Роман Ворошило народився 4 лютого 1986 року у місті Луцьку.
Мешкав у Хмельницькому, працював далекобійником. Захоплювався спортом, був майстром спорту з дзюдо. 
Був чудовим батьком, другом, вірним чоловіком. Завжди міг підтримати, допомогти.
У квітні 2022-року добровольцем став на захист України. Воював у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, старший солдат.
Загинув захисник 12 травня 2025 року на Харківському напрямку. Воїн рятував поранених побратимів, зумів евакуювати їх, однак, сам потрапив під ворожий обстріл.

Володимир Нічиков народився 23 березня 1957 року у місті Маріуполь. 
Він проживав у Маріуполі. У цивільному житті працював ковалем. У 2015 році, коли росія вже вела бойові дії проти України, чоловік вступив до лав «Азову». У 2017 році, по досягненні 60 років, звільнився.
Однак, на початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Володимир знову взяв до рук зброю. Він обороняв рідний Маріуполь у складі полку «Азов», тримаючи оборону на території заводу «Азовсталь».
У травні 2022-го потрапив до російського полону. Там 1 травня 2024 року Герой загинув.

Андрій Лебедовський народився 5 травня 1972 року  у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №6 та Інститут прикордонних військ України. Активно займався спортом, був майстром спорту з дзюдо.
Служив у Державній прикордонній службі. У 2009 році звільнився в запас.
Працював головним інженером БМУ по газифікації.
З початком повномасштабної війни Андрій Олексійович знову став на захист України. Служив у Луганському прикордонному загоні на посаді командира застави. Виконував бойові завдання на Київщині, Донеччині, Луганщині та Харківщині.

Михайло Стаховий народився 2 жовтня 1987 року в селі Волиця Хмельницького району. 
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №26.
Михайло проживав у Хмельницькому, працював водієм-далекобійником на міжнародних рейсах.
На початку повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав ЗСУ. Служив спочатку у місті Хмельницькому. У березні 2024 року перевівся у 425 окремий штурмовий батальйон «Скала», де був водієм бронемашини, старший солдат.

Іван Яковенко народився 26 серпня 1981 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №9 та ВПУ №8.
Після строкової військової служби продовжив службу у ЗСУ за контрактом.
Був учасником бойових дій ще з 2002 року. Брав участь у миротворчих місіях у Югославії та Іраку, долучався до антитерористичної операції, а з 2021 року знову проходив службу за контрактом. Воював спочатку у складі 44 окремої артилерійської бригади, потім у листопаді 2022 року продовжив службу у 10-й гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» кулеметником, солдат.

Іван Горват народився 24 червня 1996 року на Городоччині, де пройшло його дитинство та юнацькі роки.
Після закінчення школи та професійно-технічного училища відслужив строкову службу у ЗСУ. Кілька місяців прослужив у Запоріжжі, після чого підписав контракт і вирушив на захист Батьківщини в зону АТО.
У 2018 році одружився та оселився у Хмельницькому. Коли у 2019 році контракт завершився, Іван поїхав на заробітки до Польщі — щоб забезпечити родину всім необхідним. Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову став на захист Вітчизни.

Дмитро Волошин народився 16 березня 2001 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницький НВК №6 та ВПУ №4, де здобув професію автослюсаря.
У 2019 році вступив на службу до роти поліції спецпризначення «Богдан». У 2022 році перейшов у бригаду національної поліції «Лють», полк «Сафарі». Воював з окупантами на Донеччині, на Бахмутському напрямку.
Від червня 2024 року перевівся до хмельницької частини Сил спеціальних операцій. Виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, старший солдат.

Олександр Кошельник народився 6 жовтня 1990 року у місті Хмельницький.
Навчався у Хмельницькій ЗОШ №14 та професійному ліцеї харчової промисловості №9, де здобув професію «кухар-кондитер».
Після строкової служби у Збройних Силах України працював на м'ясокомбінаті, потім працював на Укрзалізниці.
У 2025 році Олександр приєднався до війська. Служив у складі 103 бригади ТРО на Сумщині.
Загинув воїн 6 травня 2025 року в селі Писарівка Сумської області.
Олександру Кошельнику назавжди 34 роки…
У нього залишились дружина, діти, батьки та брат.

Василь Томащук народився 25 березня 1970 року у селі Радівці Деражнянського району Хмельницької області.
Після школи та профтехучилища відслужив строкову службу у ЗСУ.
У мирному житті працював на заводі робітником, у вільний час дуже любив поратись в селі на городі.
Василя Томащука мобілізували до ЗСУ у вересні 2023 року.
Служив воїн у 100 окремій механізованій бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника, солдат. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Загинув воїн 28 квітня 2025 року поблизу села Веселе Волноваського району Донецької області.

Роман Панчук народився 10 січня 1993 року у місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницький НВК №2 та ВПУ № 4, де здобув професію механіка.
Працював на промисловому підприємстві.
У березні 2023 року Романа мобілізували. Після навчання у Великобританії захисник воював на Донеччині у лавах 5-ї окремої штурмової Київської бригади на посаді командира відділення, згодом головним пілотом БПЛА, молодший сержант.
Загинув Роман Панчук 3-го травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, біля села Предтечине.
Роману було лише 32 роки.