Василь Туз народився 20 березня 1985 року у місті Нова Каховка на Херсонщині.
Понад 20 років проживав у Хмельницькому. Працював на будівництві.
Був прекрасним батьком та люблячим чоловіком, завжди був готовий прийти на допомогу друзям.
Василь був мобілізований до війська у травні 2024 року. Служив в 355-му навчальному механізованому полку, солдат.
19 червня 2024-го воїн зник безвісти на Донеччині. 11 місяців рідні сподівалися отримати хоч якусь звістку про чоловіка. Але ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Василю навіки 39 років.

Кирило Віцінський народився 14 вересня 1994 року на Львівщині.
Закінчив Хмельницький колегіум №16 та Львівський політехнічний коледж.
Кирило дуже любив техніку та комп’ютери. Був світлим та життєрадісним юнаком, посмішка була його візитною карткою, понад усе любив життя, але у відповідальний для країни момент Кирило ухвалив рішення стати на захист України та своєї сім’ї.

Артем Бойко народився 5 червня 1991 року у селі Малашівці Хмельницького району.
Після школи закінчив Хмельницьке ВПУ №4, де здобув професію маляра-штукатура.
Відслужив строкову військову службу. Працював на ПБП «Основа».
Артем добровільно став на захист України ще в 2014-му році. Був патріотом і справжнім воїном. 
Коли почалася повномасштабна війна, Артем Бойко 25 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Служив в 11-му зенітно-ракетному полку, старший солдат. Воював із загарбниками на різних напрямках.

Віталій Мельник народився 11 травня 1986 року в селі Давидківці.
Тут пройшло його дитинство. Із сім’єю проживав в Хмельницькому.
Понад 15 років працював водієм у комунальному підприємстві по будівництву, ремонту та експлуатації доріг. Віталій був відповідальним, працелюбним і щирим чоловіком, на нього завжди можна було покластися.
До війська Віталія мобілізували у вересні 2023 року. Він проходив службу спочатку у Житомирі, потім стрільцем у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади, солдат. 

Ігор Якименко народився 4 серпня 1972 року у місті Києві.
Після школи закінчив професійно-технічне училище.
Останні 17 років проживав у місті Хмельницькому.
Працював різноробочим.
У березні 2024 року Ігор приєднався до лав Збройних Сил України.
Чоловік служив на посаді стрільця у 68-ій окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. У червні під час виконання бойового завдання воїн зник безвісти на Покровському напрямку. ДНК-експертиза встановила, що Ігор загинув 24 червня 2024 року.
Ігорю Якименку був 51 рік.
У нього залишилися мати, донька та сестра.

Дмитро Баранецький народився 21 червня 1981 року у місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій ЗОШ №15. Після школи з відзнакою закінчив Хмельницький національний університет. Ще зі студентських років Дмитро почав розвивати власну справу.
Займався системами вентиляції, кондиціонування, встановлював жалюзі, ролети. Він обслуговував майже все місто: лікарні, поліклініки, держустанови.

Павло Матвеєв народився 16 липня 1985 року у місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій ЗОШ №16 та ВПУ №11, де здобув професію автослюсаря.
Працював автослюсарем, займався ремонтом автомобілів. Був активною, життєрадісною  та доброю людиною. Захоплювався вільною боротьбою.
Павло пішов на війну добровільно у березні 2022 року. Спочатку був десантником. Згодом перевівся на посаду пілота БПЛА до 47-ї окремої механізованої бригади “Магура”.
Загинув захисник 2 червня 2025 року на Сумському напрямку під час виконання бойового завдання від ворожого мінометного обстрілу.

Олександр Орлов народився 15 грудня 1973 року в місті Сіверськодонецьку на Луганщині.
Працював на промисловому підприємстві.
Після початку повномасштабного вторгнення з сім’єю переїхав до Хмельницького.
У травні 2024 року був мобілізований до ЗСУ. Служив Олександр у 33-й окремій механізованій бригаді, солдат.
1 листопада 2024 року воїн зник безвісти під Покровськом на Донеччині. Загибель Олександра Орлова підтвердила ДНК-експертиза.
Олександру було 50 років.
У нього залишились дружина, син, донька та мати.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Хуршед Мумінов народився 7 жовтня 1983 року в Душанбе, Таджикистан.
Громадянська війна в рідній країні стала приводом до переїзду родини в Україну, до міста Хмельницького.
Працював Хуршед на будівництві, меблевій фабриці, посезонно — в ремонтно-дорожній фірмі. Хуршед був дуже доброю, чуйною та життєрадісною людиною, завжди готовий прийти на допомогу.
Чоловік добровільно став на захист України у квітні 2023-го. Служив у 60-й окремій механізованій бригаді, солдат.

Андрій Гончарук народився 28 вересня 1970 року в місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій ЗОШ №14. Після школи закінчив Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, де у 1996 році здобув фах вчителя географії.
Спочатку працював у Хмельницькій ЗОШ №12, а згодом тривалий час у ЗОШ №29. Був тренером з баскетболу. Любив навчати дітей та відпочивати з ними у літньому таборі на природі, грати в шахи.
Також Андрій працював у сфері нерухомості ріелтором та водієм у службі таксі.