Ярослав Карпов народився 1 серпня 1984 року в с. Копачівка, Деражнянського району, Хмельницької області.

Навчався в Запорізькому інституті, де здобув фах економіста. Після навчання одружився, а в 2004 році переїхав до м. Хмельницький, де працював весь час будівельником.

Ярослав любив спорт. Ще зі школи займався гімнастикою, настільним тенісом, волейболом. А потім займався паверліфтингом, дуже це полюбляв. До спорту привчив дітей – сина та доньку, які, як і тато, займалися настільним тенісом. Був чуйним та добрим чоловіком, батьком, сином та братом.

Павло Кітайчук народився 17 квітня 1977 року у селищі Водопойне Чорноморського району Республіки Крим.

Навчався у місцевій школі. Працював на різних роботах.

Згодом переїхав до міста Хмельницького.

Перед повномасштабним вторгненням Павло працював на будівництві. Був доброзичливою, щирою людиною, хорошим сім'янином.

До лав Збройних Сил України воїн був мобілізований 12 серпня 2024 року.

Боронив країну у складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького в званні «Солдат».

Олексій Полець народився 25 червня 1981 року в місті Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі №15. Закінчив Хмельницький національний університет за фахом інженер-механік.

Все життя Олексій захоплювався українським народним танцем. З 1 по 11 клас танцював і був солістом в народному художньому колективі ансамблі танцю «Подолянчик». В студентські роки танцював в університетському ансамблі «Юність Поділля». З колективом неодноразово їздив на фестивалі за кордон, де гідно представляв Україну та місто Хмельницький.

Працював в АТ «Хмельницькгаз».

Сергій Куба народився 27 серпня 1979 року. Виріс у селі Дубова Старосинявської селищної громади Хмельницької області.

Згодом переїхав до Хмельницького та працював водієм тролейбуса в хмельницькому комунальному підприємстві «Електротранс».

Рідні та друзі кажуть, що Сергій був хорошою й порядною, спокійною людиною та відповідальним працівником, завжди приходив на допомогу.

До війська Сергій доєднався навесні 2024 року. Військовослужбовець 14 бригади оперативного призначення Національної гвардії України, старший солдат.

Олексій Теодорович народився 30 вересня 1975 року в Німеччині, де на той час його батько служив офіцером. Згодом родина переїхала до Хмельницького. Пройшов строкову службу. Працював різноробочим.

Добровільно доєднався до лав ЗСУ навесні 2024 року. Воював із рашистами у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади, солдат.

Воїн загинув у бою 5 грудня 2024 року в Запорізькій області.

Олексію Теодоровичу було 49 років…

У захисника залишилися батьки, син та сестра.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Андрій Глез «ЯРЛ» народився 24 грудня 2001 року в селі Ярівка Волинської області, Луцького району, де закінчив 9 класів загальноосвітньої школи.

Далі продовжив навчання у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Та на цьому його шлях до мрії стати військовим не закінчується і у 2019 році Андрій вступив до військової академії в місті Одеса.

Дмитро Жернецький народився 22 лютого 1999 року у місті Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій ЗОШ №21. Після закінчення закладу здобував освіту у Хмельницькому торгівельно-економічному коледжі.

В 2019 році розпочав службу за контрактом. На початок повномасштабного вторгнення знаходився у місті Токмак, куди був направлений з військової частини на підсилення.

В березні 2024 був переведений в 71 єгерську бригаду ДШВ.

Займав посаду оператора БПЛА, солдат.

Олександр Михайлов народився 8 лютого 1981 року у селі Голосків Летичівського району Хмельницької області.

Після закінчення школи проживав у Хмельницькому. Працював будівельником.

До війська доєднався влітку 2024 року. Військовослужбовець 5 окремої штурмової бригади, солдат.

Захисник віддав життя за Україну 6 грудня 2024 року в Донецькій області.

Олександру було 43 роки…

У нього залишилася мати, брати й сестра.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Олексій Вальчук народився 19 травня 1985 року в місті Хмельницькому.

Навчався в ЗОШ №19, що у мікрорайоні Ружична. У 1999 році був призваний на строкову службу, яку проходив у місті Севастополь, у роті почесної варти, отримав звання старшого матроса. Після повернення додому працював на будівництві, де знайшов свою долю і створив люблячу сім'ю.

Від початку повномасштабного вторгнення чоловік працював на ТОВ "Нова пошта", на Інноваційному терміналі, фахівцем ділянки. Олексій був коханим чоловіком і люблячим батьком чотирьох дітей.

Олександр Мерва народився 27 червня 1976 року у місті Хмельницький.

Чоловік навчався у Хмельницькій ЗОШ №10. Закінчив економічний факультет Хмельницького університету економіки і підприємництва.

Працював у банківській сфері.

Навесні 2023 року Олександр Мерва добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 518-му окремому батальйоні спеціального призначення «Дике Поле», згодом у 25-му окремому штурмовому батальйоні, командир взводу, старший сержант. Воював захисник на Донецькому напрямку, отримав три контузії, але кожного разу повертався у стрій.