Майдан у Києві був у розпалі. Його відлуння докотилося до всіх куточків України. Хмельницька громада не стояла осторонь, активно підтримувала протести.

Людмила Олександрівна Шеремет народилася 21 листопада 1942 року в Макіївці на Донеччині. У 1959-1962 роках працювала у Краснодонській районній лікарні санітаркою, вступила в медичний інститут. Студенткою гостювала в однокурсниці у Кам’янці-Подільському, де познайомилася зі студентом В’ячеславом. Одружились, 1969 року оселились у Хмельницькому.

19 лютого 2014 року мітингувальники прийшли під стіни будівлі Служби безпеки України у Хмельницькій області. Їх цікавило, що спалювали вночі у дворі управління. Натомість із середини приміщення пролунала автоматна черга. 71-літня Людмила Олександрівна, будучи попереду, стала на коліна у молитві. Куля з автомата зрикошетила від бруківки й важко поранила жінку в голову. Протягом трьох днів лікарі Хмельницької міської лікарні боролися за її життя. Однак 22 лютого 2014 року Людмила Шеремет відійшла у вічність...

Людмила Олександрівна була небайдужою до того, що відбувалося навколо і в її країні. І коли восени 2013 року, якраз у день її народин, почався громадський спротив облудній політиці тодішнього керівництва держави, Людмила Олександрівна щодня ходила на хмельницький Майдан. З кожної пенсії віддавала гроші на підтримку мітингувальників, носила продукти. «Мама дуже переживала за людей, які під кулями стояли на київському Майдані, – розповіла її донька Ірина В’ячеславівна. – Ночами не спала, сиділа перед телевізором, молилася. Пам’ятаю, як вона плакала, коли розповідала про студентів, котрі переховувались у Михайлівському соборі. Казала: «Якби була трохи молодшою, сама зі зброєю в руках стала б проти «Беркута»».

У ніч із 18 на 19 лютого Людмила Шеремет дивилася по телевізору трансляцію подій у Києві. Вдень чоловік В’ячеслав, колишній головний інженер філіалу інституту «Проектреконструкція», пішов на свою роботу. Був за сотню метрів від місця, де смертельно поранили дружину... Вона залишила в цьому світі чоловіка, доньку, котра стала лікарем, онука.

21 листопада 2014 року, коли вперше відзначали День Гідності та Свободи, Президент України підписав Указ №890/2014 «Про присвоєння звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» 99-ом героям Небесної Сотні. У списку нагороджених і хмельничанка Людмила Олександрівна Шеремет. 11 лютого 2015 року Президент України підписав Указ №69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті героїв Небесної Сотні». За тиждень у Хмельницькому на фасаді будинку по вулиці Хотовицького, 11/2, де вона мешкала, було встановлено меморіальну дошку. Жінці, яка не корилася, вірила і любила Україну. 4 липня 2015 року у Михайлівському Золотоверхому соборі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вручив церковні медалі «За жертовність і любов до України» родичам 106-ох загиблих під час Революції Гідності, які приїхали цього дня до Києва з усієї України. Нею нагороджено і Людмилу Шеремет.

Рішенням 52-ї сесії Хмельницької міської ради 26 серпня 2015 року за громадську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Людмилі Олександрівні Шеремет присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».