Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького»

 

З метою відзначення жителів міста Хмельницького,  розглянувши пропозицію міського голови О.Симчишина та пропозицію виконавчого комітету міської ради щодо присвоєння спортсмену міста, заслуженому майстру спорту України Антонюку Володимиру Петровичу, голові обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих, активному громадському діячу міста Хмельницького Комарницькому Зіновію Андрійовичу за активну громадську діяльність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу та міській громаді, військовослужбовцю Збройних сил України Мельнику Івану Івановичу, військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади, сержанту Збройних сил України Остапчуку Сергію Васильовичу та військовослужбовцю, капітану Збройних сил України Рибцову Андрію Івановичу, які проявили виняткову мужність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та загинули під час участі в антитерористичній операції на Сході України звання «Почесний громадянин міста Хмельницького». Міська рада відзначає, що Антонюк Володимир Петрович, Комарницький Зіновій Андрійович, Мельник Іван Іванович, Остапчук Сергій Васильович та Рибцов Андрій Іванович мають видатні заслуги перед народом України та територіальною громадою міста Хмельницького:

Антонюк Володимир Петрович народився 10 травня 1979 року в місті Ізяслав Хмельницької області. У 1998 році закінчив Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум, а у 2002 році Подільську державну аграрно-технічну академію. Представляє Хмельницький регіональний центр «Інваспорт», входить в склад збірної команди України з футболу з 2001 року, учасник чотирьох літніх параолімпійських ігор, кавалер ордену «За заслуги».

Володимир Петрович – найтитулованіший спортсмен міста, футболіст-гравець команд з вродженими наслідками дитячого церебрального паралічу.

Найвагоміші спортивні досягнення Володимира Антонюка на міжнародному рівні: чемпіон XII, XIII та XV літніх Паралімпійських ігор з футболу (2004, 2008 та 2016 рр.); срібний призер XIV літніх Паралімпійських ігор (2012р.); чемпіонати світу (2003р. та 2017р. – 1 місце, 2015р. – II місце, 2007 р. та 2011р. – III місце); всесвітні спортивні ігри серед спортсменів з ДЦП (2001, 2005, 2009 рр. –  І місце, 2006р. – II місце, 2010р. – III місце); переможець Інтерконтинентального кубку (2013р.); чемпіон Європи (2002, 2006, 2010 та 2014 рр.). Володимир був обраний капітаном збірної команди України з футболу, визнаний кращим гравцем і бомбардиром багатьох міжнародних змагань.

За досягнення високих спортивних результатів на престижних світових змаганнях серед людей з обмеженими фізичними можливостями, за виявлену мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України Володимир Петрович був нагороджений:

орденом «За заслуги» III (2003 р.), II (2004 р.) та І (2008 р.) ступенів;

орденом «За мужність» III (2012 р.) та II (2016 р.) ступенів;

почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004 і 2008 рр.);

відзнакою Хмельницької ОДА «Подільський Оскар» у номінації кращий спортсмен Хмельницької області (2005 р.);

відзнакою міської ради м.Кам'янця-Подільського «Честь і слава» (2001 р.);

подяками і грамотами Хмельницької міської ради, управління молоді та спорту Хмельницької міської ради.

 

Комарницький Зіновій Андрійович народився 10 січня 1931 року у селі Комарники Турківського району Львівської області.

У 1938 році Зіновій Андрійович пішов у 1-й клас Закичерянської початкової школи.

У 1948 році, після закінчення школи, З. Комарницького було призначено на посаду вчителя Звірчанської початкової школи, а через два місяці переведено на посаду завідуючого та вчителя початкової школи села Задільське.

У 1950 році закінчив Самбірське педагогічне училище, в якому навчався заочно.

В цьому ж році Зіновій Андрійович вступив до молодіжної організації українських націоналістів (ОУН), за що його було заарештовано та відправлено до міста Воркута на примусові роботи у шахтах.

Після звільнення у 1956 році Зіновій Андрійович приїхав додому на Львівщину та одружився. Згодом він переїздить на Одещину, куди змушені були переїхати його батьки з родиною, щоб уникнути виселення.

У 1960 році Комарницький З.А. вступає на заочне відділення історичного факультету Одеського державного університету. З часом Зіновій Андрійович переїхав на Хмельниччину, де пропрацював учителем у Вовковинецькій школі-інтернаті понад 30 років.

У 1990 році Комарницький З.А. був реабілітований, а у 2002 році Зіновій Андрійович переїхав до міста Хмельницького, де одразу долучився до громадсько-політичного життя національно-патріотичних сил міста.

У 2007 році Зіновія Комарницького обрано головою Хмельницької обласної управи Всеукраїнського братства ОУН-УПА імені Героя України генерала Романа Шухевича –«Тараса Чупринки».

У 2008 році Комарницький Зіновій Андрійович брав участь у військовому параді у місті Києві.

Упродовж 2009-2015 років Зіновій Андрійович був головою обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів та репресованих, а також членом громадської організації «Хмельницький Майдан».

Зіновій Андрійович був учасником всіх політичних акцій демократичних сил на Хмельниччині, великий патріот, який нагороджений вищими відзнаками Народного Руху України - орденами Чорновола І та ІІ ступенів, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та орденом «За заслуги» III ступеня (2007р.), призначено довічну іменну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність (2008р.), відзначено дипломом «Людина року 2013» у номінації «Громадський діяч».

30 серпня 2017 року Комарницький Зіновій Андрійович помер та був похований на кладовищі у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

 

Мельник Іван Іванович народився 10 березня 1978 року у м.Хмельницькому.

У 1994 Іван Мельник році закінчив загальноосвітню школу №14.

17 грудня 1996 року був призваний на строкову військову службу, а у 1998 році звільнений у запас у званні «старший сержант».

У 1998 році  Іван Мельник здобув середню освіту у змінній загальноосвітній школі №1 ІІІ ступеня та вступив на навчання до Хмельницького торгівельно-економічного коледжу. У 1999 році І. Мельник виїхав за кордон, де працював до 2013 року.

У 2015 році Іван вступив на службу до Національної гвардії України, брав безпосередню участь у антитерористичній операції на Маріупольському напрямку.

10 жовтня 2016 року Іван Іванович був звільнений з лав Національної гвардії України з посади «старший стрілець Національної гвардії України, командир відділення зв’язку».

У 2017 році Іван Мельник підписав контракт зі Збройними Силами України.

З березня 2018 року Мельник Іван проходив службу в районі проведення операції об’єднаних сил в Попаснянському районі Луганської області.

17 липня 2018 року Мельник Іван Іванович, перебуваючи на бойовому посту, отримав смертельне кульове поранення в голову.

19 липня 2018 року Мельник Іван Іванович похований у секторі для почесних поховань на території кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

 

Остапчук Сергій Васильович народився 18 липня 1970 року у смт.Антоніни Красилівського району Хмельницької області.

Сергій Васильович навчався у ЗОШ №22 м.Хмельницького, після закінчення якої навчався  у ПТУ № 8, де отримав професію слюсаря.

Після проходження строкової служби Сергій Остапчук працював слюсарем ремонтної бригади в Антонінському ремонтно-транспортному підприємстві.

З 1994 по 1997 рік Сергій Остапчук служив у ракетній дивізій м. Хмельницького у лавах Збройних Сил України.

У 2008 році Остапчук Сергій був прийнятий на посаду столяра та електромонтера у міську поліклініку №2.

З 2013 року Сергій Васильович працював слюсарем комунального підприємства «Електротранс».

У 2015 році Сергій Остапчук був мобілізований у ряди Збройних Сил України.

24 червня 2018 року Остапчук Сергій Васильович дістав поранення від обстрілів окупантів на Світлодарській дузі в районі селища міського типу Луганське Донецької області і від ран голови і грудної клітини помер у лікарні.

28 червня 2018 року Остапчук Сергій Васильович похований у секторі для почесних поховань на території кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

 

Рибцов Андрій Іванович народився 01 лютого 1961 року у м.Владивосток Приморського краю.

Андрій Іванович закінчив ЗОШ №12 м.Хмельницького.

У 1978-1982р. Рибцов Андрій Іванович навчався у Хмельницькому Вищому командному училищі ім. Маршала артилерії Яковлева.

Служив у лавах Збройних Сил колишнього СРСР, ветеран війни у Афганістані. У 1989 році Рибцов Андрій Іванович був звільнений у запас.

У березні 2014 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, де був командиром артилерійської батареї десантно-штурмового батальйону «Фенікс», обороняв населенні пункти у районі Маріуполя.

Керівник Хмельницької Спілки учасників бойових дій, Хмельницької обласної філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО»,

Рибцов Андрій Іванович був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

11 березня 2017 року Андрій Іванович помер у м.Хмельницькому від хвороби серця.

Рибцов Андрій Іванович похований у секторі для почесних поховань на території кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницького.

Керуючись Положенням про звання «Почесний громадянин міста Хмельницького», затвердженим рішенням міської ради від 28.04.2010 року №31 (із змінами), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Антонюку Володимиру Петровичу.

2. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Комарницькому Зіновію Андрійовичу.

3. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Мельнику Івану Івановичу.

4. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Остапчуку Сергію Васильовичу.

5. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Рибцову Андрію Івановичу.

6. Надати грошову винагороду у розмірі, передбаченому Положенням про звання «Почесний громадянин міста Хмельницького», згідно з додатком.

7. Видатки здійснити за рахунок коштів п.3.2.16 цільового фонду Хмельницької міської ради.

8. Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови Г.Мельник.

9. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров'я, соціальної політики, гуманітарних питань та розвитку громадянського суспільства, свободи слова та інформації.

 

Міський голова О.Симчишин