Сьогодні з нагоди Міжнародного Дня пам᾽яті жертв Голокосту у Хмельницькому на розі вулиць Соборної та Вайсера було відкрито меморіальну дошку з присвятою щодо цієї сумної дати. Меморіальну дошку встановлено за ініціативи Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт» та за фінансової підтримки міської влади.

Виготовлено пам’ятний знак із металізованого пластику та бетону, він являє собою скульптурний барельєф розміром 100 x 150 см. Барельєф спроєктовано і створено хмельницьким художником, членом Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України Володимиром Карвасарним. Пам’ятний знак встановлено на місці, де в 1941-1942 роках функціонувало єврейське гетто. Дошка створена у формі факелу як символу життя, розірваного колючим дротом нацистської ненависті до іншого народу, іншого віросповідання, іншої культури. Біблейські лики з іудейською атрибутикою на барельєфі - це прообраз єврейського народу в цілому. Безжально знищувалися старші, молодь і діти, чоловіки і жінки, релігійні і атеїсти, ремісники і генії. Ці обличчя не пригнічені, не нажахані. Вони спокійні, мудрі, одухотворені, сповнені надії і віри у Всевишнього, в його справедливість.

Символічно зображена на барельєфі й менора (ритуальний іудейський семисвічник) з палаючими свічками як символ єврейського народу - древнього і вічного. Але на барельєфі можна побачити також і перекинуту, погаслу менору, що теж символічно. Ця менора виступає символом біди вселенського масштабу для цілого народу, нещадного болю, нечуваної жорстокості. Нижче менори - текст, вирубаний суворо, навіть грубо, як сама правда - історична правда тих часів. Внизу барельєфа бачимо абревіатуру з літер єврейського алфавіту тет, нун, цаді, бет, гей. Вона пишеться на кожній могилі віруючого єврея і перекладається як «хай буде його душа, зав'язана у вузлі життя».

Пам'ятні знаки і пам'ятники - це те, що зберігає нас як народ. Встановлення скульптурного барельєфа - данина історичному факту, уклін перед прахом тих, чиї імена 80 років тому були викреслені з нашої історії. Ми прагнемо зберегти пам'ять про події часів Другої світової війни, щоб не дати піти в забуття великій людській драмі, яка розігралася в місці компактного проживання євреїв, котре гітлерівці, огородивши колючим дротом, перетворили на гетто. Людство має зробити все, аби не допустити подібного ніколи, з жодним народом.

Точну дату появи єврейської громади у Проскурові (нині Хмельницькому) встановити неможливо, оскільки у великій пожежі 1822 року згоріли практично всі архіви. І лише поодинокі документи XVII століття свідчать про існування у Плоскирові (подальша назва Проскурів) єврейської громади. У першій половині XX століття за переписом 1913 року із 40 тисяч жителів Проскурова понад 20 тисяч, або 51,5 %, були іудеями. Єврейська спільнота розділила з цією землею щастя і горе, життя і смерть, сльози страждань і радість віри у майбутнє, іудейська громада Проскурова процвітала сама і допомагала місту активно розвиватися та розбудовуватися. Вона відігравала значну роль у промислово-економічному, духовному і культурному розвитку Проскурова та залишила дуже помітний слід в історії нашого міста.

Так могло бути й далі. Але грянули буремні часи ХХ століття. У Хмельницькій області Голокост забрав життя 153 тисяч іудеїв. У місті Проскурів за часи гітлерівської окупації було знищено понад 16 тисяч євреїв. Знаряддям знищення єврейського населення стало проскурівське гето.

У територію гето, яке було створено в центрі нинішнього Хмельницького, входили єврейські квартали міста, що були загороджені колючим дротом: від Південного Бугу по вулиці Кам'янецькій до вулиці Подільської і по ній до вулиці Проскурівського підпілля і до Південного Бугу. На сьогодні це середмістя Хмельницького.

З перших днів окупації почав діяти так званий «новий порядок». Розпочалася масштабна кампанія зі знищення та вивезення до Німеччини духовних і матеріальних цінностей краю, розстріл населення, вигнання його в рабство. Окрім розстрілів, окупанти здійснювали методичне та планомірне пограбування людей.

Смертельним вироком для єврейського населення міста став підписаний гебітскомісаром 14 грудня 1941 року наказ про переселення євреїв міста зі своїм майном у гето. Під гето були виділені єврейські квартали, оточені колючим дротом.

По суті, був зруйнований і зійшов нанівець цілий духовний, соціально-культурний і лінгвістичний континент. З часів погромів та Голокосту спливло багато води. Проте ті ганебні зарубки ніколи не згладяться, бо надовго визначили долю майбутніх поколінь...

У Хмельницькій області на місцях масового розстрілу єврейського населення встановлено 120 пам'ятників, меморіальних комплексів, меморіальних дошок і пам'ятних знаків. Ці криваві автографи нацизму не дають нам забути про дикі звірства, які чинилися на нашій землі.

За інформацією Музею історії міста Хмельницького