Олександр Загородній народився 2 січня 1980 року  в м. Брянка Луганської області. Там проживав та навчався до 1995 року. Потім з родиною шахтарів переїхав до Хмельницької області, у с. Літки Деражнянської громади. Вчився та здобув професію тракториста. Працював у селі. Пізніше працював на будівництві каменярем на фірмі «Діта» в м. Хмельницький. Захоплювався риболовлею. З 2012 року після одруження проживав у м. Хмельницький.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Україну. Був військовослужбовцем окремої механізованої бригади на посаді сапера.

Максим Ковальчуковський народився 3 червня 1998 року у місті Хмельницькому.

Закінчив Хмельницьку ЗОШ №6. Заочно навчався у Луганському національному університеті на психолога.

У 2017 році вступив на службу за контрактом до Збройних Сил України. До 2021 року захищав нашу державу у зоні АТО.

Потім повернувся до мирного життя та працював за кордоном. Однак, з початком повномасштабного вторгнення одразу повернувся в Україну, аби захистити її від окупанта.

Мирослав Марчук народився 11 вересня 1974 року у місті Хмельницькому.

Закінчив СЗОШ №27 у 1991 році.

Зі шкільних років мав патріотичні погляди, читав багато літератури, зокрема української. Був запеклим фанатом усмішок Остапа Вишні, а також неабияким поціновувачем казкових світів. Вигадник пригодницьких дитячих історій, успішний приватний підприємець, добрий, позитивний та комунікабельний товариш, людина із гострим розумом — таким він залишиться у пам'яті знайомих.

З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав Збройних Сил України.

Станіслав Комарніцький народився 14 листопада 1982 року в селі Морозів, що на Дунаєвеччині. Згодом з сім'єю переїхав у село Гута-Морозівська. Закінчив місцеву школу. У цивільному житті працював будівельником у Хмельницькому та за кордоном, на «Укрзалізниці». Був щирим та завжди усіх підтримував у важку хвилину.

Станіслав Комарніцький брав участь у бойових діях у зоні проведення АТО у 2014-2015 роках у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, зокрема у боях за Донецький аеропорт.

Ігор Назарук народився 2 листопада 1977 року в селі. Білоцерківка Чаплінського району Херсонської області.

У 1995-1997 роках проходив військову службу.

Був чуйним батьком та чоловіком, хорошим другом, доброю, щирою та життєрадісною людиною.

На момент повномасштабного вторгнення перебував на роботі за кордоном. Не зміг залишитися осторонь, повернувся в Україну та у червні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у окремій механізованій бригаді, старший солдат.

Віктор Марценюк  народився 11 серпня 1994 року в селі Котюржинці, що на Теофіпольщині.

Проживав у Хмельницькому.

Віктор служив за контрактом, був учасником АТО, а потім виїхав за кордон і працював там. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і пішов боронити свою державу.

Молодший сержант. Боєць 36-го окремого стрілецького батальйону, що був сформований на Хмельниччині. Командир взводу. Боронив країну спочатку на Донецькому напрямку, потім — на Харківському.

Павло Фостик народився 10 серпня 2005 року в місті Хмельницький.

Закінчив Навчально-виховний комплекс №2.

Захисник мріяв бути військовим, і, як тільки досягнув повноліття, добровольцем став на захист країни. Служив у бригаді «Азов».

З листопада 2023 року Павло брав участь в бойових діях на Донеччині.

Загинув Герой під час виконання бойового завдання 12 травня 2024 року в селі Григорівка Бахмутського району Донецької області.

Павлу Фостику було лише 18….

У нього залишились батьки та двоє братів.

Олексій Прокопчук народився 20 лютого 1967 року в місті Амурськ Хабаровського краю.

У 1974 році сім’я переїхала у місто Хмельницький, а згодом у село Іванківці.

Після закінчення школи у Хмельницькому Олексій навчався у СПТУ №7, де здобув професію будівельника.

У 1987-1988 роках відслужив строкову військову службу, брав участь у бойових діях в Афганістані.

У мирному житті працював водієм, будівельником, на автозаправці. Був чуйним чоловіком, гарним батьком для своїх дітей, вірним другом.

Микола Прєснов народився 19 травня 1972 року в місті Львів.

У мирному житті займався підприємницькою діяльністю.

У 2014 році, на самому початку російсько-української війни, добровольцем став на захист України.

Згодом повернувся до мирного життя.

У 2022 році, у перші дні повномасштабного вторгнення, знову добровольцем пішов на фронт. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді, старший солдат.

Олександр Гуліватий народився 26 червня 1984 року в селі Олешин Хмельницького району.

Навчався у Хмельницькій школі №14 та Гімназії №1. Вищу освіту здобув у Хмельницькому національному університеті.

До війни працював будівельником.

У серпні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у десантно-штурмових військах. Захисник на фронті був бойовим медиком, рятував життя бойовим побратимам.

Знайомі Олександра згадують його як справжнього Героя. Завжди був позитивним, вірив, що все буде добре та вселяв цю віру в інших.