14 березня в Україні відзначають День українського добровольця – день, коли згадують тих патріотів, які добровільно взяли до рук зброю, аби захистити свою державу. Це день визнання мужності та рішучості громадян, які в критичний момент історії стали на захист незалежності України.

Саме 14 березня 2014 року на тренувальній базі в Нових Петрівцях під Києвом було сформовано перший добровольчий батальйон з бійців Самооборони Майдану. Вони вирушили на Схід, щоб дати відсіч російській агресії та захистити незалежність України. Цей день став відліком новітньої звитяги українського вояцтва, а добровольчий рух – основною силою, яка стала основою для боротьби з агресором.

Добровольці стали тією силою, яка допомогла українським Збройним Силам піднятися після деморалізації та допомогли відстояти територіальну цілісність країни в умовах гібридної війни.

Особливе значення для формування добровольчого руху мало створення батальйонів, а також підтримка тих, хто наважився стати на захист України, коли регулярна армія була не готова до повномасштабної війни. Добровольчі батальйони, зокрема «Дніпро-1», «Азов», «Айдар» та інші, легалізувалися у структурі Міністерства внутрішніх справ і Національної гвардії, захищаючи Україну від ворога.

З перших годин повномасштабного вторгнення сотні тисяч українців знову добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, музиканти, бізнесмени, актори, люди різних професій.

Одним із таких Героїв є і хмельничанин, волонтер, меценат музею історії міста Хмельницького, радіоінженер за освітою, історичний реконструктор за покликом  серця Микола Тарас. Першого ж дня повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 року,  39-річний Микола Іванович твердо став на захист України, вступивши у 86-й Хмельницький окремий батальйон ТрО 106-ї бригади ТрО. Впродовж майже двох з половиною років стрілець 3 роти 3 взводу Микола Тарас вважався безвісти зниклим, відтоді як у травні 2022 року з ним було втрачено зв’язок… Понад два роки тривав його пошук. Останки Героя, ідентифіковані за ДНК-експертизою, були знайдені завдяки зусиллям гуманітарної місії «На щиті» у так званому «Шербурському лісі», що поблизу села Богородичне Краматорського району Донецької області, де 11 травня 2022 року Микола загинув від ворожої кулі рашистської диверсійно-розвідувальної групи під час виконання бойового завдання. 16 вересня 2024 року на Алеї Героїв на Раківському цвинтарі хмельничани, рідні, близькі, численні друзі проводжали мужнього Героя в його останню дорогу.

До українських добровольців, які зголосилися захищати свою державу, доєдналися також іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі. Указом Президента від 28 лютого 2022 року № 82 з 1 березня 2022 року запроваджено безвізовий режим в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави-агресора. В Україну продовжують прибувати добровольці з різних країн світу, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої країни. Зголосилися допомогти колишні військовослужбовці з Польщі, Швеції, Данії, Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, США, Латвії, Литви, Японії, Нідерландів, Сирії, Лаоса, Індонезії і багатьох інших країн.

Цього дня ми схиляємо в пошані голови перед самовідданістю й мужністю земляків і співвітчизників, котрі за голосом серця стали воїнами-добровольцями у цьому жорстокому протистоянні з ворогом, змушуючи нападника усвідомити, що немає сили, сильнішої за людей, котрі не за владу, славу чи гроші стали на захист рідної держави та готові покласти життя за здобуття нею незалежності і територіальної цілісності. Нехай Бог береже кожного захисника, дає міць, витримку й силу. Нехай настане мир і спокій в Україні і світі.

Слава Україні! Героям Слава!

За інформацією Музею історії міста Хмельницького