В музеї історії міста Хмельницького відкрилася меморіальна експозиція «Скорботні дзвони Поділля», приурочена до Дня пам`яті жертв Голодоморів в Україні.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам`ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Пам`ятні заходи відбуваються впродовж місяця.

Цьогоріч, у 91-ші роковини наймасштабнішого за наслідками і кількістю жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, організованого злочинною комуністичною владою СРСР і УРСР, пам`ятні заходи відбуваються в умовах десятилітньої російсько-української війни і майже трьох років з часу повномасштабного вторгнення російського агресора в землі суверенної України.

Експозиція «Скорботні дзвони Поділля», розгорнута в музеї, складається із 20 банерів. З них – 16 – підготовані фахівцями Українського інституту національної пам`яті, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та Міністерства закордонних справ України в рамках проєкту «Україна 1932-1933: геноцид голодом». Зокрема, експозиція висвітлює за допомогою архівних документів, фотознімків, свідчень очевидців, наукових досліджень причини, передумови, механізми і наслідки організації Голодомору-геноциду і масових репресій проти українців – селянства, наукової і творчої інтелігенції – носіїв генетичного коду нації, духовних цінностей, традицій, знань, ідей державності та волі.

А ще чотири банери розроблені музеєм історії міста Хмельницького і розкривають тему масового вбивства голодом у 1932-933 роках 1670000 подолян. Під час цієї роботи були використані документальні та речові експонати з фондів музею, свідчення очевидців, документи з ДАХмО, наукові та науково-публіцистичні дослідження про геноцид голодом на Поділлі Володимира та Лідії Маняків, Іллі Шульги, Світлани Маркової.

У відкритті виставки взяли участь студенти–першокурсники групи ІДП-9 Відокремленого структурного підрозділу «Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету» під керівництвом викладача Юлії Сергіївни Гуцалюк та представники ЗМІ.

У вступному слові директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш наголосила на необхідності для українців берегти власну історичну пам`ять, зберігати знання про предків, котрі впродовж попередніх століть змагалися за збереження національної історії, національної ідеї, мови в умовах постійної ворожої агресії та чужинецького гніту. Слід вірити й докладати зусиль, щоб і з нинішніх випробувань Україна вийшла цілісною, зберегла власну ідентичність для наступних поколінь. Двадцяте століття не стало винятком для українців у боротьбу за збереження власної національної ідентичності, принісши на нашу землю багато потрясінь: Перша світова війна, революції 1905 року, революція 1917-1921 років, під час якої смертельним котком прокотилися по нашій землі перша і друга більшовицько-українські війни, реваншистська війна білої армії за збереження російської імперії, польсько-більшовицька війна, друга світова війна… Три голодомори, цинічно сплановані і реалізовані узурпаторською більшовицькою владою: голодомор 1921-1923 років, найбільший голодомор-геноцид 1932-1933 років та голодомор 1946-1947 років…Голодомори, штучно організовані на родючій і щедрій українській землі, котрі забрали мільйони життів, - страшний злочин, який повинні усвідомити народи нашої планети і дати цьому правдиву оцінку. Найбільший з них, Голодомор-геноцид 1932-1933 років, за різними оцінками українських та іноземних дослідників забрав життя щонайменше 7-10 мільйонів українців, з них – 4,5 мільйона – дітей.

Галина Барабаш зупинилася на причинах, передумовах та механізмах здійснення голодоморів в Україні. Основною метою вбивства голодом, яку переслідувала кривава більшовицька влада, було упокорення вільнолюбного українського духу, знищення прагнення українців до відродження власної державності, нещадна експлуатація і грабунок українського селянства. Страшний експеримент, організований комуністичною владою на українському селі: так зване розкуркулення, колективізація, здирницькі непосильні хлібозаготівлі, реквізиції, вилучення всіх продуктів харчування, тотальна ізоляція, створення мережі так званих торгзінів для викачування грошей та цінностей та низка інших фактів свідчать про спланований геноцид голодом. Не оминула чорна біда людомору й наше Поділля, забравши, за підрахунками Іллі Шульги, 1670000 життів наших земляків, тобто кожного п`ятого. Із зерносховищ Поділля в голодному 1933 році, коли у вимираючих селах не зосталося жодних продуктів харчування та масово гинули виснажені опухлі дорослі й діти, злочинна влада щодня вивозила 150000 пудів зерна, а це – 55 вагонів, або три ешелони.

Наш святий обов`язок – пам`ятати про цей та інші злочини, вчинені проти українців та передавати наступним поколінням. Історичні уроки закликають нас бути пильними, тримати удар у протистоянні з ворогами української державності.

Галина Барабаш познайомила студентів зі змістом банерів експозиції. Розповіла також про історію заснування та діяльність музею історії міста Хмельницького.

Відвідувачі отримали змогу безкоштовно познайомитися з усією музейною експозицією, відчути переваги інтерактивної взаємодії з експонатами, чим можуть похвалитися не так багато українських музеїв. А також – зробити багато цікавих світлин в обладунках чи одностроях, вбраннях різних епох.

Запрошуємо відвідати музей та познайомитися з експозицією «Скорботні дзвони Поділля», яка триватиме до 25 листопада 2024 року.

За інформацією Музею історії міста Хмельницького