Бойко Олександр Олександрович
Народився Олександр Бойко 3 грудня 1981 року в м. Вознесенську на Миколаївщині в гарній українській родині. У рідному місті, у школі №7, отримав освіту. 2004 року закінчив Одеський інститут сухопутних військ, отримав диплом за кваліфікацією «Інженер з експлуатації та ремонту ракетно-артилерійського озброєння».
Розпочав службу у 24-й окремій механізованій бригаді у місті Яворів інженером реактивного артдивізіону бригадної артилерійської групи, заступником командира самохідно-артилерійської батареї бригадної артилерійської групи. Але вже за рік після випуску з військового вишу служив у 8-му окремому полку спеціального призначення, дислокованому в місті Хмельницькому. Був командиром групи в загоні спеціального призначення, помічником начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини. З 2012 року – старший офіцер розвідувально-інформаційного відділення штабу полку.
З початком російської збройної агресії проти України бойові завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України Олександр Бойко виконував у складі 8-го полку спецпризначення. Брав участь у прориві блокади Луганського аеропорту. У квітні 2015 року він перейшов на службу в Національну гвардію, у щойно реформований загін спецпризначення, який було переведено до Івано-Франківська на базу 50-го полку Нацгвардії України. Тут підполковник Бойко обійняв посаду заступника командира окремого загону спеціального призначення «Вега-Захід» Західного ОТО НГУ.
У період з 2014 по 2017 рік Олександр Бойко мав п’ять відряджень у зону проведення АТО, де виконував бойові розвідувально-пошукові заходи, проводив спеціальну розвідку як на лінії зіткнення, так і в районах здійснення оперативно-профілактичної роботи щодо незаконних збройних формувань.
30 квітня 2017 року підполковник Збройних сил України Олександр Бойко вчергове виїхав на схід, у Луганську область. Третього червня о 6:00 годині розвідувальна група з шістьох осіб із Бойком на чолі вийшла на завдання з міста Золоте й невдовзі потрапила під обстріл противника поблизу окупованого міста Первомайськ. Це сталось у лісосмузі поблизу залізничної станції Садовий. Близько 17 години група повернулась у розташування 24-ї механізованої бригади в Золоте. За словами розвідників, від ближнього зіткнення з противником командир залишився прикривати відхід групи. І о 10:28 Олександр Бойко дістав численні кульові поранення.
Кілька груп не змогли знайти полеглого офіцера. Але за чоловіка боролася його дружина Світлана Бойко – і розслідуванням зайнялася військова прокуратура. Аж у серпні полеглого Олександра Бойка знайшли і доправили в Сіверськодонецьк. За чотири дні після виявлення загиблого йому було присвоєно звання полковника. Погони вручили дружині офіцера Світлані Бойко під час церемонії прощання з героєм на майдані Незалежності у Хмельницькому.
Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року Олександра Бойка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «За участь в антитерористичній операції».
Згідно з рішенням 17-ї сесії Хмельницької міської ради від 20 вересня 2017 року за проявлену виняткову мужність, незламність духу у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України Олександру Олександровичу Бойку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».