Про нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького

Розглянувши подання міського голови, з метою відзначення жителів міста Хмельницького, які проявили виняткову мужність, героїзм та відвагу під час захисту кордонів України та її територіальної цілісності та віддали життя за Україну, керуючись рішенням п’ятдесят другої сесії міської ради від 26.08.2015р. №2 «Про заснування Почесної відзнаки міської громади «Мужність і відвага» та затвердження положення про неї», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Нагородити Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького згідно з додатком 1.

2. Виплатити грошову винагороду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, збільшену на суму сплати податку з доходів фізичних осіб згідно з додатком 2.

3. Відповідальність за виконання рішення покласти на керуючого справами виконавчого комітету Ю.Сабій.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров’я, соціальної політики, гуманітарних питань та розвитку громадянського суспільства, свободи слова та інформації.

Міський голова  О.СИМЧИШИН

Додаток 1

до рішення міської ради

від 23.12.2020 №5

СПИСОК

осіб для нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність та відвага»

1. Неживий Микола Миколайович народився 16 вересня 1961 року у селі Перчунове Новоукраїнського району Кіровоградської області. В 1977 році закінчив школу та вступив до професійно-технічного училища міста Миколаїв. У 1982 році Неживий Микола Миколайович був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. У 1984 році Микола Миколайович проходив військову службу в окремому батальйоні.

З квітня 2014 року вступив до лав Збройних Сил України 24-ий окремий штурмовий батальйон «Айдар» Сухопутних військ України. У 2015 році Неживий М. М. – навідник-оператор кулеметного взводу механізованого батальйону 93-ї Гвардійської механізованої Харківської бригади оперативного командування «Схід».

У 2015-2017 роках – механік-водій, старший механік-водій механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Схід».

У 2017 році сержант Микола Миколайович був призначений начальником ремонтної майстерні ремонтного взводу артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону 54-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Схід».

У 2017-2018 роках – інструктор 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна».

02 лютого 2019 року Микола Миколайович підписав контракт з 93-ю окремою механізованою бригадою оперативного командування «Схід», де проходив службу на посаді механіка-водія механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону.

Брав участь в боях на підступах до Донецького летовища та на Світлодарській дузі, боронив селища Опитне та Піски, село Водяне Волноваського району, на шахті Бутівка, міста Селидове та Мар’їнка Донецької області.

Загинув 8 квітня 2019 року у спостережному пункті на позиції «Зеніт» внаслідок обстрілу з протитанкових ракетних комплексів поблизу селища Опитне від осколкового поранення.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України від 20 серпня 2015 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

Указом Президента України від 27 червня 2019 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішення позачергової тридцять третьої сесії Хмельницької міської ради присвоєно звання Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно).

2. Коваль Володимир Валентинович народився 14 грудня 1967 року у м.Целіноград (зараз - м.Нур-Султан) Казахської Радянської Соціалістичної Республіки в родині військового.

У 1983 році закінчив загальноосвітню школу в м. Спаськ-Дальній Приморського краю Російської Федерації, а у 1985 році середню школу №12 м. Херсон.

У 1986 році Коваль Володимир Валентинович закінчив Державний навчальний заклад «Херсонське Вище професійне училище сервісу та дизайну». З 1986 по1988 рік Володимир Валентинович проходив військову строкову службу, після проходження якої працював на взуттєвій фабриці м. Херсон. У 1989-1998 роках Коваль Володимир Валентинович служив в органах внутрішніх справ. З 1998 року - командир роти судноводійського відділення Херсонського морського коледжу.

У 2000 році Володимир Валентинович з родиною переїхав до м. Хмельницького, де працював приватним підприємцем.

25 березня 2015 року Коваль Володимир Валентинович був мобілізований і проходив службу у відділі прикордонної служби «Станично-Луганське» військової частини 9938 Луганського прикордонного загону м.Старобільськ. З 28 лютого по 28 серпня 2017 року Коваль Володимир проходив службу у військовій частині А0501 Збройних Сил України.

З 2018 року - майстер виробничого навчання Хмельницького професійного ліцею.

З 20 вересня 2018 року – командир відділення 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

08 травня 2019 року Коваль Володимир Валентинович загинув від важкого поранення внаслідок прицільного обстрілу з боку незаконних збройних формувань у ході двостороннього бою на одній із позицій на Приазов’ї під селом Павлопіль Волноваського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

Указом Президента України від 27 червня 2019 року нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішення позачергової тридцять третьої сесії Хмельницької міської ради присвоєно звання Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно).

3. Дєєв Іван Анатолійович народився 31 березня 1985 року в селі Ганнівка Близнюківського району Харківської області. Закінчив Радгоспівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи працював різноробочим.

Під час подій кінця 2013 – початку 2014 року перебував в самообороні майдану. В 2014 році брав участь в обороні Краматорського аеропорту в якості добровольця.

З 11 грудня 2014 року перебуває на військовій службі у військовій частині А1788 на посаді оператора 1 відділення СпД 3 розвідувальної групи СпД (СпП) роти СпД (СпП). Потрапив до полону 5 лютого 2017 року та перебував там до 29 грудня 2019 року.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «За воїнську доблесть», відзнакою «Воля та мужність», нагрудним знаком «Іду на Ви» ІІ ступеня.

4. Іванчук Сергій Олександрович народився 13 березня 1986 у м. Хмельницькому. Навчався в ЗОШ № 9 м. Хмельницького, після закінчення 9 класів вступив до Кам`янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчивши ліцей вступив у Кам`янець-Подільський військово-інженерний інститут, який закінчив 2007 року з відзнакою.

Після отримання диплома прийшов на службу в легендарний 8 полк спеціального призначення.

З 2014 року приймав участь в захисті Батьківщини та її територіальної цілісності.

Потрапив у полон 5 лютого 2017 року. 29 грудня 2019 року був звільнений. На сьогоднішній день підполковник сил спеціальних операцій – Іванчук Сергій Олександрович продовжує захищати свою країну, ділиться здобутим в бойових діях досвідом з бійцями.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня та орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

5. Марценюк Юрій Сергійович народився 29 травня 1981 року в селі Головчинці Летичівського району Хмельницької області. Навчався в ЗОШ №2 м. Хмельницького, після закінчення школи навчався в ПТУ №11 м. Хмельницького. Після закінчення училища вступив до Хмельницького національного університету.

Проходив службу в 8-му окремому полку спеціального призначення, Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України.

Виконуючи бойові завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей отримав важке поранення.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Секретар міської ради В.ДІДЕНКО