Іван Горват народився 24 червня 1996 року на Городоччині, де пройшло його дитинство та юнацькі роки.
Після закінчення школи та професійно-технічного училища відслужив строкову службу у ЗСУ. Кілька місяців прослужив у Запоріжжі, після чого підписав контракт і вирушив на захист Батьківщини в зону АТО.
У 2018 році одружився та оселився у Хмельницькому. Коли у 2019 році контракт завершився, Іван поїхав на заробітки до Польщі — щоб забезпечити родину всім необхідним. Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову став на захист Вітчизни.

Дмитро Волошин народився 16 березня 2001 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницький НВК №6 та ВПУ №4, де здобув професію автослюсаря.
У 2019 році вступив на службу до роти поліції спецпризначення «Богдан». У 2022 році перейшов у бригаду національної поліції «Лють», полк «Сафарі». Воював з окупантами на Донеччині, на Бахмутському напрямку.
Від червня 2024 року перевівся до хмельницької частини Сил спеціальних операцій. Виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, старший солдат.

Олександр Кошельник народився 6 жовтня 1990 року у місті Хмельницький.
Навчався у Хмельницькій ЗОШ №14 та професійному ліцеї харчової промисловості №9, де здобув професію «кухар-кондитер».
Після строкової служби у Збройних Силах України працював на м'ясокомбінаті, потім працював на Укрзалізниці.
У 2025 році Олександр приєднався до війська. Служив у складі 103 бригади ТРО на Сумщині.
Загинув воїн 6 травня 2025 року в селі Писарівка Сумської області.
Олександру Кошельнику назавжди 34 роки…
У нього залишились дружина, діти, батьки та брат.

Василь Томащук народився 25 березня 1970 року у селі Радівці Деражнянського району Хмельницької області.
Після школи та профтехучилища відслужив строкову службу у ЗСУ.
У мирному житті працював на заводі робітником, у вільний час дуже любив поратись в селі на городі.
Василя Томащука мобілізували до ЗСУ у вересні 2023 року.
Служив воїн у 100 окремій механізованій бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника, солдат. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Загинув воїн 28 квітня 2025 року поблизу села Веселе Волноваського району Донецької області.

Роман Панчук народився 10 січня 1993 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницький НВК №2 та ВПУ № 4, де здобув професію механіка.
Працював на промисловому підприємстві.
У березні 2023 року Романа мобілізували. Після навчання у Великобританії захисник воював на Донеччині у лавах 5-ї окремої штурмової Київської бригади на посаді командира відділення, згодом головним пілотом БПЛА, молодший сержант.
Загинув Роман Панчук 3-го травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, біля села Предтечине.
Роману було лише 32 роки.

Юрій Поробок народився 6 жовтня 1975 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №24, радіотехнічний факультет та аспірантуру Хмельницького національного університету.
Працював у Хмельницькій обласній державній адміністрації.
Юрій був щирою людиною, на нього завжди можна було покластися, він у будь-який момент був готовий прийти на допомогу.
Наприкінці 2023 року Юрій добровольцем пішов до ЗСУ. Служив у 115 окремій механізованій бригаді, старший солдат.
Боронив Україну від ворога на Харківщині, Запоріжжі та Донеччині.

Сергій Ковальчук народився 22 листопада 1980 року у місті Хмельницькому.
До війни працював таксистом. Був доброю, відкритою людиною. Чуйним чоловіком та батьком.
У серпні 2024 року добровільно мобілізувався до лав Національної гвардії. Служив у ВЧ3053, солдат. Захищав Україну на Донеччині.
22 квітня 2025 року, під час ротації — повернення з позицій — воїн потрапив під обстріл FPV-дронами противника, який спричинив поранення, несумісні з життям…
Сергію Ковальчуку навіки 44 роки…
У нього залишились дружина та п’ятеро діток.

Артем Люля народився 8 квітня 1990 року у місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі №22.
За фахом був слюсарем-сантехніком. Майже 5 років пропрацював у Хмельницькому професійному ліцеї. Близькі й знайомі Героя згадують, що він був чуйним, добрим і дуже відповідальним чоловіком.
На захист України Артем став у квітні 2024 року. Службу ніс у лавах 104-ї окремої бригади територіальної оборони, у батальйоні «Поліські вовки», солдат. Був на Сумському напрямку, а останні два місяці — на Бахмутському.

Вадим Бубенюк народився 3 листопада 1994 року у місті Хмельницькому.
Навчався у школі в селі Іванківці. З дитинства дуже любив читати, був добрим та щирим чоловіком.
У мирному житті працював будівельником.
У вересні 2024 року Вадим вирішив стати на захист країни й вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 41-й окремій механізованій бригаді на Сумському напрямку вогнеметником, солдат.
13 квітня 2025 року у бою з рашистами біля села Олешня на Курщині воїн загинув.
Вадиму було лише 30 років…
У захисника залишилися брат та сестра.