19 лютого 2014 року. Позиційні бої. Повстання в регіонах.

Протистояння на Майдані тривало всю ніч з 18 на 19 лютого. Демонстранти утримували позиції на Майдані, тоді як силовики почали підготовку до «антитерористичної операції». Проти демонстрантів з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години 18 лютого загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. За офіційними даними на пожежі загинули дві людини, 41 врятовано. Пожежу змогли загасити тільки 20 лютого вранці.

Мітингуючі стримували силовиків за допомогою барикад із палаючих автомобільних шин. Штурм силовиками Майдану тривав 17 годин. У сутичках гинули люди з обох сторін. Спостерігачі засвідчили появу третьої сторони – снайперів, які вели вогонь з даху готелю «Україна».

«Беркут» серйозно відтіснив євромайданівців. Лінія протистояння змістилася майже до центру Майдану Незалежності.

О 4.15 ранку Президент В. Янукович звернувся до протестувальників з ультиматумом – здатися.

До ранку силовики «зачистили» більшу частину Майдану, але повністю захопити площу їм так і не вдалося. На світанку на Майдан прорвалося кілька автобусів із підкріпленням із Західної України, зокрема, зі Львова.

Цього дня вогнепальне поранення в голову отримав майданівець, волинянин, який останні роки мешкав у Києві, Юрій Сидорчук (с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область, 53 роки). У комі його відвезли до лікарні. Він помер 28 червня 2014 року, так і не вийшовши з коми. На розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської журналіст видання «Вести» В’ячеслав Веремій (м. Київ, 33 роки) намагався фотографувати з таксі натовп тітушок. Журналіста витягли з машини, побили палицями, а потім вистрілили в груди. Уранці він помер. Тривала пожежа, яка спалахнула в Будинку Федерації профспілок України. У вогні отримав несумісні із життям травми член молодіжної дефлімпійської збірної України з боротьби Дмитро Максимов (м. Київ, 19 років). Після пожежі знайшли тіла Володимира Топія (м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, 58 років) та Олександра Клітинського (с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область, 25 років), які загинули, допомагаючи евакуювати поранених зі шпиталю в Будинку профспілок. Іще один евакуйований поранений, що перебував у будівлі, Юрій Пасхалін (с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, 30 років), помер у лікарні. Барикаду на Хрещатику остаточно зруйнували, а від Будинку профспілок до монумента Незалежності простягалася вогняна барикада. Протестувальники підпалили намети між стелою Незалежності та консерваторією, щоб продовжити вогняну барикаду довкола Майдану.

Протестувальники змогли укріпити барикади. Сутички того дня були локальними. Протестувальники тримали оборону на барикадах, силовики постійно поливали людей водою з брандспойтів і стріляли з помпових рушниць.

СБУ оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї держави.

Біля 11.00 стало відомо про відправку десантників до Києва із Дніпропетровська.

Ввечері «Укрзалізниця» скасувала всі поїзди зі Львова до Києва «через розмиття колії Південно-Західної залізниці на ділянці Тетерів–Коростень».

На 18.00 влада готувала черговий штурм Майдану, але його відклали. Було оголошено перемир’я і розпочався новий раунд переговорів.

Ескалація насильства в Києві спричинила нову хвилю протистояння в регіонах. У низці обласних центрів повторно захоплено будівлі обласних державних адміністрацій, управлінь МВС та СБУ. Штурмували адміністративні споруди у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях, Ужгороді, Черкасах, Дніпропетровську, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці та інших обласних центрах. Штурми супроводжувалися блокуваннями, підпалами будівель силових структур.

Події хмельницького Євромайдану стали відзеркаленням тих громадянських революційних процесів, котрі відбувалися по всій Україні тієї вікопомної осені-зими 2013-2014 років. 19 лютого у Хмельницькому після мітингу на Майдані Незалежності протестувальники розділилися і кількома групами вирушили пікетувати будівлі прокуратури та Управління СБУ в області. Протестувальникам за повідомленнями активістів стало відомо, що вночі, з 19 на 20 лютого, з Хмельницького на Київ, мав вирушати автобус з працівниками СБУ. Автобус дійсно був, однак силовики ним не змогли скористатися, бо завадили активісти Майдану. По натовпу, який зібрався біля будівлі СБУ, із дверей та воріт приміщення було відкрито вогонь з автоматів. В результаті від рикошетного кульового поранення на місці загинули медсестра-пенсіонерка Людмила Шеремет та Дмитро Пагор, 1992 р.н., який був важко поранений в голову і помер у лікарні того ж дня, не прийшовши до тями. Основна вимога протестувальників: відкликати спецпризначенців з Києва і перейти на бік народу. Протестувальники кидали у вікна приміщення коктейлі Молотова, запалав центральний вхід до приміщення, але до людей ніхто зі спецслужбовців не вийшов. В результаті приміщення будівлі згоріло. За фактами смертей громадян і спалення приміщення СБУ було відкрито кримінальні справи. Місто Хмельницький – це єдиний обласний центр, окрім столиці, в якому під час подій Революції Гідності загинули люди.

За інформацією Музею історії міста Хмельницького