У будівлю Верховної Ради можуть потрапити не всі, а точніше лише народні депутати, їхні помічники, ну, і, звичайно, журналісти. Щоправда, не всі, лише ті, хто має редакційне посвідчення та спеціальні картки акредитації. А ось хмельницьким школярам-інтелектуалам пощастило. Екскурсія до парламенту стала головним призом мера для кількох десятків переможців міських брейн-рингів і конкурсів. Цей освітній проект діє у Хмельницькому вже третій рік поспіль. Тож найрозумніші хмельницькі школярі дізнались подробиці роботи цього законодавчого органу та як працюють народні депутати, так би мовити, зсередини.

“У міській раді ми навчаємо молодь бути владою — активними, свідомими виборцями й політиками, справжніми лідерами, адже все залежить від їхніх старань. Якщо вони будуть гарно вчитися, займати активну позицію, в майбутньому вони зможуть очолити країну”, — наголосила керуючий справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради Юлія Сабій.

Вона зазначила, що цього четверга через Асоціацію міст України Хмельницький поділиться з представниками різних обласних центрів досвідом виховання свідомої молоді. Також міська рада проводить суспільно-політичні студії для учнів 9-11 класів, а в березні стартує подібний проект для студентів. Це триденні семінари, які розвивають лідерські здібності хмельницької молоді.

Екскурсію парламентом для школярів провела головний консультант апарату Верховної Ради України Людмила Савон. Вона розповіла юним хмельничанам про історію будівлі парламенту та безпосередньо ознайомила з роботою народних депутатів.

“Конкурс на кращий проект будівництва сесійної зали був оголошений у лютому 1936 року. В ньому переміг відомий український архітектор Володимир Загородній. Будівлю парламенту зводили три роки. За час свого існування вона зазнала кілька реконструкцій. У роки Другої світової війни до сесійної зали через купол потрапила авіаційна бомба, проте вона не вибухнула, а лише спричинила пожежу. Реконструкція проводилася й у 1948-1952 роках. Тоді до основної будівлі добудували так зване півкільце — підкову з внутрішнім двориком, а купол підняли на метр вище, що покращило пропорції будівлі”, — розповіла Людмила Савон.

Наступні реконструкції проходили у 1985 і 2000 роках. Останню провели торік улітку.

Детальніше про роботу народних обранців розповіли нардепи: сьомого скликання — Ігор Сабій і нинішнього, восьмого — Юрій Левченко.

За словами Ігоря Сабія, парламент живе тритижневими циклами. Перший тиждень народний депутат працює на окрузі — зустрічається з виборцями, вислуховує їхні проблеми. Далі йде робота у комісіях, де парламентарії опрацьовують законопроекти. Опісля настає сесійний тиждень, під час якого приймаються закони.

“Закликаю вас цікавитися політикою, адже в іншому разі політики цікавитимуться вами й будуть вас використовувати у власних цілях, — звернувся до школярів Юрій Левченко. — Нині життя країни залежить від роботи парламенту. Потрібно, щоб у Верховній Раді працювало хоча б 226 свідомих нардепів (мінімальна кількість для прийняття законопроекту — авт.). На жаль, таких депутатів у нас у кращому випадку 50. Проте в майбутньому ви можете змінити ситуацію. Все залежить тільки від вас”.

Своїми враженнями ділилися й школярі. “Я стала переможцем конкурсу серед восьмих класів на знання історії Хмельницького та України. Завдяки цьому змогла потрапити на екскурсію до Верховної Ради. Я мало знала про історію цієї будівлі та роботу парламентаріїв. Сьогодні дізналася багато нового. Найбільше вразила гарна архітектура будівлі парламенту та її маштабність”, — поділилася учениця гімназії №1 Анна Гнап.

За матеріалами газети «Проскурів»