Новини

У Хмельницькому поклали квіти до меморіальної дошки видатному земляку Костю Місевичу

Сьогодні виповнюється 80 років з дня трагічної загибелі видатного українця, нашого земляка Костя Місевича. З цієї нагоди до меморіальної дошки, що на фасаді будівлі Хмельницької міської ради, поклали квіти.

«80 років тому у важкі роки другої світової війни на Тернопільщині в бою загнув наш земляк Кость Місевич. Постать, про яку мають знати хмельничани, адже окрім того, що він був надзвичайно талановитим музикантом, який на початку ХХ століття привертав увагу до історії, культури України тим, що популяризував бандуру, він був активним громадським діячем. Все життя Кость Місевич приділяв значну увагу підтримці українського духу та культури і був щирим сином України», - розповів заступник міського голови – директор Департаменту інфраструктури міста Василь Новачок.

Народився Кость Місевич в 1890 році в селі Лезневе, Проскурівського повіту, Подільської губернії. Видатний бандурист, митець, вчитель, політичний та громадський діяч. В часи революції 1917 року виборці Проскурівського повіту обрали його депутатом Центральної Ради, як представника Всеукраїнської Ради селянських депутатів.

Під час роботи на станції Проскурів Кость Місевич допомагав гетьманові Павлу Скоропадському роззброювати московське військо, виконував обов'язки представника Центральної Ради у справах «Синьої дивізії» УНР, працював комісаром Подільської залізниці.

У листопаді 1920 року з урядом та армією Української Народної Республіки Кость Місевич змушений був виїхати до Тарнева, де продовжував активну культурно-просвітницьку діяльність, виготовляв бандури, навчав молодь гри на них, став засновником школи кобзарського мистецтва, створив безліч творчих колективів, дуетів, тріо, згодом - капелу бандуристів, з якими два десятиліття виступав на Західному Поділлі, Волині, Галичині, у Польщі та Німеччині.

Кобзарі стали добре відомими серед української діаспори. Вони пропагували давній український інструмент - бандуру, українську пісню, історію, пробуджували національну свідомість, доносили світу інформацію про Україну та визвольну боротьбу українців.

У 1939 році Місевич став надрайоновим провідником ОУН, організував повстанський визвольний рух на Кременеччині, виступав в лісових таборах бійців УПА.

Загинув вірний син України в 1943 році в бою з гітлерівськими окупантами.

Дорогі хмельничани! Схилімо голови і вшануймо світлу пам'ять та героїчний подвиг воїнів, що загинули на полі бою. Згадаймо мирних громадян та дітей, життя яких обірвала збройна агресія російської федерації проти України. Загальнонаціональна хвилина мовчання... Слава Україні! Героям Слава!