Під час осінніх канікул Народний Дім Хмельницького міського Товариства української мови імені Тараса Шевченка відвідали педагоги НВК № 7.

Ознайомившись із діяльністю «Просвіти», вчителі стали учасниками розмови-дискусії «Мова про мову». Жваве обговорення викликала розповідь про історію українського правопису вчительки української мови та літератури Койди Тетяни Михайлівни.

Було відзначено, що історія українського правопису дуже цікава й складна, як і історія самої України.

Писемність – це дуже важливий елемент культури будь-якого народу. Без писемності жодна нація не могла б самовизначитися, розвинутися, заявити про себе. Навіть відомий біблійний вираз: «Спочатку було Слово…» нагадує нам про те, що мова, а отже, і письмо, правопис дуже важливі для кожного з нас.

Український правопис – система загальноприйнятих правил української мови, які визначають способи передавання мовлення на письмі.

Для вчителів-предметників цікаво було дізнатися про витоки й етапи розвитку нашого правопису: давньоукраїнський, староукраїнський, новоукраїнський – один з найболісніших для нашої мови.

Але лише 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису.

Активне обговорення учасниками розмови цього питання засвідчило загальноукраїнське явище сьогодення: і в наукових колах, і серед звичайних українців точаться суперечки про правопис – який правильний?

Але висновок такий – ті, хто вже прожили значну частину життя, певно, ще деякий час користуватимуться тим варіантом правопису, до якого звикли у шкільні та студентські роки…

А учні нової української школи вивчатимуть норми сучасного правопису і розмовлятимуть грамотно рідною мовою.

Про це мріяв і докладав до цього зусиль Великий Українець Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), книжки якого були представлені достойному зібранню, що відбулось напередодні відзначення Дня української писемності та мови.

За інформацією Народного Дому «Просвіти»