Рішення міської ради

Про присвоєння звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади»

Файл Завантажити (100.79 КБ)

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА МІСЬКА РАДА


Рішення позачергової тридцять третьої сесії

№33 від 15.09.2023 р.

 

Про присвоєння звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади»

 

Розглянувши подання міського голови О.Симчишина щодо присвоєння звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» особам, які загинули і померли від поранень, отриманих під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в період військової агресії російської федерації проти України, міська рада відзначає, що військовослужбовці мають видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою.

1. Військовослужбовець 25-ї окремої стрілецької бригади Збройних сил України, солдат Альміз Віталій Олексійович народився 24 травня 1980 року в селі Буйволівці Ярмолинецького району Хмельницької області. Через 2 роки сім’я переїхала до міста Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №20. Після закінчення школи розпочав службу в армії та проходив її в українсько-польському миротворчому батальйоні. Після закінчення служби працював на залізниці у воєнізованій охороні.

Згодом почав працювати будівельником та створив власну будівельну бригаду.

Довгий час працював у Польщі, але перед повномасштабним вторгненням повернувся в Україну. Добровільно вступив у лави добровольчого формування територіальної оборони «Авангард», а у жовтні 2022 року був мобілізований до ЗСУ.

Загинув 07 березня 2023 року в районі села Верхньокамʼянське Бахмутського району Донецької області.

Наказом Міністерства оборони України від 18.03.2023 року нагороджений «Золотим хрестом» (посмертно).

2. Військовослужбовець 50-го ремонтно-відновлювального полку Збройних сил України, молодший сержант Андріїшин Богдан Федорович народився 23 травня 1972 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №14.

У 1991 році був призваний до лав ЗСУ. Після армії повернувся додому і працював  ветеринаром у селі Водички.

З 1996 по 2004 рік служив в органах внутрішніх справ та кримінально-виконавчій системі. Пізніше працював на різних посадах.

З 23 лютого 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ.

Загинув 23 липня 2023 року поблизу населеного пункту Григорівка, Донецької області.

3. Військовослужбовець 5-ої окремої штурмової бригади Збройних сил України, молодший сержант Бабко Ігор Валерійович народився 20 липня 1997 року в селі Мисюрівка Старосинявського району Хмельницької області.

До 7-го класу навчався в Мисюрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а потім продовжив навчання в ЗОШ №22 міста Хмельницький. Після навчання в школі вступив у ПТУ.

В травні 2017 року був призваний на строкову військову службу, а в липні 2017 року підписав контракт.

Після закінчення контракту звільнився з лав НГУ.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 11 липня 2023 року поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області.

Був нагороджений медаллю «За зразкову службу».

4. Військовослужбовець 106-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України, солдат Банзула Святослав Вʼячеславович народився 12 червня 1990 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №20. Ще зі шкільних років почав займатися тхеквондо і здобував призові місця в цьому виді спорту.

Після закінчення 9 класу ЗОШ №20 вступив до ВПУ №25 та здобув спеціальність «Електромонтер». По закінченню ВПУ пішов працювати. Пізніше вступив до Вінницького політехнічного університету.

У 2015 році був призваний на строкову військову службу. Після проходження служби брав участь у будівництві філії СЕ «Бортнетце», де пропрацював на посаді електромеханіка до 10 березня 2022 року.

Був мобілізований до лав Збройних сил України.

Загинув 20 червня 2023 року поблизу селища Біловоди Сумської області.

5. Військовослужбовець 115-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Баран Юрій Анатолійович народився 09 листопада 1969 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №18. Після школи вступив у ПТУ №10.

В 1987 році був призваний на строкову військову службу.

Працював провідником потягу Хмельницький-Київ.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 10 жовтня 2022 року в селищі Опитне Покровського району Донецької області.

6. Військовослужбовець 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Збройних сил України, матрос Бережецький Валерій Олексійович народився 04 серпня 1974 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №25.

Після закінчення школи вступив до Балинського вищого професійного училища, де здобув професію електрозварювальника.

Працював водієм тролейбуса Хмельницького комунального підприємства «Електротранс».

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до територіальної оборони, а звідти на фронт.

Загинув 21 грудня 2022 року неподалік населеного пункту Розлив Волноваського району Донецької області.

7. Військовослужбовець 81-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Бірюк Дмитро Львович народився 21 січня 1981 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №18. Після 9 класу продовжив навчання в Хмельницькому ліцеї II-III ступенів.

Закінчив Київський лінгвістичний міжнародний університет. Вивчав англійську та фарсі (персидську) мови.

Довгий час працював приватним підприємцем, водієм, рієлтором, майстром з деревообробки.

В 2022 року розпочав свою трудову діяльність на КП «Електротранс», але пішов добровольцем на фронт.

Загинув 16 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Діброва Луганської області.

8. Військовослужбовець 10-ї окремої гірсько штурмової бригади "Едельвейс" Збройних сил України, сержант-командир Богач Олег Віталійович народився 26 червня 1978 року в селі Ставниця Летичівського району Хмельницької області.

Навчався в ЗОШ №14.

В 1996 році закінчив ПТУ.

З грудня 1996 року по 15 червня 1998 року проходив військову службу.

Працював помічником друкаря флексографічного друкування у «ТОВ Сіріус –Екстружен».

18 травня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ у військову частину А-4162 на посаду сержанта відділення бойових машин піхоти БМП-2. Проходив підготовку в селі Мала Любаша Рівненської області на посаді командира протитанкового взводу роти вогневої підтримки 10-ї окремої гірсько штурмової бригади "Едельвейс".

Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України у місті Слов'янськ Донецької області.

Загинув 05 липня 2023 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області.

9. Військовослужбовець 60-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, сержант Болкун Віталій Петрович народився 18 травня 1980 року в місті Хмельницький.

З 1986 по 1997 рік навчався в СЗОШ №8.

З 1997 по 1998 рік навчався в ПТУ №11, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.

Військову присягу прийняв 4 липня 1998 році та проходив службу в місті Гайсин Вінницької області у військовій частині А1663, а 06 жовтня 1999 року був звільнений у запас.

До лав Збройних сил України був мобілізований 21 листопада 2022 року.

По закінченню військової підготовки проходив службу в Чернігівській, Рівненській, Донецькій областях.

Загинув 16 квітня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

10. Військовослужбовець 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону Збройних сил України, солдат Бондар Артем Юрійович народився 02 травня 2004 року в селі Соколівка Ярмолинецького району.

В 2010 році пішов до першого класу Соколівської ЗОШ.

Після навчання в школі вступив у Кам’янець-Подільський військовий ліцей.

В 2018 році вступив на навчання до ліцею №11 міста Хмельницький.

В 2022 році закінчив навчання в ліцеї і вже 06 грудня 2022 року підписав контракт на військову службу в лавах ЗСУ.

Загинув 23 квітня 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області.

11. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, солдат Бондар Олег Анатолійович народився 31 серпня 1990 року в селі Олексіївка Старосинявського району.

Після навчання в школі вступив до юридичного коледжу.

Довгий час з дружиною їздив на роботу за кордон.

У червні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Воював на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках.

Загинув 09 липня 2023 року в селищі Новоселівське Сватівського району Луганської області.

Нагороджений відзнакою президента України «За оборону України та її цілісність».

12. Військовослужбовець 77-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, старший солдат Бурлака Микола Вікторович народився 04 жовтня 1986 року в місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №12, а потім сім’я переїхала в Житомирську область.

У 2004 році закінчив Київський енергетичний фаховий коледж.

З 22 липня 2007 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у місті Донецьк.

Після служби в армії працював будівельником в місті Хмельницький.

З грудня 2022 року повторно призваний до лав ЗСУ і з січня 2023 року по березень 2023 року проходив військове навчання в Англії.

Загинув 11 травня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

13. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, старший лейтенант Бурмістров Сергій Адольфович народився 04 березня 1966 року в місті Хмельницький.

З 1973 по 1983 роки навчався в ЗОШ №11.

Після школи вступив до Кременецького лісотехнічного технікуму.

У 1984 році був призваний на службу в армію.

З 1986 по 1988 роки продовжував навчання у Кременецькому лісотехнічному технікумі.

Працював на різних посадах.

З 26 лютого 2022 року вступив добровольцем до лав Збройних сил України.

Загинув 20 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Луганської області.

14. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Збройних сил України, сержант Бутенко Віктор Іванович, народився 19 липня 1977 року в Кашарському районі (рф).

Проживав у населеному пункті Мілове Луганської області та навчався в Міловській ЗОШ №2.

У 1998 році був призваний на строкову військову службу до військової частини А1620, що базувалася в місті Одеса.

З 2001 по 2014 роки служив в органах внутрішніх справ України.

У 2007 році закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ.

Починаючи з 2016 року працював у Міловській районній державній адміністрації.

В період з 2019 по 2021 роки служив у Марківському об’єднаному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У листопаді 2021 року вступив на військову службу за контрактом до військової частини, що дислокувалася в місті Миколаїв.

Загинув 12 квітня 2022 року в межах населеного пункту Маріуполь.

15. Військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, молодший сержант Васьковський Володимир Віталійович народився 29 квітня 1983 року в місті Хмельницький.

У 1999 році закінчив ЗОШ №25. Після школи навчався у ВПУ №25 за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

З 2003 по 2008 роки заочно навчався на історичному факультеті  Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

З 2003 по 2005 роки проходив військову службу в лавах ЗСУ.

З 2014 по 2015 роки був мобілізований та брав участь в АТО.

У січні 2022 року підписав контракт про проходження військової служби в ЗСУ, а в листопаді цього ж року перевівся до полку «Азов».

Загинув 20 січня 2023 року біля міста Бахмут Донецької області.

Нагороди: орден «За мужність III ступеня» (посмертно), «Залізний Пластовий Хрест» (посмертно).

16. Військовослужбовець 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних сил України, сержант Везденецький Сергій Михайлович народився 25 березня 1973 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №24. Після навчання в школі розпочав свою трудову діяльність, працював на заводі «Катіон».

З 1991 по 1993 роки проходив строкову військову службу в місті Севастополь.

Після військової служби працював у поліції.

У березні 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 15 вересня 2022 року на Харківському напрямку.

17. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, сержант Венгер Віктор Петрович народився 12 лютого 1970 року в селі Масівці Хмельницького району.

Після закінчення школи вступив у ПТУ. Проходив військову службу.

Служив у поліції, працював у колгоспі в рідному селі.

З 2015 по 2016 роки був учасником АТО.

З 2019 року знову повернувся до лав Збройних сил України.

Загинув 16 грудня 2022 року в районі селища Спірне Бахмутського району Донецької області.

18. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, старший солдат Вовк Роман Володимирович народився 20 вересня 1994 року в селі Великий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області.

З 2001 по 2009 роки навчався в ЗОШ №21.

З 2009 по 2013 рік навчався в Хмельницькому університеті економіки та підприємництва.

У 2017 році був призваний на строкову військову службу. У 2018 році підписав контракт.

Після закінчення контрактної служби до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну працював у місті Хмельницький.

З березня 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 02 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.

19. Військовослужбовиць 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону Збройних сил України, солдат Волеводцов Олег Валерійович народився 25 травня 1983 року в селі Богданівці.

Навчався в Богданівецькій ЗОШ. Після закінчення школи пішов працювати. Виховував двох доньок.

З початком повномасштабного вторгнення рф на Україну пішов добровольцем на фронт.

Загинув 01 червня 2023 року в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району.

20. Військовослужбовець 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних сил України, молодший сержант  Вольєв Сергій Вадимович народився 09 травня 1993 року в місті Хмельницький.

Навчався у Хмельницькому колегіумі імені Володимира Козубняка та в  Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному коледжі.

Працював у сфері торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання.

У лютому 2023 року був призваний до лав Збройних сил України.

Пройшов військовий вишкіл у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений до Естонії, де проходив навчання за програмою «Infantry 5-week Basic Combat Course».

Після повернення в Україну був призначений на посаду командира відділення.

Загинув 01 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області.

21. Військовослужбовець Чопського прикордонного загону Збройних сил України, прапорщик Вощина Михайло Юрійович народився 31 січня 1973 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №5. Після навчання в школі пішов працювати на завод «Катіон».

Навчався в інституті на вечірній формі.

В 1991 році був призваний на військову строкову службу.

Працював кінологом в прикордонному загоні.

З 2015 року вийшов на пенсію.

В березні 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 18 липня 2023 року поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області.

22. Військовослужбовець 77-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Гав'юк Василь Анатолійович народився 30 грудня 1993 року в селі Гнатівці Хмельницької області.

З 2009 по 2012 роки навчався в Хмельницькому професійному ліцеї електроніки за спеціальністю «Радіомеханік».

З 2022 року працював у ТОВ «ЖЕД № 1» на посаді майстра.

З березня 2023 року був призваний на військову службу до ЗСУ

Загинув 06 травня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

23. Військовослужбовець 81-ої окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України, солдат Галкін Олег Олександрович народився 15 березня 1982 року в місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №29. В 2000 році закінчив Хмельницьке професійно-технічне училище №8 за спеціальністю «Виконавець художньо-оформлювальних робіт». Пізніше здобув кваліфікацію електрика, за якою і працював багато років.

В травні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив військову службу на посаді навідника.

Загинув 01 серпня 2023 року в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.

24. Військовослужбовець 77-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Гасюк Іван Іванович народився 21 червня 1988 року в селі Путила Вижницького району Чернівецької області.

Навчався в ЗОШ №13. Після навчання в школі вступив у ПТУ №25.

Займався спортом, а особливо полюбляв бокс.

У 2023 році був призваний на військову службу до ЗСУ.

Загинув 05 вересня 2023 року поблизу селища Хромове Донецької області.

25. Військовослужбовець 68-мої окремої Єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних Сил України, солдат Гірченко Андрій Володимирович народився 03 серпня 1978 року в місті Хмельницький.

Навчався у ЗОШ №24.

Працював водієм на підприємствах «Авікс», ТОВ «Фатекс», ДП «Надра Сервіс».

У 2007 році закінчив Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна».

З 2010 по 2021 рік працював водієм у «Ексімбанк».

Після початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України пішов добровольцем на фронт.

Загинув 23 червня 2023 року в районі населеного пункту Павлівка Донецької області.

26. Військовослужбовець 79-ої окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, солдат Гнатюк Андрій Вячеславович народився 28 січня 1986 року в селі Черепівка Хмельницького району Хмельницької області.

З 1992 по 2001 рік навчався в школі села Черепівка.

У 2001 році вступив до Хмельницького професійно-технічного училища №8.

У вересні 2022 року був призваний на військову службу.  Проходив військову підготовку у місті Житомир.

З 27 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.

Загинув 20 березня 2023 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.

27. Військовослужбовець 77-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Гнипель Віталій Вікторович народився 06 лютого 1990 року в селі Лугове Хмельницького району Хмельницької області.

Після закінчення школи вступив у Жмеринське ВПУ. З юного віку працював на різних будівельних об'єктах і опанував багато професій цього напрямку.

Після строкової служби в армії продовжив займатися будівельними роботами у Києві, Хмельницькому, та в рідному селі Лугове.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 01 березня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

28. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, капітан Годущан Юрій Вікторович народився 05 листопада 1981 року в селі Охрімівці Віньковецького району Хмельницької області.

Навчався у СЗОШ №8.

У 1999 році вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та закінчив навчання у  2003 році.

У 2010 році здобув ще одну освіту в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Володів чотирма мовами: англійською, угорською, румунською та польською.

Багато років працював у прикордонній службі.

З 26 лютого 2022 року пішов на фронт.

З 25 грудня 2022 року вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Соледар Донецької області.

В серпні 2023 року сім’я отримали сповіщення про загибель військовослужбовця.

Загинув 25 грудня 2022 року в Донецькі області.

29. Військовослужбовець 79-ої окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, старший сержант Голота Володимир Петрович народився 26 вересня 1979 року в місті Переяслав-Хмельницький.

Навчався в НВК №10 та НВО №5 міста Хмельницький. Займався гімнастикою та боксом в ДЮСШ №3.

Здобував освіту в місті Переяслав-Хмельницький.

З 1997 по 1999 рік проходив службу в ракетних військах міста Котовськ Одеської області. Звільнився у званні старшого сержанта.

По закінченню служби повернувся в рідне місто, одружився та працював до 24 лютого 2022 року.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 29 жовтня 2022 року в селищі Новомихайлівка Донецької області.

30. Військовослужбовець 47-ої окремої механізованої бригади «Ма́ґура» Збройних сил України, лейтенант Грабар Всеволод Євгенович народився 15 серпня 1990 року в місті Севастополь (АР Крим).

У 2007 році переїхав до Києва, вступив до Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка. Навчаючись в університеті, паралельно закінчив військову кафедру, отримав звання «молодший лейтенант запасу».

У 2014 році почав працювати в Національній поліції України.

У 2016 році перевівся та продовжив службу у місті Хмельницький.

З 2017 року проходив «Навчальні курси для працівників Патрульної поліції України з протидії масовим заворушенням Crowd Control» за підтримки відділу з правоохоронних питань посольства США в Україні (The United States Department of State Bureau of International Narcotics and Law Enforcement Affairs (INL).

З 2021 по 2022 рік проходив підготовку в 184-му навчальному центрі з тактичної медицини.

З 2019 по 2021 рік брав участь в АТО/ООС. Війну зустрів, будучи на службі в Національній поліції.

Загинув 09 травня 2023 року в селі Дудникове Запорізького району Запорізької області.

31. Військовослужбовець16-го полку оперативного забезпечення Збройних сил України, старший солдат Гриськов Володимир Михайлович народився 27 квітня 1997 року в місті Хмельницький.

З 2003 по 2014 рік навчався в НВО №5.

З 2010 року по 2014 рік навчався в ДЮСШ №1.

У 2014 році вступив до Тернопільського педагогічного університету ім.В.Гнатюка та у 2019 році здобув професію вчителя фізичного виховання і предмету «Захист України».

З 2020 року по 2021 рік проходив військову службу.

У 2021 році працював вчителем фізичної культури в СЗОШ №12 міста Хмельницький.

В березні 2022 року був мобілізований до ЗСУ.

Загинув 25 листопада 2022 року в селі Новоселівське Луганської області.

Нагороджений медаллю «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ».

32. Військовослужбовець 108-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України, підполковник Гулевський Сергій Павлович народився 11 листопада 1978 року в місті Попасна Попаснянського району Луганської області.

У 1991 році закінчив СЗОШ №1. Займався спортом.

З 1995 по 1999 рік навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

У 2000 році був призваний на військову службу. З 2015 року перейшов на контракт.

У 2021 році закінчив Класичний приватний університет.

З початком повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу.

Загинув 19 травня 2023 року в селі Таврійське Запорізького району Запорізької області.

Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

33. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила  Збройних сил України, майстер-сержант Гуменюк Володимир Володимирович народився 13 травня 1975 року в селі Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області.

Після завершення навчання у школі вступив у ПТУ.

Займався столярною справою, а також працював різноробочим.

В квітні 2015 року був призваний до лав ЗСУ.

Був командиром кулеметного взводу.

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну зустрів з побратимами на позиціях у Луганській області.

З березня 2022 року  і аж до вересня 2023 року вважався зниклим безвісти.

На початку вересня 2023 року рідних сповістили про факт загибелі військовослужбовця 07 березня 2022 року поблизу населеного пункту Попасна Луганської області.

34. Командир відділення караулу 1-ї державної пожежно-рятувальної частин 1-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, прапорщик Дворак Владислав Іванович народився 21 квітня 2001 року в селі Дідківці Білогірського району Хмельницької області.

У 2016 році закінчив 9 класів Дідковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2016 року по 2018 рік навчався у Хмельницькому ліцеї ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради.

З серпня 2018 року по лютий 2021 року навчався у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця).

З березня 2021 року по лютий 2023 року проходив службу із цивільного захисту.

Загинув 27 лютого 2023 року під час ліквідації наслідків атаки рф на 8-й окремий полк спеціального призначення в місті Хмельницький.

35. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України, солдат Демчук Олексій Петрович народився 30 березня 1987 року в селі Моломолинці Хмельницького району Хмельницькій області.

Навчався у Гнатівській загальноосвітній школі.

В 2002 році вступив до Чорноострівського професійного аграрного ліцею, де навчався до 2005 року.

В 2006 році був призваний на строкову військову службу.

Після повернення зі служби розпочав свою трудову діяльність.

З початком повномасштабної війни 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 06 жовтня 2022 року в селі Нова Кам’янка Херсонської області.

36. Військовослужбовець 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Збройних сил України, солдат Дияк Ярослав Миколайович народився 11 лютого 1983 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №20.

В 1998 році сім'я переїхала в село Шумівці Хмельницької області,  де закінчив у 1999 році школу.

З 1999 по 2002 рік навчався в ПТУ №7.

У 2002 році був призваний до лав ЗСУ на строкову військову службу.

Працював різноробочим, переважно в охоронній сфері.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем на фронт.

Загинув 13 липня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

37. Військовослужбовець 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Збройних сил України, капітан Дмитрак Олександр Юрійович народився 13 червня 1996 року в місті Хмельницький.

В 2002 році пішов до 1-го класу НВК №4. Після закінчення школи вступив до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області, який закінчив у 2013 році.

У 2014 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Закінчив академію в 2018 році у званні лейтенанта. Після закінчення академії був направлений у місто Гайсин Вінницької області.

Загинув 16 січня 2023 року в селі Водяне Ясинуватського району Донецької області.

Нагороди: «Лицарський хрест родини Мазеп», наручний годинник «Клейнод», нагрудна відзнака «Учасник бойових дій», нагрудний знак «Гідність та честь».

38. Військовслужбовець 132-го окремого розвідувального батальйону Збройних сил України, солдат Доценко Ілля Петрович народився 13 серпня 1994 року в місті Сватове Луганської області.

З 2001 року навчався в початковій школі «Росток» міста Сватове, а пізніше у Сватівській гімназії.

У 2010 році вступив на навчання до Слов’яносербського сільськогосподарського технікуму.

У 2013 році вступив до Луганського національного аграрного університету.

У 2018 працював в охоронній фірмі «Ягуар» на посаді старшого охоронця.

У 2021 році працював у фірмі «Агрохім» на посаді експедитора.

На початку повномасштабного вторгнення виходив на мітинги проти окупантів у місті Сватове. Коли окупанти вже закріпилися в місті, виїхав до міста Хмельницький та добровольцем пішов на фронт.

Загинув 06 червня 2023 року в селі Омельник Пологівського району Запорізької області.

39. Військовослужбовець 140-го окремого центру сил спеціальних операцій Збройних сил України, головний сержант Дудченко Володимир Володимирович народився 01 березня 1984 року в місті Свердловськ Луганської області.

З 1990 по 2001 роки навчався в Тупичівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Городянського району Чернігівської області. Після навчання в школі вступив до Чернігівського національного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка.

З 2016 року проходив службу за контрактом у декількох військових частинах.

Був учасником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 2016 року.

Загинув 22 вересня 2022 року в селищі міського типу Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Нагороди: орден «За мужність» III ступеня, нагрудний знак «За зразкову службу»; нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» II ступеня, відзнака «Іду на Ви» IV ступеня, почесна відзнака міського голови «Воля та мужність», Указом Президента України № 415/2023 від 08 липня 2023 року присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

40. Військовослужбовець 3-ої окремої штурмової бригади Збройних сил України, сержант Желінський Олександр Анатолійович народився 16 лютого 1984 року в місті Хмельницький.

З 1990 по 2001 рік навчався в Хмельницькій загальноосвітній школі №15.

З 2001 по 2007 рік навчався у Хмельницькому національному університеті.

З вересня 2022 року по травень 2023 перебував на фронті.

Загинув 08 травня 2023 року в районі міста Бахмут Донецької області.

41. Військовослужбовець 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону Збройних сил України, солдат Жук Павло Анатолійович народився 29 червня 1993 року в селі Пашківці Хмельницького району Хмельницької області.

З 2000 року по 2008 рік навчання в Пашковецькій загальноосвітній школі I-II ступенів.

З 2008 по 2011 роки навчався в Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною  підготовкою Хмельницької області.

З 2011 по 2017 рік навчався в Кам’янець-Подільському національному університеті ім.І.Огієнка на фізико-математичному факультеті.

Після навчання в університеті розпочав свою трудову діяльність в НВК №4 на посаді вчителя фізики та інформатики.

У 2020 році підписав контракт на службу в ЗСУ.

Загинув 02 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Осокорівка Херсонської області.

42. Військовослужбовець 106-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України, солдат Задоянчук Артем Васильович народився 26 липня 1986 року в місті Хмельницький.

Навчався в НВК №9.

В 2001 році сім’я переїхала до міста Архангельськ (рф). В цьому ж році вступив до Регіонального технікуму економіки, права та менеджменту та здобував професію юриста.

У 2006 році повернувся до України.

З 2006 по 2012 роки працював приватним підприємцем.

З 25 лютого 2022 року вступив до Сил ТрО, а потім пішов на фронт.

Вважався зниклим безвісти з 11 травня 2022 року, до моменту, поки його особу не було встановлено за ДНК-тестом. Захисника було поховано на Краснопільському кладовищі міста Дніпро. Після ексгумації Герой назавжди повернувся додому.

Загинув 11 травня 2022 року.

Був перепохований 04 квітня 2023 року у місті Хмельницький.

43. Військовослужбовець 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних сил України, солдат Заремський Юрій Володимирович народився 02 жовтня 1990 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №18.

Після навчання у школі в 2017 році вступив у Хмельницький інститут соціальних технологій Університет «Україна».

В 2010 році підписав контракт із військовою частиною міста Хмельницький.

Після закінчення контракту пішов працювати у Хмельницький слідчий ізолятор.

З 2014 по 2015 рік служив у патрульній поліції особливого призначення «Богдан».

З травня 2015 року розпочав службу в Краматорському прикордонному загоні.

З 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ.

Загинув 27 серпня 2023 року поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.

44. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, молодший сержант Захарченко Віктор Євгенович народився 28 вересня 1977 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №21. Після школи вступив до Хотинського сільськогосподарського технікуму.

З 1996 року пішов на строкову військову службу.

З 2000 року почав службу в 3-му окремому батальйоні сил ООН у Ліванській Республіці.

З 2004 року перебував на службі в складі 62-ої окремої механізованої бригади в Республіці Ірак.

З 2020 по 2021 рік служив у міжнародній приватній воєнній компанії «Diaplous Maritime Services», в складі підрозділу «PERUN», який спеціалізується на морській безпеці та захисті танкерів від піратства.

З 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 07 грудня 2022 року на Вугледарському напрямку.

Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

45. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, солдат Здибель Віктор Володимирович народився 21 березня 1974 року в місті Хмельницький.

З 1981 року навчався в ЗОШ №24. Після навчання у школі вступив у ПТУ №8, де здобув спеціальність «Слюсар з ремонту та експлуатації газового обладнання».

З 1992 по 1994 рік проходив військову службу в лавах Національної гвардії України.

З 1995 по 2000 рік служив в органах внутрішніх справ та одночасно навчався на заочній формі Хмельницького університету економіки та підприємництва за спеціальністю «Менеджер-економіст».

З 2001 року працював у різних сферах на приватних підприємствах міста Хмельницький.

З 27 липня 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 21 лютого 2023 року в районі села Червонопопівка Луганської області.

46. Військовослужбовець 66-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, молодший сержант Зіменко Максим Русланович народився 13 квітня 1989 року в місті Хмельницький.

Навчався в НВО № 23. Після закінчення школи вступив до ПТУ №24.

У 2009 році пішов на військову службу, а в 2010 році звільнився в запас.

Довгий час проживав закордоном, де працював у будівельній сфері.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини.

Загинув 09 лютого 2023 року в селі Греківка Сватівського району Луганської області.

47. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, старший солдат Іваницький Антон Іванович народився 10 квітня 1982 року в місті Аральськ-5 (Казахстан).

У 1992 році сім’я переїхала до міста Хмельницький.

Навчався в НВК №10 та ЗОШ №22.

У 2000 році закінчив Дзеленецький професійний аграрний ліцей та здобув професію тракториста-машиніста.

Після навчання працював у ТОВ «Мегакарс» на посаді слюсаря з ремонту автомобілів, а також працював на посаді лаборанта Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва. Пізніше займався ремонтом мобільних телефонів та працював різноробочим на будівництві.

З жовтня 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 30 березня 2023 року поблизу села Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.

48. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, старший солдат Іванов Володимир Володимирович народився  29 вересня 1974 року в місті Львів.

З 1981 по 1992 рік  навчався у Львівській школі № 77.

З 1992 по 1996 рік продовжив навчання у Львівському професійно-політехнічному училищі.

Займався легкою атлетикою та був учасником багатьох спортивних змагань. У 2004 році переїхав до міста Хмельницький.

В 2014 році підписав контракт на військову службу, яку розпочав у місті Тернопіль.

На момент початку повномасштабного вторгнення  вже перебував у зоні бойових дій на Донеччині.

Загинув 29 грудня 2022 року в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

49. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, молодший лейтенант Ільєв Василь Васильович народився 29 січня 1999 року в селі Лугове Хмельницького району.

Навчався в Баламутівському НВК.

У  2020 році закінчив Академію Державної пенітенціарної служби.

З 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 03 травня 2023 року в місті Бахмут Бахмутського району Донецької області.

50. Військовослужбовець 42-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Квятковський Євген Леонідович народився 25 грудня 1982 року в місті Хмельницький.

У 2000 році закінчив НВК №7.

З 2000 по 2005 рік навчався у Міжрегіональній Академії управління персоналом.

В жовтні 2005 року був призваний на строкову військову службу.

Працював механіком у приватній фірмі.

З 07 березня 2023 року був призваний до лав ЗСУ.

Загинув 26 липня 2023 року в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

51. Військовослужбовець 10-го окремого прикордонного загону оперативного реагування Державної прикордонної служби України, капітан Кириленко Сергій Володимирович народився 09 жовтня 1999 року в місті Старокостянтинів.

Проживав у місті Хмельницький. У 2014 році закінчив гімназію №1. В 14 років вступив до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

У 2016 році вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України.

У 2020 році розпочав свій офіцерський шлях на посаді старшого інспектора Житомирського прикордонного загону.

Повномасштабне вторгнення зустрів у місті Маріуполь, де виконував бойові завдання на одному з найскладніших рубежів, очолював бойову групу.

Загинув 06 липня 2023 року в селі Жереб’янки Василівського району Запорізької області.

52. Військовослужбовець 8-го полку спеціального призначення Збройних сил України, молодший сержант Кірєєв Дмитро Ігорович народився 02 березня 1996 року в місті Каховка (Херсонська область).

Завжди активно займався спортом, отримав ступінь бакалавра з психології.

У 2015 році, у віці 19 років, підписав контракт з Херсонською зенітно-ракетною

бригадою міста Нова Каховка. Під час служби брав участь у бойових діях в зоні АТО.

У 2019 підписав контракт і працював у складі 503-го окремого батальйону морської

піхоти, міста Маріуполь. Закінчив навчання «фахова підготовка бойового медика взводу, домедична допомога в умовах бойових дій» на базі 205-го навчального центру міста  Десна.

У січні 2022 обрав для проживання місто Хмельницький і підписав контракт з 8-м полком спеціального призначення. У складі 1- го загону спеціальних операцій 1- ї роти

спеціального призначення 1-ї групи спеціального призначення працював на Донецькому напрямку. Стояв на захисті міст Соледар і Бахмут.

У серпні 2023 брав участь у звільнені села Роботино Запорізької області.

25 серпня 2023 року отримав поранення в голову в районі Роботино і непритомний був евакуйований в обласну лікарню міста Запоріжжя, де помер від отриманих травм, так і не прийшовши до тями.

Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», Відзнакою Президента України «За оборону України», Почесною відзнакою командира військової частини А1788.

53. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, солдат Кірсановський Ігор Валерійович народився 19 листопада 1970 року в місті Познань (Польща).

У 1989 році був призваний до лав армії та проходив службу у Чехословаччині.

Пізніше сім’я переїхала до міста Хмельницький. Працював водієм громадського транспорту.

Був учасником АТО з 2015 по 2016 рік.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф був мобілізований на фронт.

Отримав поранення 29 жовтня 2022 року, а 03 листопада 2022 року помер у лікарні міста Дніпро.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

54. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України, старший лейтенант Климов Олександр Андрійович народився 04 липня 1975 року в місті Хмельницький.

З 1982 по 1989 рік навчався в ЗОШ № 4 (ТБЛ), а також  у СЗОШ №27, яку і закінчив. З 1990 по 1994 рік навчався у Хмельницькому політехнічному коледжі.

Восени 1994 року вступив до Харківського військового університету і в 1999 році закінчив навчання.

Проходив військову службу в лавах ЗСУ.

З 2015 року брав активну участь у зонах бойових дій проведення АТО/ООС.

Загинув 05 листопада 2022 року в селі Архангельське Херсонської області.

Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України за сумлінну службу, Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

55. Військовослужбовець 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України, солдат Коваль Максим Георгійович народився 05 березня 1988 року в місті Городок Хмельницької області.

Навчався в ЗОШ №2 міста Городок.

Після школи продовжив навчання в ПТУ №18 міста Хмельницький.

В 2005 по 2006 рік проходив строкову військову службу.

Працював в охоронній сфері.

В 2015 році почав працювати в ПТУ №18 на посаді слюсаря-електрика.

В 2021 році підписав контракт на військову службу. З початком повномасштабного вторгнення був направлений на фронт.

Загинув 26 грудня 2022 року поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

56. Військовослужбовець 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, солдат Ковтун Ілля Дмитрович народився 31 грудня 1999 року в місті Хмельницький.

У 2015 році закінчив СЗОШ №12.

Після навчання в школі вступив до Хмельницького кооперативного торгівельно-економічного коледжу, а в подальшому – в інститут.

У 2020 році підписав контракт, служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Воював на фронтах Херсонщини, Миколаївщини та Луганщини.

Загинув 09 жовтня 2022 року в селі Давидів Брід Херсонської області.

57. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України, солдат Комарніцький Олександр Ігорович народився 07 березня 1985 року в місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №7. Після навчання в школі вступив у ВПУ №25.

В 2003 році був призваний на військову службу, яку проходив у місті Київ.

З 2008 по 2022 рік працював у ТОВ «Сіріус Екстружен».

З 25 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 26 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Нова Кам'янка Херсонської області.

58. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України, солдат Комарніцький Олександр Миколайович народився 09 липня 1990 року в селі Масівці Хмельницького району.

У 1996 році пішов до першого класу Масівецької ЗОШ І-ІІ ступенів. У 2002 році продовжив навчання в Пироговецькій ЗОШ, яку закінчив у 2008 році з золотою медаллю.

У 2008 році вступив до Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка на історичний факультет. Закінчив університет у 2013 році.

У 2015 році був призваний на військову службу, а 01 квітня 2016 року підписав контракт.

З 27 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт.

Загинув 25 вересня 2022 року в районі села Безіменне Бериславського району Херсонської області.

59. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Збройних сил України, прапорщик Коротун Олександр Васильович народився 13 липня 1987 року в місті Деражня.

З 1993 року навчався в ЗОШ №3 міста Деражня.

З 2000 по 2004 рік навчався у Львівському училищі фізичної культури, брав участь у спортивних змаганнях в Україні та за кордоном.

У 2009 році закінчив Хмельницький університет управління і права.

З 2011 по 2019 рік проходив військову службу в СБУ.

У 2021 році пішов працювати тренером у ФК «Поділля».

Загинув 10 березня 2023 року в місті Соледар Бахмутського району Донецької області.

60. Військовослужбовець 66-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Коршаков Олександр Олександрович народився 06 лютого 1979 року в місті Кіріші (рф).

У 1984 році сім’я переїхала в Україну в місто Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №12, а у 1994 році вступив до Чорноострівського професійного аграрного ліцею, по закінченню якого працював водієм автотранспортних засобів.

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну став на її захист та пішов добровольцем.

Загинув 01 лютого 2023 року в селі Макіївка Сватівського району Луганської області.

61. Військовослужбовець 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, солдат Кофанов Володимир Олександрович народився 19 січня 2004 року в селі Денежникове Новоайдарського району Луганської області.

Навчався у Денежниківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. В 2019 році вступив до Відокремленого підрозділу «Регіональний центр професійної освіти Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». У зв'язку з військовим станом у 2022 році навчання не закінчив.

В березні 2022 року сім’я виїхала на підконтрольну територію України до міста Хмельницький.

В серпні 2022 року підписав контракт на військову службу.

Загинув 01 квітня 2023 року в селі Федорівка Бахмутського району Донецької області.

62. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, молодший сержант Крамар Дмитро Валерійович  народився 15 червня 1999 року в місті Хмельницький.

Навчався в Гвардійському НВК. Після навчання в школі вступив у ПТУ №25, а далі продовжив навчання в політехнічному коледжі.

В 2018 році підписав контракт на військову службу.

Був одним із засновників націоналістичної формації «Фенікс».

З 2019 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони в Донецькій та Луганській областях.

Загинув 6 травня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

Нагороди: нагрудний знак «Йду на Ви» ІІІ ступеня; нагрудний орден «За мужність» ІІІ ступеня; нагрудний знак «За зразкову службу»; відзнака Президента України «За оборону України», нагрудний знак «Почесна відзнака командира військової частини А1788» (посмертно).

63. Військовослужбовець 8-го полку спеціального призначення Збройних сил України, старший солдат Курсов Віталій Валерійович народився 15 лютого 1989 року в місті Городок Хмельницької області.

Навчався в ЗОШ № 4 міста Городок. Після закінчення 9 класу вступив до Хмельницького політехнічного коледжу.

В 2007 році вступив на навчання до Національного університету «Львівська політехніка».

Працював спеціалістом з обслуговування комп’ютерної техніки ДП «Оздоровчий комплекс «Поділля», пізніше продовжив працювати в компанії «ІНКОМ».

Самостійно заснував фірму з будівництва та обслуговування телекомунікаційних мереж.

З перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 07 квітня 2023 року поблизу міста Бахмут Донецької області.

64. Військовослужбовець 77-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, сержант Кучер Григорій Петрович народився 18 березня 1977 року в селі Грим’ячка Віньковецького району Хмельницької області.

Навчався в Грим’яцькій ЗОШ. Після закінчення школи вступив у Кам’янець-Подільській будівельний технікум. Через рік був призваний на військову службу. Після служби в армії продовжив навчання в технікумі.

В 1999 році підписав контракт з ЗСУ та протягом 3 років служив у прикордонних військах.

В 2002 році повернувся зі служби додому. З того часу проживав у місті Хмельницький. Працював на будівництві в різних містах України і за кордоном.

В серпні 2022 року  призваний до лав ЗСУ, де став на захист України.

Загинув 10 березня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

65. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців Збройних сил України, сержант Кучерук Микола Васильович народився 18 вересня 1974 року в місті Хмельницький.

У 1981 році пішов до першого класу ЗОШ №14. З 1982 по 1989 рік навчався в СЗОШ №8.

З 1989 по 1992 рік навчався в ВПУ №4.

З 1992  по 1994 рік проходив військову службу.

З 1994 по 2019 рік працював за професією.

У листопаді 2019 року пішов на службу до лав Збройних сил України та уклав контракт.

З квітня 2023 року був переміщений на посаду водія-радіотелефоніста роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 15 травня 2023 року в місті Вугледар Донецької області.

66. Військовослужбовець 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Збройних сил України, солдат Лазоренко Олександр Миколайович народився 17 червня 1995 року в селі Рудківці Новоушицького району Хмельницької області.

Навчався в Вільховецькій ЗОШ. Після навчання в школі вступив до Новоушинського ПТУ.

Працював у будівельній сфері.

В 2016 році переїхав до міста Хмельницький.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем на фронт.

Загинув 07 січня 2023 року в селі Терни Краматорського району Донецької області.

67. Військовослужбовець 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, підполковник Лакей Сергій Володимирович народився 19 червня 1987 року в місті Дунаївці.

Навчався в СЗОШ №12.

В 2005 році вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

З 2009 року ніс службу та виконував завдання на офіцерських посадах.

3 початком збройної агресії російської федерації в 2014 році став на захист Батьківщини.

В 2019 році завершив навчання на факультеті підготовки керівних кадрів Національної академії Державної прикордонної служби України та для подальшого проходження служби вибув до Донецького прикордонного загону.

Загинув 09 березня 2022 року в населеному пункті Терни Краматорського району Донецької області.

Нагороди: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаль «Захиснику Вітчизни», орден  «За мужність» III ступеня (посмертно), «Козацький хрест» I, II та III ступенів, орден «Єдність та Воля», відзнака «За Вірність Присязі», нагороди «За жертовність та любов до України» та «Захиснику Луганщини» (посмертно).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України було присвоєно чергове військове звання «підполковник» (посмертно).

68. Військовослужбовець 63-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Левчунь Олександр Якович народився 04 серпня 1996 року в місті Хмельницький.

У 2011 році закінчив СЗОШ № 8. Далі навчався в ВПУ №4.

У 2017 році перебував на військовій службі з подальшим підписанням контракту. Потім розпочав навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України записався в ряди добровольців. Будучи в ЗСУ, пройшов навчання на сапера. Пізніше був зарахований до полку «Азов», там пройшов відбір у спеціальну штурмову бригаду, де виконував особливі завдання.

Загинув 07 березня 2023 року біля міста Бахмут Донецької області.

69. Військовослужбовець 72-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, старший солдат Лобов Едуард Анатолійович народився 01 грудня 1988 року в Вільнюсі.

У 1989 році сім’я переїхала до Білорусії в місто Постави. Навчався в місцевій школі.

У 2004 році переїхав у Мінськ, а у 2007 році закінчив Мінську школу №219.

Після навчання в школі вступив до Мінського ПТУ.

Строкову військову службу проходив у місті Вітебськ.

З 27 липня 2017 року підписав контракт на проходження військової служби у 8-му полку спеціального призначення. Проживав у місті Хмельницький.

В червні 2020 року підписав контракт з 72-ою окремою механізованою бригадою Збройних сил України.

З початком повномасштабного вторгнення перебував на фронті.

Загинув 26 січня 2023 року поблизу міста Вугледар Донецької області.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

70. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, солдат Лядецький Микола Миколайович народився 11 квітня 1981 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №25.

З 1998 по 2004 роки навчався у Кам’янець-Подільському державному педагогічному університеті ім. І. Огієнка.

В 2004 році був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України.

З 2005 року до початку повномасштабного вторгнення працював у сфері реклами.

Загинув 07 травня 2023 року в районі населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.

71. Військовослужбовець 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха Збройних сил України, солдат Маєвський Юрій Олександрович народився 03 червня 1986 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ № 18. З 10 років почав займатися у «Пласті».

В 2009 році закінчив Хмельницький національний університет.

Працював екологом. З 2019 року працював на підприємстві ТОВ «Протеїн Інвест» начальником очисних систем.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов на фронт.

Загинув 17 березня 2023 року в селі Водяне Покровського району Донецької області.

72. Військовослужбовець 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Збройних сил України, капітан Матвеєв Дмитро Вікторович  народився 15 березня 1994 року в селі Іванківці Ярмолинецького району Хмельницької області

В 2009 році вступив у Кам'янець-Подільський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області.

У 2011 році вступив до Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

1 березня 2015 року закінчив прикордонну академію та отримав військове офіцерське звання – «лейтенант», був направлений для проходження військової служби у Могилів-Подільський прикордонний загін.

1 березня 2020 року, отримавши військове звання «капітан», звільнився з посади заступника начальника прикордонного відділення з персоналу у зв'язку із закінченням контракту.

Після початку повномасштабного вторгнення рф проти України добровільно пішов захищати державний суверенітет та боротися за незалежність Батьківщини. Служив у військовій частині А4007, перебуваючи на посаді командира взводу.

Загинув 05 серпня 2022 року у районі населеного пункту Авдіївка Донецької області.

24 жовтня 2023 року отримав медаль «Незламним героям російсько-Української війни» (посмертно).

73. Військовослужбовець 5-ої окремої штурмової бригади Збройних сил України, старший сержант Мацак Віктор Опанасович народився 03 лютого 1972 року в місті Кременчук Полтавської області.

Проживав у Полтавській області, але останні 8 років сім’я проживала в місті Хмельницький.

У 2016 році  був призваний до лав ЗСУ та підписав контракт. По закінченню контрактної служби виїхав до Польщі на роботу.

Після повернення до Хмельницького у червні 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ.

Загинув 18 лютого 2023 року в районі населеного пункту Іванівське Донецької області.

74. Військовослужбовець 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Збройних сил України, старший солдат Мігель Олексій Вікторович народився 07 березня 1985 року в селищі Каланчак.

Навчався в Макарівській ЗОШ, яку закінчив у 2001 році.

З 2004 по 2005 рік здобував професію в ВПУ №2 в місті Херсон.

Працював за спеціальністю у місті Київ кілька років, а потім повернувся в рідне село.

Навесні 2015 року був мобілізований. Служив у 101 бригаді в охороні Генерального Штабу. Нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» від 17.02.2016 року.

У грудні 2016 року підписав контракт на військову службу.

У вересні 2019 року вступив до Херсонського державного аграрно-економічного університету.

Загинув 18 грудня 2022  року в місті Бахмут Донецької області.

75. Військовослужбовець 66-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, старший солдат Мурава Юрій Миколайович народився 26 липня 1984 року в селі Клинове Хмельницького району Хмельницької області. Виховували Юрія дідусь та бабуся.

У 2004 році з дружиною переїхав до міста Хмельницький. До війни працював на будівництві.  В перші дні повномасштабного вторгнення вступив до лав Сил ТрО, в квітні 2022 року вступив до лав ЗСУ.

Займав посаду старшого радіотелефоніста, а згодом перекваліфікувався на кулеметника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.

Загинув 22 березня 2023 року в селі Макіївка Сватівського району Луганської області.

76. Військовослужбовець 137-го окремого батальйону морської піхоти Збройних сил України, солдат Науменко Віталій Миколайович народився 19 березня 1986 року в місті Горлівка Донецької області.

Закінчив Дніпропетровський Державний університет внутрішніх справ, працював у органах поліції в місті Тернопіль.

Значну частину життя присвятив спорту, в юності навчався в Дніпропетровському фаховому коледжі спорту, був гравцем вищої та суперліги Федерації волейболу України, отримав звання кандидата в майстри спорту з волейболу.

З 2010 року проживав у місті Хмельницький та працював у навчальному центрі УМВС України в Хмельницькій області.

В березні 2016 року звільнився з органів поліції та підписав контракт із ЗСУ, неодноразово брав участь в АТО та ООС, у 2018 році отримав статус Учасника бойових дій.

Загинув 29 червня 2023 року поблизу населеного пункту Старомайорське Волноваського району Донецької області  під час виконання бойового завдання.

77. Військовослужбовець 140-го окремого центру сил спеціальних операцій Збройних сил України, старший солдат Нечипорук Микола Федорович народився 27 серпня 1990 року в місті Ізяслав Хмельницької області.

Навчався спочатку в початковій школі №7 міста Ізяслав, а з 2001 року – в Ізяславському ліцеї №2 імені О. Кушнірука Ізяславської міської ради.

З 2006 по 2009 рік  проходив навчання в Плужненському професійному аграрному ліцеї.

З 2021 року проходив службу в військовій частині А0661.

Загинув 31 березня 2023 року в селищі міського типу Зарічне Краматорського району Донецької області.

78. Військовослужбовець 63-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Новіков Олександр Володимирович народився 02 січня 1965 року в місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №7.

З 1983 по 1984 рік проходив військову службу в Афганістані.

В 2015 році пішов добровольцем в зону АТО.

В 2016 році був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров‘я.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України пішов добровольцем на фронт.

Під час артилерійського обстрілу населеного пункту Піски Донецької області 18 серпня 2022 року загинув син Олександра.

Помер 24 вересня 2022 року під час проходження військової служби в районі села Велика Солона Вознесенського району Миколаївської області.

79. Військовослужбовець 140-го окремого розвідувального батальйону – підрозділу військової розвідки Збройних сил України, старший матрос Овчинніков Володимир Геннадійович народився 26 лютого 2001 року в селі Круглоозерка Голопристанського району Херсонської області.

З 2007 по 2018 рік навчався в Круглоозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2018 по 2019 рік навчався в екіпажі Херсонської державної морської академії.

В 2019 році проходив військову службу в місті Миколаїв. Після присяги підписав контракт на військову службу, яку продовжив у місті Скадовськ Херсонської області.

У 2020 році в березні підписав контракт на три роки.

З 2021 року почав боронити країну.

Загинув 17 листопада 2022 року в селі Діброва Луганської області.

80. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, старший солдат Омелечко Роман Вікторович народився 12 червня 1989 року в місті Хмельницький.

З 1996 по 2005 рік навчався в СЗОШ №1.

Після закінчення школи навчався у ВПУ №25.

Був призваний на військову службу до ЗСУ.

У 2010 році підписав контракт з військовою частиною А3808, де служив до 2013 року.

З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований.

Загинув 09 листопада 2022 року в селі Яковлівка Бахмутського району Донецької області.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

81. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, головний сержант Оруджев Рашад Алігулу огли народився 13 серпня 1989 року в місті Хмельницький.

Навчався в НВК № 6. Також навчався у спортивній школі «Самсон Право».

Після навчання був призваний на військову службу. По закінченню строкової служби підписав контракт.

На рахунку воїна більше 70 стрибків з парашутом, а також подяка від Президента України за вислугу років у лавах ЗСУ і ще велика кількість медалей та нагород.

Загинув 20 жовтня 2022 року під Херсоном.

82. Військовослужбовець 63-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Осадчук Андрій Васильович народився 19 вересня1986 року в селі Михайлівка Хмельницького району.

Навчався у Михайлівській ЗОШ-І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи у 2004 році вступив у Хмельницький національний університет  на факультет інженерної механіки.

У 2009 році почав працювати у Територіальній державній інспекції праці у Хмельницькій області на посаді головного державного інженера праці.

У 2010 році поступив у Національний університет «Одеська юридична академія» на факультет державного управління та міжнародно-правових відносин.

У 2017 році започаткував власну справу з виготовлення меблів.

З початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 27 грудня 2022 року поблизу міста Бахмута Донецької області.

83. Військовослужбовець 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, солдат Остап’юк Василь Степанович народився 20 січня 1989 року в селі Малі Калетинці Білогірського району Хмельницької області.

Навчався в ТБЛ. У 2003 році закінчив 9 класів.

Після навчання в школі працював різноробочим у місті Хмельницький. Згодом поїхав до Польщі на роботу.

З початком повномасштабного вторгнення рф повернувся в Україну і пішов добровольцем на фронт.

Загинув 08 червня 2023 року поблизу села Лобкове Василівського району Запорізької області.

84. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України, сержант Павлюк Руслан Миколайович народився 17 квітня 1982 року в селі Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Навчався в СЗОШ № 6. Після закінчення школи вступив у ПТУ №8, де здобув професію столяра.

Працював різноробочим у місті Хмельницький.

Загинув 06 січня 2023 року поблизу міста Соледар Донецької області.

85. Військовослужбовець 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України, солдат Парій Володимир Володимирович народився 21 березня 1988 року в місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ №1. Після 7 класу вступив у Київський військовий ліцей імені І. Богуна, далі –  в Академію МВС України міста Київ.

Працював в органах внутрішніх справ різних міст України.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем на захист Батьківщини.

Загинув 11 червня 2022 року поблизу міста Бахмут Донецької області.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

86. Військовослужбовець 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних сил України, солдат Первак Олександр Володимирович народився 25 травня 1978 року в селі Чухелі Волочиського району Хмельницької області.

Після закінчення школи в рідному селі навчався в місті Волочиськ. Після закінчення навчання і до 2002 року працював у рідному селі.

У 2002 році одружився і з сім’єю проживав у місті Хмельницький.

Працював столяром у будівельній організації.

У вересні 2022 року був призваний на військову службу до Збройних сил України.

Загинув 05 червня 2023 року в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.

87. Військовослужбовець 3-ої окремої танкової Залізної бригади Збройних сил України, головний сержант Пікалов Руслан Георгійович народився 22 березня 1976 року в селі Трительники Волочиського району Хмельницької області.

Навчався у Трительницькій ЗОШ. Після закінчення школи вступив у Волочиське професійно-технічне училище №5.

В 1994 році був призваний на військову службу.

Пізніше сім’я переїхала в місто Хмельницький.

В березні 2022 року приєднався до 3-ої окремої танкової бригади.

Загинув 05 січня 2023 року в урочищі Шев’яківка Великобурлуцького району Харківської області.

88. Військовослужбовець 67-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Плаксій Ігор Миколайович народився 31 березня 1965 року селі Біле Лутугинського району Луганської області.

З 1972 по 1982 рік навчався в ЗОШ №48 міста Луганськ.

З 1982 по 1985 рік навчався в технікумі громадського харчування.

З 1989 року працював в будівельній сфері.

З 2014 року переїхав з родиною до міста Хмельницький.

З 2016 по 2020 роки працював на будівництві у Польщі.

У 2020 році повернувся до міста Хмельницький і продовжив працювати на будівництві.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Помер 24 травня 2023 року в шпиталі міста Лиман Донецької області внаслідок поранень, отриманих поблизу села Червона Діброва Луганської області.

89. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, солдат Погорелкін Геннадій Михайлович народився 02 лютого 1985 року в селі Солонці на Херсонщині.

Навчався в ПТУ.

З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу у місті Житомир.

У вересні 2022 року переїхав до міста Хмельницький.

З 24 вересня 2022 року був мобілізований до в/ч А 4267 у місті Коломия.

З 26 листопада 2022 року був призначений на посаду механіка-водія 3-го гірсько-штурмового відділення в/ч А 3715 з місцем дислокації у місті Дружинівка на Донеччині.

Загинув 14 січня 2023 року поблизу селища Спірне Бахмутського району Донецької області.

90. Військовослужбовець 115-ої окремої розвідувальної бригади Збройних сил України, солдат Присяжний Віталій Анатолійович народився 10 лютого 1987 року в селі Крачки Хмельницького району Хмельницької області.

У 1988 році сім’я переїхала в місто Хмельницький.

З 1993 по 2001 рік навчався в СЗОШ № 29. Після закінчення школи вступив у ПТУ №7, де здобув професію столяра.

З 2003 року працював у місті Хмельницький різноробочим.

З 27 липня 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ.

Помер 11 листопада 2022 року в госпіталі міста Київ після отриманого поранення 06 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Опитне Донецької області.

91. Військовослужбовець 81-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Радько Андрій Анатолійович народився 05 вересня 1983 року в селі Верхнєкам’янське Артемівського району Донецької області.

У 2001 році закінчив Ярівську ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2001 по 2004 рік навчався в Слов’янському державному аграрному технікумі.

В грудні 2005 року закінчив Сумський аграрний університет.

З 2004 по 2022 рік працював охоронцем.

Після повномасштабного вторгнення довелося виїхати з рідних місць. Приїхавши в місто Хмельницький, пішов у військкомат. Був мобілізований до лав ЗСУ.

Загинув 15 листопада 2022 року поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області.

92. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, старший сержант Ріхтер Денис Сергійович народився 15 липня 1987 року в місті Славута Хмельницької області.

З 1995 по 2005 рік навчався у Славутській ЗОШ №6.

З 2021 року навчався в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка на спеціальності «Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Практична психологія».

З 2005 року проходив строкову військову службу.

З 2015 року служив на різних посадах.

Загинув 25 травня 2022 року поблизу міста Бахмут Донецької області

Указом президента України від 23 лютого 2023 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

93. Військовослужбовець 86-го окремого батальйону територіальної оборони Збройних сил України, старший солдат Рожик Павло Леонідович народився 15 січня 1997 року в селі Кам’янка Городоцького району.

З 2004 по 2012 рік навчався у Кам’янській ЗОШ, а з 2013 по 2014 рік у Турчинецькій ЗОШ.

З 2014 по 2020 рік навчався в ХНУ.

У травні 2017 року був призваний на строкову військову службу.

За тиждень до початку повномасштабного вторгнення звільнився з Національної гвардії України, а вже 24 лютого 2022 року добровільно приєднався до 86-го окремого батальйону територіальної оборони міста Хмельницький.

У квітні 2023 отримав посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак.

Загинув 22 серпня 2023 року в населеному пункті Козачі Лагері Херсонської області.

94. Військовослужбовець 3-ої окремої штурмової бригади Збройних сил України, старший солдат Розгон Максим Васильович народився 04 вересня 1979 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ № 22. Займався у спортивній школі «Авангард».

Закінчив Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

Працював у сфері продажів міжнародної компанії «Кедбері».

В 2014 році пішов на фронт, а в 2016 році був звільнений у запас.

Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт.

Загинув 08 травня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

95. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, солдат Романюк Роман Васильович народився 06 березня 1982 в місті Кам'янець-Подільський.

Дитячі та шкільні роки пройшли в селі Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області.

Після закінчення школи вступив до технікуму Подільської державної аграрно- технічної академії, а потім продовжив навчання у Хмельницькому національному університеті.

З 2001 року працював на різних посадах у місті Хмельницький.

З 2019 року був фізичною особою-підприємцем у сфері фотомистецтва.

Був мобілізований до лав ЗСУ.

Загинув 05 липня 2023 року поблизу села Берестове Бахмутського району Донецької області.

96. Пожежний-рятувальник караулу 1 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, молодший сержант Севрук Сергій Вікторович народився 07 квітня 1991 року в місті Деражня Хмельницької області.

У 2006 році закінчив 9 класів Деражнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та вступив до Деражнянського професійного аграрного ліцею, який успішно закінчив у 2009 році.

З серпня по вересень 2009 року працював ремонтувальником русловим Хмельницького міжрайонного управління водного господарства.

З жовтня 2009 року по жовтень 2010 року проходив строкову військову службу в Збройних силах України.

З квітня 2012 року по липень 2013 року працював продавцем у ФОП

З серпня по вересень 2013 року працював оператор лінії з переробки яблук ТОВ «Контракт Плюс».

З листопада 2015 року по липень 2019 року працював лісорубом у СЛКП «Флора».

З вересня по жовтень 2019 року працював лісником у ДП «Летичівське лісове господарство».

З серпня по грудень 2020 року навчався в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Загинув 27 лютого 2023 року під час ліквідації наслідків атаки рф на 8-й окремий полк спеціального призначення у місті Хмельницький.

97. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, старший солдат Сікорський Анатолій Тадеушович народився 09 липня 1977 року в селі Райківці.

Все життя проживав в місті Хмельницький.

З 2016 року був учасником АТО та проходив військову службу за контрактом.

11 березня 2022 року після авіанальоту противника на населений пункт Варівськ Київської області вважався зниклим безвісти.

Був похований 18 жовтня 2022 року на кладовищі мікрорайону Лезнево.

98. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України, солдат Сіргун Василь Анатолійович народився 12 лютого 1963 року в селі Губин Хмельницької області.

Проживав у місті Хмельницький.

У 1980 році вступив до Краснолиманського залізничного професійно-технічного училища, де здобув професію машиніста електровоза.

У 1982 році працював помічником машиніста електровоза.

З 1985 року був моряком далекого плавання.

З 1995 року працював приватним підприємцем.

Був учасником Революції Гідності.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем на фронт.

Загинув 19 вересня 2022 року в селі Безіменне Херсонської області.

99. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Збройних сил України, солдат Сірий Олександр Анатолійович народився 10 квітня 1991 року в місті Хмельницький.

З 1997 по 2005 рік навчався в СЗОШ №29.

З 2005 по 2008 рік здобував освіту у ВПУ №11.

Після проходження строкової військової служби працював та жив у місті Хмельницький.

В квітні 2023 року був призваний до лав ЗСУ.

Загинув 16 травня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка у Луганської області.

100. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, старший сержант Скобля Олексій Миколайович народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ (Білорусь).

В 2015 році переїхав до України та вступив добровольцем до ДУК «Правий сектор».

В 2016 році пройшов відбір та приєднався до ССО.

З 2019 по 2022 рік працював інструктором з підготовки особового складу ССО. Відповідав за напрям підготовки бойових медиків.

В 2022 році повернувся в рідну частину в місто Хмельницький.

Брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна, здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним.

Загинув 13 березня 2022 року поблизу населеного пункту Мощун Бучанського району Київської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2019 рік), орденом «За мужність» II ступеня (2022 рік, посмертно), присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022 рік, посмертно).

101. Військовослужбовець 63-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Слотюк Андрій Васильович народився 30 липня 1986 року в місті Хмельницький.

З 1993 по 2004 рік навчався у Хмельницькій гімназії №1.

З 2004 по 2009 рік здобував вищу освіту в МАУП.

З 2009 по 2010 рік проходив військову строкову службу в лавах ЗСУ.

З 25 лютого 2022 року став добровольцем та вступив до лав ЗСУ.

Загинув 03 жовтня 2022 року в районі села Благодатне на Миколаївщині.

102. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, сержант Соколовський Артем Олександрович народився 05 грудня 1992 року в селищі міського типу Сутиски Тиврівського району Вінницької області.

3 1999 по 2006 рік навчався в Сутискій ЗОШ.

З 2007 по 2010 рік навчався на спортивному факультеті Тиврівського ліцею поглибленої підготовки в галузі науки.

З 2010 по 2013 рік навчався у Харківської академії внутрішніх військ.

У 2017 році підписав контракт на військову службу в ЗСУ.

Вищу освіту здобув у Хмельницькому інституті соціальних технологій Університету «Україна» за спеціальністю «Психологія».

Загинув 21 червня 2023 року в селі Васюківка Бахмутського району Донецької області.

Нагороди: нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі», медаль Президента України «Учасник Військового Параду», Орден «За мужність» ІІІ ступеня, Орден «За мужність» ІІ ступеня, нагрудний знак «Почесна відзнака командира військової частини А1788».

103. Військовослужбовець 106-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України, солдат Сорвілов Олексій Олександрович народився 19 жовтня 1987 року в місті Хмельницький.

Навчався у ЗОШ № 18, після закінчення школи вступив у ВПУ №11.

З 2010 року працював водієм у Хмельницькому тубдиспансері.

Був активним учасником Революції Гідності,

Займався колекціонуванням та реконструкцією автомобілів марки «Москвич».

Загинув 25 жовтня 2022 року в селі Давидів Брід Бериславського району Херсонської області.

Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО».

104. Військовослужбовець 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха Збройних сил України, старший солдат Степанишин Артем Петрович народився 07 січня 1987 року у місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ №14, а потім –  в Іванковецькому НВК, який закінчив у 2004 році.

Працював журналістом газети «Подільські вісті».

З 2006 по 2010 рік навчався у Миколаївському міжрегіональному інституті розвитку людини вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», спеціальність «журналістика», кваліфікація – бакалавр з видавничої справи та редагування.

Проходив строкову військову службу. За кілька тижнів до закінчення служби підписав контракт.

Був учасником Революції гідності.

28 лютого 2022 року повернувся з-за кордону і пішов на фронт.

Отримав поранення 01 листопада 2022 року поблизу Бахмута, а  06 листопада 2022 року помер у лікарні міста Дніпро.

105. Військовослужбовець 3-ої окремої танкової Залізної бригади Збройних сил України, старший солдат Стерницький Генадій Казимирович народився 14 вересня 1987 року в селі Божиківці Хмельницького району.

Закінчив Божиківську ЗОШ Хмельницького району.

Після закінчення школи навчався у Жмеринському ПТУ  та здобув професію «помічник машиніста».

З 2007 по 2008 рік проходив строкову військову службу в 169-ому навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого, де здобув спеціальність «механік-водій танку».

З 2008 по 2022 рік проживав та працював у місті Хмельницький.

Наступного дня після широкомасштабного вторгнення рф в Україну пішов добровольцем на фронт і був направлений до 3-тьої окремої танкової Залізної бригади.

Разом із побратимами став на захист Батьківщини та успішно виконував бойові

завдання у Київській (Ірпінь, Буча), Чернігівській, Сумській, Харківській областях.

За мужність, сміливість, незламність та міцність духу, бездоганне виконання бойових завдань отримав вище військове звання «старший солдат».

У вересні 2022 року Залізна бригада брала участь у звільненні Харківщини.

Загинув 15 вересня 2022 року поблизу  міста Ізюм Харківській області.

Нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-Української війни» та хрестом «Честь та слава». За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння українському народу, зразкове виконання військового обов’язку нагороджений державним орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

106. Військовослужбовець 39-го окремого зенітного ракетного полку Збройних сил України, підполковник Стопчак Ігор Дмитрович народився 20 березня 1967 року у селі Залісся Старосинявського району Хмельницької області.

Навчався в Заліснянській ЗОШ, а пізніше – у Проскурівській ЗОШ.

В 1985 році вступив до Донецького вищого військово-політичного училища. Після навчання в училищі проходив службу у місті Яранськ.

Працював водієм у рідному селі, а також викладав історію у місцевій школі.

Після звільнення в запас з 2004 року проживав і працював у місті Хмельницький. Був учасником Революції Гідності. У січні 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України.

Захищав Новоолександрівку, Попасну, Золоте, Оріхове, Жолобок, Новотошківку, Щастя.

Помер 24 січня 2021 року у Головному військовому клінічному госпіталі внаслідок онкологічного захворювання, набутого під час участі в бойових діях на сході України.

107. Військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, солдат Сторожук Богдан Олександрович народився 13 грудня 1982 року у місті  Шепетівка Хмельницької області.

З 1989 по 1998 рік навчався в ЗОШ №6 у місті Шепетівка.

З травня 2001 року по листопад 2002 року був призваний на строкову військову службу до лав ССО Збройних сил України у місті Миколаїв.

В 2003 році закінчив Шепетівське ПТУ № 20.

В 2014 році переїхав на постійне місце проживання в місто Хмельницький, де працював електрогазозварником у будівельній компанії.

З жовтня 2022 року проходив службу у 8-му окремому полку спеціального призначення Збройних сил України.

Загинув 05 березня 2023 року поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області.

108. Військовослужбовець 81-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, солдат Табунщик Олег Вікторович народився 04 червня 1979 року в селі Побєдне Джанкойського району (АР Крим).

У 1989 році сім’я переїхала до міста Маріуполь.

У 1996 році закінчив Маріупольську школу № 67. Після закінчення школи у 1997 році вступив до Національного університету «Одеська морська академія».

Після закінчення навчання працював матросом. У 2012 році –  3-м помічником капітана. У 2021 році – 2-м помічником капітана.

З 12 серпня 2022 року пішов добровольцем та служив у військовій частині А2120.

Помер 09 березня 2023 року внаслідок отриманих поранень 27 лютого 2023 року.

109. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України, старший солдат Ткачук Руслан Олександрович народився 05 червня 1984 року в селі Богданівці Деражнянського району.

Навчався в ЗОШ №25. Після навчання в  школі вступив у ВПУ №4, де здобув професію автослюсара.

Довгий час працював водієм. Був одружений і виховував доньку.

Загинув 04 травня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

110. Військовослужбовець 117-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, старший солдат Токовой Олександр Михайлович народився 04 грудня 1974 року в місті Зеленодольськ Дніпропетровської області.

Навчався в школі, а потім вступив у ПТУ.

Після навчання пішов працювати на Криворізьку теплоелектростанцію.

З 1993 по 1995 рік проходив строкову військову службу в Львівській області.

У 2008 році переїхав до міста Хмельницький.

Довгий час працював у «Подільському експертно-технічному центрі Держпраці».

У січні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ.

Загинув 22 серпня 2023 року в селі Роботине Пологівського району Запорізької області.

111. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Збройних Сил України, солдат Фарващук Антон Олександрович народився 14 червня 1999 року в місті Хмельницький.

В 2005 році навчався у СЗОШ №32. Після навчання в школі вступив у ПТУ №7.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну вступив до добровольчого батальйону.

Загинув 31 березня 2023 року поблизу села Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.

112. Військовослужбовець 79-ої окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, солдат Філь Олександр Миколайович народився 24 вересня 1987 року у місті Хмельницький.

З 1994 до 2005 рік навчався у НВО №28.

В серпні 2022 року підписав контракт на військову службу. Пізніше прийняв присягу та перебував у зоні бойових дій Донецької області.

Загинув 07 листопада 2022 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.

113. Військовослужбовець 42-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Фурман Володимир Дмитрович народився 31 травня 1990 року в місті Хмельницький.

Навчався у гімназії № 1.  Займався боксом у клубі «Авангард».

Навчався у Хмельницькому базовому медичному коледжі за спеціальністю «Лікувальна справа».

З 2014 по 2020 рік працював масажистом у медичній частині СБУ у Хмельницькій області.

З 01 березня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ.

Загинув 06 липня 2023 року у районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

114. Військовослужбовець 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Збройних сил України, старший солдат Фуфалько Леонід Васильович народився 15 липня 1993 року в селі Пархомівці Хмельницького району Хмельницької області.

З 2000 по 2011 рік навчався у Пархомовецькій ЗОШ.

З 2011 по 2012 рік навчався у Голосківському професійному аграрному ліцеї за спеціальністю «Тракторист-машиніст».

З 2012 по 2013 рік проходив строкову військову службу у військовій частині А3769.

З 13 лютого 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України

Загинув 09 квітня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.

115. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, солдат Хохлачов Максим Романович народився 27 серпня 1997 року в місті Хмельницький.

Навчався у НВК №9 до 2014 року, а потім вступив до Київського національного університету будівництва та архітектури.

З 2019 року по лютий 2022 року працював у будівельній фірмі ТМ «Буд» міста Київ.

З 25 лютого 2022 року разом з батьком пішов добровольцем на фронт.

Загинув 28 березня 2023 року поблизу населеного пункту Озерне Донецької області.

116. Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних сил України, солдат Цимбалюк Олег Сергійович народився 29 жовтня 1975 року у селі Маниківці Деражнянського району.

Навчався в ЗОШ №21.

У 1993 році вступив у ПТУ №9, де отримав професію слюсаря.

Після навчання у ПТУ був призваний на військову службу, яку проходив у в/ч А0759.

Після військової служби працював кондуктором, а у 1996 році працевлаштувався в Хмельницьктеплокомуненерго. Понад 19 років працював далекобійником за кордоном.

З 01 березня 2022 року був призваний на військову службу.

Загинув 30 вересня 2022 року у селі Берестове Бахмутського району Донецької області.

117. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, сержант Черніцький Андрій Леонідович народився 16 березня 1984 року в селі Радісне Чуднівського району Житомирської області.

У 2000 році закінчив школу №11 (гімназія №2).

Після навчання у школі вступив у ХНУ.

У 2009 році вступив до ВО «Свобода», де вів активну діяльність. Довгий час проводив вишколи, навчаючи юнаків військовій справі та витривалості.

У 2014 році був активним учасником Революції Гідності.

У 2015 році вступив до лав Збройних сил України.

У 2016 році був головним інженером ЖЕК №1.

З 2017 по 2020 рік був депутатом Хмельницької міської ради 7 скликання.

З початком повномасштабного вторгнення записався добровольцем на фронт.

Загинув 01 липня 2023 року біля населеного пункту Червонопопівка Луганської області, прикриваючи тил побратимів.

118. Військовослужбовець 8-го полку спеціального призначення Збройних сил України, сержант Чорній Роман Ярославович народився 02 липня 1997 року в селі Рата Львівської області.

Після навчання у школі навчався в Рава Руському ліцеї на автослюсаря.

В 2015 році підписав контракт на військову службу в лавах ЗСУ.

Під час служби брав участь в АТО та отримав нагороду – медаль «Учасник АТО».

Після завершення контракту в 95-ій бригаді продовжив службу в ССО.

Був командиром групи розвідників.

Загинув 09 квітня 2022 року в селі Миколаївка Семенівського району Чернігівської області.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).

119. Військовослужбовець 36-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, солдат Чубай Петро Петрович народився 14 липня 1976 року.

Навчався у ПТУ. Після навчання проходив строкову військову службу.

Працював каменярем.

З початком повномасштабного вторгнення рф був мобілізований на військову службу.

Загинув 15 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Кам’янка Харківської області.

120. Військовослужбовець 19-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, старший солдат Шевченко Євгеній Андрійович народився 11 червня 1989 року в селі Біджан (рф).

Пізніше сім’я переїхала у місто Хмельницький. Навчався у НВК №2.

Після закінчення школи вступив до торгівельного технікуму, а згодом закінчив Київський торгово-економічний університет.

Після навчання працював торговим агентом у місті Хмельницький, пізніше став керівником Львівської торгової фірми.

З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем на фронт.

Загинув 23 квітня 2023 року в Сумській області.

121. Військовослужбовець 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України, старший солдат Шевчук Олег Анатолійович народився 11 січня 1985 року у місті Хмельницький.

Навчався у ЗОШ №15. Після школи вступив у ПТУ №11.

Проходив строкову військову службу. Після служби почав працювати на заводі «Новатор». Потім працював на заводі ТОВ «НЕЙЛ».

З початком повномасштабного вторгнення пішов на фронт.

Загинув 04 жовтня 2022 року в селі Білогірка Бериславського району Херсонської області.

122. Військовослужбовець  13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка Збройних сил України, солдат Шевчук Олександр Анатолійович народився 29 липня 1986 року в місті Хмельницький.

З 1992 по 2003 рік навчався у СЗОШ №29.

В 2003 році вступив на навчання до Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україну».

Довгий час працював адміністратором у супермаркеті «Сільпо».

На військову службу був призваний 14 квітня 2023 року.

Загинув 30 червня 2023 року поблизу села Кремінна Луганської області.

123. Військовослужбовець 71-ої окремої єгерської бригади Збройних сил України, солдат Шердюков Олексій Львович народився 01 червня 1982 року в місті Хмельницький.

Навчався в ЗОШ № 4.

З 1999 по 2004 рік навчався у ХНУ.

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну пішов добровольцем до лав ЗСУ.

Під час виконання бойового завдання 02 квітня 2023 року отримав поранення у районі ведення бойових дій біля населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, а 03 травня 2023 року помер від отриманих поранень.

124. Військовослужбовець 117-тої окремої механізованої бригади Збройних сил України, солдат Шимко Павло Анатолійович народився 26 липня 1979 року в селі Шумівці Хмельницького району Хмельницької області.

З 1985 по 1993 рік навчався в Шумівецькій школі. У 1998 році закінчив технікум Подільської державної аграрно-технічної академії за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація сільського господарства».

У 1998 році був призваний на строкову військову службу.

Після армії повернувся в рідне село, де і працював на місцевому підприємстві.

З 2010 року працював у  Хмельницькому обласному госпіталі ветеранів війни.

11 січня 2023 року був мобілізований до 117-тої окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Загинув 02 вересня 2023 року біля населеного пункту Роботине Запорізької області.

125. Військовослужбовець 81-ої окремої аеромобільної бригади Збройних сил України, лейтенант Юзьков Вадим Олександрович народився  28 вересня 1984 року у місті Хмельницький.

Навчався в СЗОШ № 19. Після навчання у школі вступив у ХНУ. Разом з навчанням в університеті закінчив військову кафедру у Національній академії державної прикордонної служби України.

Працював у банківській сфері, де домігся високого кар’єрного зростання.

Активний учасник Революції Гідності.

Загинув 13 червня 2023 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

126. Військовослужбовець 37-го мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» Збройних сил України, солдат Юрков Михайло Сергійович народився 18 вересня 2002 року в місті Хмельницький.

З 2009 по 2016 рік навчався у Морозівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 2016 року навчався у НВК № 10.

У 2020 році вступив до Київського міжнародного університету на архітектурний факультет. У 2021 році взяв академвідпустку та з 30 серпня 2021 року пішов на контрактну службу до ЗСУ.

Починаючи з грудня 2021 року захищав Батьківщину у зоні ООС.

Загинув 06 березня 2023 року в районі населеного пункту Дубово-Василівка Донецької області.

127. Військовослужбовець Головного управління розвідки Міністерства оборони України, рядовий Юрко Юрій Борисович народився 09 вересня 1976 року в місті Хмельницький.

Навчався в НВК №10.

У 1998 році переїхав до міста Харків.

У 2012 році закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

До початку повномасштабного вторгнення працював на підприємстві у місті Харків.

Був добровольцем підрозділу спецпризначення «Кракен».

Брав участь у визволенні Харківської області.

Загинув 28 травня 2022 року в Харківській області.

В вересні 2022 року під час визволення Харківської області були знайдені останки тіла.

Був похований 14 грудня 2022 року в місті Харків.

128. Військовослужбовець 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону Збройних сил України, старший солдат Ющишин Сергій Олександрович народився 10 серпня 1998 року у селі Заборознівці Хмельницької області.

Навчався у Пилипковецькій школі. Після школи вступив до Говірського професійного аграрного ліцею.

Після навчання у ліцеї з 2018 року проходив строкову службу у смт Десна.

Працював у місті Хмельницький.

З початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у складі Збройних сил України.

Загинув 04 квітня 2023 року в населеному пункті Спірне Бахмутського району Донецької області.

Керуючись Положенням про звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» затвердженим рішенням Хмельницької міської ради від 28.04.2010 року №31 (із змінами), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

 

ВИРІШИЛА:

1. Присвоїти звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади»:

1. Альмізу Віталієві Олексійовичу

2. Андріїшину Богдану Федоровичу

3. Бабку Ігореві Валерійовичу

4. Банзулі Святославові В’ячеславовичу

5. Барану Юрієві Анатолійовичу

6. Бережецькому Валерієві Олексійовичу

7. Бірюку Дмитрові Львовичу

8. Богачу Олегові Віталійовичу

9. Болкуну Віталієві Петровичу

10. Бондару Артемові Юрійовичу

11. Бондару Олегові Анатолійовичу

12. Бурлаці Миколі Вікторовичу

13. Бурмістрову Сергієві Адольфовичу

14. Бутенку Вікторові Івановичу

15. Васьковському Володимирові Віталійовичу

16. Везденецькому Сергієві Михайловичу

17. Венгеру Вікторові Петровичу

18. Вовку Романові Володимировичу

19. Волеводцову Олегові Валерійовичу

20. Вольєву Сергієві Вадимовичу

21. Вощині Михайлові Юрійовичу

22. Гав᾽юку Василеві Анатолійовичу

23. Галкіну Олегові Олександровичу

24. Гасюку Іванові Івановичу

25. Гірченку Андрієві Володимировичу

26. Гнатюку Андрієві Вячеславовичу

27. Гнипелю Віталієві Вікторовичу

28. Годущану Юрієві Вікторовичу

29. Голоті Володимирові Петровичу

30. Грабару Всеволодові Євгеновичу

31. Гриськову Володимирові Михайловичу

32. Гулевському Сергієві Павловичу

33. Гуменюку Володимирові Володимировичу

34. Двораку Владиславові Івановичу

35. Демчуку Олексієві Петровичу

36. Дияку Ярославові Миколайовичу

37. Дмитраку Олександрові Юрійовичу

38. Доценку Іллі Петровичу

39. Дудченку Володимирові Володимировичу

40. Желінському Олександрові Анатолійовичу

41. Жуку Павлові Анатолійовичу

42. Задоянчуку Артемові Васильовичу

43. Заремському Юрієві Володимировичу

44. Захарченку Вікторові Євгеновичу

45. Здибелю Вікторові Володимировичу

46. Зіменку Максимові Руслановичу

47. Іваницькому Антонові Івановичу

48. Іванову Володимирові Володимировичу

49. Ільєву Василеві Васильовичу

50. Квятковському Євгенові Леонідовичу

51. Кириленку Сергієві Володимировичу

52. Кірєєву Дмитрові Ігоровичу

53. Кірсановському Ігореві Валерійовичу

54. Климову Олександрові Андрійовичу

55. Ковалю Максимові Георгійовичу

56. Ковтуну Іллі Дмитровичу

57. Комарніцькому Олександрові Ігоровичу

58. Комарніцькому Олександрові Миколайовичу

59. Коротуну Олександрові Васильовичу

60. Коршакову Олександрові Олександровичу

61. Кофанову Володимирові Олександровичу

62. Крамару Дмитрові Валерійовичу

63. Курсову Віталієві Валерійовичу

64. Кучеру Григорієві Петровичу

65. Кучеруку Миколі Васильовичу

66. Лазоренку Олександрові Миколайовичу

67. Лакею Сергієві Володимировичу

68. Левчуню Олександрові Яковичу

69. Лобову Едуардові Анатолійовичу

70. Лядецькому Миколі Миколайовичу

71. Маєвському Юрієві Олександровичу

72. Матвєєву Дмитрові Вікторовичу

73. Мацаку Вікторові Опанасовичу

74. Мігелю Олексієві Вікторовичу

75. Мураві Юрієві Миколайовичу

76. Науменку Віталієві Миколайовичу

77. Нечипоруку Миколі Федоровичу

78. Новікову Олександрові Володимировичу

79. Овчиннікову Володимирові Геннадійовичу

80. Омелечку Романові Вікторовичу

81. Оруджеву Рашадові Алігулу огли

82. Осадчуку Андрієві Васильовичу

83. Остап’юку Василеві Степановичу

84. Павлюку Русланові Миколайовичу

85. Парію Володимирові Володимировичу

86. Перваку Олександрові Володимировичу

87. Пікалову Русланові Георгійовичу

88. Плаксію Ігореві Миколайовичу

89. Погорелкіну Геннадієві Михайловичу

90. Присяжному Віталієві Анатолійовичу

91. Радьку Андрієві Анатолійовичу

92. Ріхтеру Денисові Сергійовичу

93. Рожику Павлові Леонідовичу

94. Розгону Максимові Васильовичу

95. Романюку Романові Васильовичу

96. Севруку Сергієві Вікторовичу

97. Сікорському Анатолієві Тадеушовичу

98. Сіргуну Василеві Анатолійовичу

99. Сірому Олександрові Анатолійовичу

100. Скоблі Олексієві Миколайовичу

101. Слотюку Андрієві Васильовичу

102. Соколовському Артемові Олександровичу

103. Сорвілову Олексієві Олександровичу

104. Степанишину Артемові Петровичу

105. Стерницькому Генадієві Казимировичу

106. Стопчаку Ігореві Дмитровичу

107. Сторожуку Богданові Олександровичу

108. Табунщику Олегові Вікторовичу

109. Ткачуку Русланові Олександровичу

110. Токовому Олександрові Михайловичу

111. Фарващуку Антонові Олександровичу

112. Філю Олександрові Миколайовичу

113. Фурману Володимирові Дмитровичу

114. Фуфальку Леонідові Васильовичу

115. Хохлачову Максимові Романовичу

116. Цимбалюку Олегові Сергійовичу

117. Черніцькому Андрієві Леонідовичу

118. Чорнію Романові Ярославовичу

119. Чубаю Петрові Петровичу

120. Шевченку Євгенієві Андрійовичу

121. Шевчуку Олегові Анатолійовичу

122. Шевчуку Олександрові Анатолійовичу

123. Шердюкову Олексієві Львовичу

124. Шимкову Павлові Анатолійовичу

125. Юзькову Вадимові Олександровичу

126. Юркову Михайлові Сергійовичу

127. Юрку Юрієві Борисовичу

128. Ющишину Сергієві Олександровичу

2. Надати грошову винагороду у розмірі, передбаченому Положенням про звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади», згідно з додатком.

3. Видатки для оплати винагороди членам сімей осіб, які удостоєні звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади», здійснити за рахунок коштів, виділених для виконання заходів Програми соціальної підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей на 2021-2025 роки (із змінами).

4. Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови М.Кривака та начальника відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності Л.Стародуб.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань охорони здоров’я, соціальної політики, гуманітарних питань та розвитку громадянського суспільства, свободи слова та інформації.

 

Міський голова Олександр СИМЧИШИН

Дорогі хмельничани! Схилімо голови і вшануймо світлу пам'ять та героїчний подвиг воїнів, що загинули на полі бою. Згадаймо мирних громадян та дітей, життя яких обірвала збройна агресія російської федерації проти України. Загальнонаціональна хвилина мовчання... Слава Україні! Героям Слава!