо голови і вшануймо світлу пам'ять та героїчний подвиг воїнів, що загинули на полі бою. Згадаймо мирних громадян та дітей, життя яких обірвала збройна агресія російської федерації проти України. Загальнонаціональна хвилина мовчання... Слава Україні! Героям Слава!