Юрій Дзендзя народився 31.12.1976 року в м. Снятин, де провів своє безтурботне дитинство та зустрів швидкоплинну юність. Батько, який був місцевим тренером волейбольних команд, прищепив любов до спорту, а з мамою проводив довгі вечори на кухні, на якій творились дива кулінарії та виливались з гарячого воску свічки.
Вступивши у Кам'янець-Подільську аграрну академію, здобув професію інженера, окрім того саме тут закінчив військову кафедру.
Життя нестримно мчало вперед: спочатку робота в Києві, Криму (до 2014 року), а потім, опанувавши професію далекобійника, долав безкінечні та незвідані європейські дороги.
Щирим коханням огортав свою дружину Лесю, з якою познайомився в 2018 році та разом почали мешкати у місті Хмельницькому. Своїй дружині присвячував вірші, які з любовʼю легко та вміло писав.
Юра ніколи не зупинявся, не сидів на місці, завжди прагнув спробувати щось нове, відкрите невідоме. З-під його легкої руки з'являлись як і смачні торти, так і народжувався сад, яким, на жаль, так і не встиг насолодитися.
Коли розпочалась повномасштабна війна, Юра був вдома і як справжній українець, з перших днів приєднався до лав ЗСУ. Уже 06.03.2022 був призначений командиром протитанкового взводу 2 батальйону 68 окремої єгерської бригади.
Свій оптимізм, силу духу він прихопив і на фронт, повний віри у краще, вселяв надію у світле майбутнє своїм рідним та побратимам. "Буде перемога, лише потрібен час", - промовляв до них Юра.
Старший лейтенант Дзендзя Юрій Іванович загинув 26.06.2023 р. у бою за Україну в районі села Павлівка Донецької області, внаслідок атаки ворожих дронів.
Воїну навіки 46 років…
Поховали захисника поруч із батьками у місті Снятин на Івано-Франківщині.
Рішенням Хмельницької міської ради №1 від 21.05.2025 року за видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою удостоєний звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» посмертно.
