№

з/п

П.І.Б, біографічні відомості

Дата смерті та місце поховання

1.

Віхтюк Іван Васильович народився 04.12.1979 року в смт.Летичів. Закінчив Кам’янець-Подільське вище інженерне училище.

Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 72-ої окремої механізованої бригади.

Указом Президента України від 16.01.2016р. №9/2016 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 29.08.2015 року у    с.Гранітному Волноваського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

2.

Величко Володимир Володимирович народився 03.06.1971 року в м.Хмельницькому. Навчався у школі-інтернаті №2, закінчив Бердичівську школу прапорщиків, проходив службу у Афганістані.

Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», спецпідрозділ «Дніпро-1».

Загинув 12.08.2014 року поблизу м.Мар’їнка Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

3.

Волошин Ігор Олексійович народився 27.07.1969 року в с.Кузьминчик Чемеровецького району Хмельницької області.

Закінчив Кам’янець-Подільський будівельний технікум, працював дільничним інспектором міліції у                              м.Хмельницькому, майстром на «Укрзалізниці».

Солдат 30-ої окремої механізованої бригади.

Указом Президента України від 22.09.2015р.                       №553/2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 31.01.2015 року під селищем Чорнухине Попаснянського району Луганської області.

Похований на кладовище в с.Вільхівці Чемеровецького району.

4.

Глубоков Володимир Петрович народився 23.07.1978 року в м.Прага (Чехія).

Закінчив Київський інститут Військово-Повітряних сил. З 1998 року проходив службу у м.Хмельницькому на посадах від старшого техніка ескадрильї до начальника групи регламенту та ремонту засобів наземного обладнання.

Майор 383-ого окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів.

Указом Президента України від 15.05.2015р.                          №270/2015 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 10.02.2015 року під час обстрілу аеродрому               м.Краматорськ.

Похований у с.Вишневичі Радомишлівського району Житомирської області

5.

Дереш Валерій Костянтинович народився 03.05.1982 року в місті Хмельницькому.

Навчався Хмельницькій спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. Закінчив Хмельницький національний університет.

Виконував бойове завдання на Сході України. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Свята Марія».

Загинув у результаті ДТП 22.02.2015 року при виконанні службового обов’язку на дорозі Донецьк-Маріуполь.

Похований в Городоцькому районі, с.Купин.

6.

Дияк Павло Станіславович народився 27.11.1970 року в м.Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1, Хмельницькому професійно-технічному училищі №7. Прапорщик Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Указом Президента України від 26.07.2014р. №619/2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 12.07.2014 року біля населеного пункту Маринівка Шахтарського району Донецької області.

Похований на кладовищі мікрорайону Гречани.

7.

Жук Андрій Сергійович народився 03.05.1984 року в місті Запоріжжі.

Закінчив школу в селі Кам’янка Городоцького району.

2005 року закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Був призначений начальником прикордонної застави.

Проходив службу в 3-му батальйоні 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади з серпня 2014 року на посадах командира взводу, командира роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону. Брав участь у боях під Старобешевим, Петрівським, Старогнатівкою, в секторі «М» у Волноваському районі.

За виявлені мужність і героїзм капітану Андрію Жуку присвоєно чергове військове звання майор (посмертно).

Указом Президента України від 3.06.2016 року                      № 233/2016 нагороджений орденом Богдана Хмельницького І ступеня ( посмертно).

Загинув 26.05. 2016 року поблизу села Миколаївка Волноваського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

8.

Зубков Іван Іванович народився 1 січня 1973 року у м.Деражня Хмельницької області.

Навчався у ЗОШ №3 м.Деражня. Закінчив Київське вище військово-політичне училище у 1995 році. Розпочав службу у 19-й ракетній бригаді м.Хмельницького. Згодом працював комерційним директором підприємства у м.Хмельницькому, приватним підприємцем.

З початком військових дій на сході країни, добровільно повернувся у ряди Збройних Сил України. З серпня 2014 року перебував у зоні антитерористичної операції на посаді командира роти 90 окремого аеромобільного батальйону 81 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

У січні 2015 року брав участь у деблокуванні підрозділів, що боронили Донецький аеропорт. Під час одного з боїв він викликав вогонь артилерії на себе, прикривши відхід підрозділу.

За виняткову мужність, героїзм та самопожертву Зубкову Івану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Указом Президента України №729/2015 90 окремому аеромобільному батальйону 81 окремої аеромобільної бригади високомібільних десантних військ Збройних Сил України присвоєно ім’я Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.

Загинув унаслідок підриву бойовиками другого поверху нового терміналу аеропорту м.Донецька. Похований у м.Деражня Хмельницької області.

9.

Івах Дмитро Анатолійович народився 01.10.1989 року в м.Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №27. Закінчив Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного за спеціальністю «управління діями підрозділів аеромобільних військ».

Старший лейтенант, в.о. командира роти 95-ої окремої аеромобільної бригади.

Указом Президента України №270/2015 від 15.05.2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 18.01.2015 року біля Донецького аеропорту.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

10.

Колісник Дан Вікторович народився 30.12.1989 року в с.Калиня Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Капітан, командир роти 140-ого центру сил спеціальних операцій. Перебував на службі у місті Хмельницькому з 2010 року.

Указом Президента України від 27.11.2014р.                          №892/2014, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 26.10.2014 року біля с.Софіївка Перевальського району Луганської області.

Похований на Бендюзькому кладовищі м.Червонограда Львівської області

11.

Кушнірук Олександр Олександрович народився 21.07.1982 року в м.Ізяслав Хмельницької області. Навчався у загальноосвітній середній школі №2, отримав військову спеціальність у інституті ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету.

Служив у 8 полку спеціального призначення, виконував миротворчу місію в Республіці Молдова (старший військовий спостерігач).

Начальник розвідки 28-ої окремої механізованої бригади. Отримав військове звання підполковник (посмертно).

Указом Президента України від 14.03.2015 року                    №144/2015 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 25.12.2014 року між населеними пунктами Піски і Первомайське Ясинуватського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

12.

Ліщук Руслан Володимирович народився 22.04.1974 року в м.Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №24, Хмельницькому професійно-технічному училищі №4 за спеціальністю будівельник.

Сержант 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади.

Указом Президента України від 23.05.2015р.                        №282/2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу в районі міста Дебальцеве 29.10.2014 року.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

13.

Овчарук Володимир Борисович народився 18.01.1979 року в с.Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області.

Лейтенант, командир взводу 51-ої окремої механізованої бригади.

Указом Президента України №311/2015 від 4.06.2015 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Загинув 22.05.2014 року під час збройного нападу на блокпост в районі станції Велико-Анадоль Донецької області.

Похований на кладовищі                     с.Лисець Дунаєвецького району Хмельницької області.

14.

Панчук Володимир Феліксович народився 03.01.1978 року в м.Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №12, Хмельницькому Національному університеті.

Сержант добровольчого батальйону «Донбас»

Указом Президента України №365/2015 від 27.06.2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 12.02.2015 року в           с.Логвинове Артемівського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

15.

Роземборський Олександр Євгенович народився 11.06.1967 року.

Навчався в Дунаївецькій ЗОШ №1. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський технікум.

У 2014 році вивіз із зони проведення АТО 720 дітей, за що його називали «Янгол Сходу». Займався волонтерською роботою, був головою благодійного фонду «Воїни світла».

Командир розвідувальної роти 24-го окремого батальйону «Айдар».

Помер 14.11.2015 року в Київському військовому шпиталі внаслідок важкої хвороби.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

16.

Саліпа Сергій Дмитрович народився 5 червня 1986 року м.Старокостянтинів Хмельницької області.

Навчався у Кам'янець-Подільському військовому ліцеї, закінчив Кам'янець-Подільський військовий інститут. З 2003 року військовослужбовець (капітан) Збройних сил України.

З грудня 2009 по червень 2010 року - служба у миротворчій місії ООН в Ліберії - перекладач групи планування застосування авіації 56-го окремого вертолітного загону.

Нагороджений медаллю ООН за бездоганну службу - 2010, пам'ятним нагрудним знаком МО України «Воїн-миротворець» - 2011.

З 25 травня 2014-го перебував у зоні проведення антитерористичної операції, командир роти інженерного забезпечення руху.

14 серпня 2014 року - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 14.07.2014 року біля села Дмитрівка Донецької області при виконанні функцій керівника групи, підірвався на радіокерованому фугасі.

Похований в м.Старокостянтинів Хмельницької області.

17.

Смолінський Леонід Денисович народився 16.12.1964 року в смт. Летичів.

Закінчив вище військово-хімічне училище, капітан запасу.

Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», спецпідрозділ «Дніпро-1».

Загинув 12.08.2014 року біля с.Мандрикине Петровського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

18.

Співачук Олександр Володимирович народився 09.03.1982 року в м.Хмельницькому.

Навчався у спеціалізовані1 середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15, закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю «радіотехніка».

З 2005 року служив в органах внутрішніх справ. Майор міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУМВС України в Київській області.

Указом Президента України №213/2015 від 09.04.2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 29.08.2014 року біля м.Іловайськ Донецької області. Впізнаний за експертизою ДНК.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

19.

Суліма Анатолій Володимирович народився 02.06.1976 року в м.Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій середній загальноосвітній школі №11.

Працював водієм Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, ТОВ «Електронні системи», маршрутного автобуса №24.

Старший солдат окремої автомобільної санітарної роти.

Указом Президента України №270/2015 від 15.05.2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув 09.02.2015 року в районі м.Дебальцеве Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

20.

Цисар Олександр Миколайович народився 12.09.1979 року в смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

Старший лейтенант, командир ІІ взводу 93-ої окремої механізованої бригади.

Указом Президента України №553/2015 від 22.09.2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Загинув 12.06.2015 року в районі Донецького аеропорту.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

21.

Шалатовський Вадим Володимирович народився 05.03.1983 року в с.Ладиги Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Закінчив Балинське вище ПТУ за спеціальністю «водій-машиніст», працював супервайзером у ТОВ «Савсервіс», м.Хмельницький.

Активний учасник Революції Гідності, зазнав поранення біля Хмельницького СБУ під час подій у лютому 2014 року.

Солдат 24 батальйону територіальної оборони «Айдар».

Зник безвісти 05.09.2014 року біля міста Щастя Луганської області. Впізнаний за експертизою ДНК.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове

22.

Якобчук Роман Іванович народився 01.01.1982 року.

Сирота, виховувався у Чорноострівському дитячому будинку.

Водій автомобіля 93-ої механізованої бригади.

Загинув 19.08.2015 року у с.Опитне Ясинуватського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

23.

Якубовський Назар Олександрович народився 20.12.1996 року в м.Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку загальноосвітню середню школу №31.

Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

Зник безвісти 05.09.2014 року біля міста Щастя Луганської області. Впізнаний за експертизою ДНК.

Похований на кладовищі с.Шаровечка.

24.

Якушко Анатолій Павлович народився 25.07.1987 року в м.Хмельницькому.

Навчався у загальноосвітню середню школу №2, професійно-технічному училищі №11. Працював у гіпермаркеті «Епіцентр».

Стрілець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 10.11.2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

25.

Яровець Максим Олександрович народився 13 січня 1995 року у м.Хмельницькому.

Закінчив Одеську військову академію у 2016 році. З 2016 року перебував у зоні проведення антитерористичної операції на посаді командира роти окремого 130-го розвідувального батальйону.

Загинув 05.10.2016 року під час виконання бойового завдання.

Похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.