Рішення виконавчого комітету

від 28.12.2017 року № 1011 "Про внесення на розгляд сесії міської ради пропозиції про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Хмельницькому на 2018-2019 р.р."

Україна
Хмельницька міська рада
Виконавчий комітет

РІШЕННЯ

від 28.12.2017 року № 1011

Про внесення на розгляд сесії міської ради пропозиції про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Хмельницькому на 2018-2019 р.р.

 

 

 

Розглянувши клопотання управління житлово-комунального господарства, керуючись Законом України «Про відходи», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» від 08.11.2017 р. №820-р, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 року № 22-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради

 

 

 

В И Р І Ш И В :

 

 

1. Внести на розгляд сесії міської ради пропозицію про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м.Хмельницькому на 2018-2019 р.р. згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови А. Нестерука, та управління житлово-комунального господарства.

 

 

Міський голова                                                                            О. Симчишин

 

Додаток

до рішення виконавчого комітету

Хмельницької міської ради

від 28.12.2017 № 1011

 

 

ПРОГРАМА

поводження з побутовими відходами

у м. Хмельницькому на 2018-2019 роки

 

 

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Програма поводження з побутовими відходами у м. Хмельницькому на 2018-2019 роки (далі — Програма) розроблена відповідно до законів України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» від 08.11.2017 р. №820-р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 року № 22-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки».

Програма покликана створити стабільну основу, яка забезпечить сприятливий інвестиційний клімат, необхідний для ефективного функціонування системи поводження з побутовими відходами в місті та визначає основні напрямки руху та бачення поводження з побутовими відходами до 2019 року.

Програма передбачає створення системи комплексного поводження з побутовими відходами та трансформацію відношення до побутових відходів на користь розгляду їх як цінного ресурсу, яким потрібно управляти, а не проблеми, яку потрібно вирішувати.

Комплексне поводження з відходами являє собою стратегічний підхід до управління твердими відходами, що охоплює всі джерела і всі аспекти, такі як: утворення, розділення, транспортування, сортування, оброблення, утилізація та видалення з акцентом на досягненні максимальної ефективності використання ресурсів.

Деякі ресурси, що містяться в побутових відходах, можуть бути повторно використані або перероблені, але наразі багато з них втрачаються і видаляються на полігон. Скорочення використання полігону при поводженні з побутовими відходами принесе переваги для навколишнього середовища, збереже вичерпні природні ресурси і забезпечить чіткі перспективи для економіки міста та України в цілому.

Практика поводження з відходами як в Україні, так і у місті Хмельницькому, знаходиться на низькому технологічному рівні та орієнтована на захоронення; обмежена в підходах до прийняття комплексних рішень; має недостатні фінансові ресурси; а також обмежена в досвіді і технічних знаннях щодо інноваційних технологій.

Метою Програми є створення умов, що сприятимуть забезпеченню збирання, розділення, перевезення, сортування, оброблення, утилізації та захоронення побутових відходів та обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людини.

Досягнення цієї мети визначається реалізацією п’яти стратегічних напрямків, таких як інформування громадськості та просвітницька робота, технічний розвиток, фінансовий розвиток, правовий розвиток, інституціональний розвиток.

Головними завданнями Програми є:

— впровадження ефективної системи поводження з побутовими відходами;

— запобігання потрапляння значної частки побутових відходів на полігон;

— розширення простору, охопленого організованим збиранням та вивезенням відходів;

— створення умов для ефективного використання побутових відходів як енергоресурсу;

— безпечне захоронення побутових відходів з обов’язковим дотриманням вимог та правил експлуатації полігону, організація моніторингу і контролю за полігоном з метою запобігання шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей;

вирішення питань з утилізації фільтрату;

— дегазація полігону побутових відходів;

— впровадження нової тарифної політики у сфері поводження з побутовими відходами;

— залучення приватного сектора в усіх областях сфери поводження з побутовими відходами;

— запуск програми з підвищення поінформованості громадськості.

Основою реалізації Програми є втілення в життя її заходів в доцільній економічній формі, а саме заходи, що визначені у Програмі мають враховувати реальні матеріальні і фінансові можливості міста в сучасних умовах, не гальмувати розвиток виробництва. При цьому важливо знайти збалансовані рішення фінансового забезпечення програмних заходів.

Визначені Програмою заходи передбачають:

опрацювання діючих законодавчих та нормативно-правових актів у сфері поводження з побутовими відходами; реформування системи управління у сфері поводження з побутовими відходами; розробка та затвердження у встановленому порядку нормативно-правових актів місцевого рівня; систематизація порядку розташування контейнерних майданчиків (створення схеми розташування контейнерних майданчиків по місту з урахуванням сучасного досвіду європейських країн); реалізація пілотних проектів та визначення пріоритетних напрямків у сфері роздільного збирання та подальшої утилізації небезпечних відходів,  відходів оргтехніки, рослинної біомаси та інших відходів у складі побутових; впровадження економічно обґрунтованої тарифної політики; просвітницька діяльність; забезпечення сприятливих умов для залучення інвестицій; виконання підготовчих робіт для впровадження комплексної переробки та утилізації ресурсоцінних компонентів побутових відходів і технологій ефективного використання побутових відходів як енергоресурсу.

Виконання програми надасть можливість створити комплексну міську систему управління відходами, що значною мірою вирішить проблему запобігання накопиченню відходів і обмежить їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ОГЛЯД ПОТОЧНОГО СТАНУ

 

 

Характеристика сучасного стану полігону побутових відходів.

 

Міський полігон створений стихійно у 1956 році. Експлуатується Хмельницьким комунальним підприємством «Спецкомунтранс» та займає площу понад 13 га. На сьогоднішній день на полігоні накопичено 4,2 млн. тон побутових відходів.

Внаслідок більше ніж 60-ти річного складування сміття, в межах полігону між північним та південним бортом, сформувалась антропогенна форма рельєфу, яку можна класифікувати як «сміттєве плато». На сьогоднішній день його поверхня практично вирівняна і утворює клиновидний сміттєвий пагорб з висотою у північній частині близько 25 м. Полігон має правильну прямокутну форму 300×260 м з максимальною висотою 32 м в напрямку відсипки і середньою висотою 15 м. Бічні схили мають сформовані кути понад 600.

Території, прилеглі до полігону із західного, північного та частково східного напрямків належать до сільськогосподарських угідь.

Східна, західна та північна межа полігону повністю огороджені, тоді як південна відкрита для вільного доступу.

Протягом 2012-2017 років виконано ряд заходів по покращанню стану полігону, а саме: західну сторону полігону обнесено огорожею; північну сторону обнесено земляним валом та траншеєю; розроблено схему робочих карт; встановлено репери по периметру технологічних зон робочих карт; східну, західну та північну сторони полігону облаштовано нагірним каналом для збору фільтрату, який збирається в південній частині полігону, якій АРФ-автомобілями вивозиться на верхню частину полігону; проведено науково-дослідницькі роботи з визначення морфологічного складу відходів; встановлено ваговий комплекс; укладено інвестиційний договір на виконання комплексу робіт по дегазації полігону.

 

       Вплив полігону на навколишнє середовище.

 

Полігон розташований в північному напрямку від міста на відстані двох кілометрів. Побутові відходи некомпостовані.

Попереднє сортування та оброблення побутових відходів частково проводиться.

На полігоні не проведено повного комплексу спеціальних інженерних досліджень: топогеодезична зйомка виконана, але геологічних та гідрогеологічних вишукувань, екологічних та санітарно-гігієнічних досліджень не проведено.

Полігон не має стабільного по всій площі покриття, тому сміття має постійний контакт з навколишнім середовищем і викликає забруднення атмосферного повітря. Двічі на рік проводяться аналізи ґрунту, водних ресурсів.

За останні роки перевищення норм забруднюючих речовин не виявлено.

 

Екологічна свідомість.

 

Екологічна свідомість знаходиться на незадовільному рівні, в результаті чого моделі споживання не враховують вплив продукції на навколишнє середовище як фактор при покупці товарів. Така  відсутність обізнаності простежується в низькому рівні використання послуг зі збирання та утилізації, у видаленні відходів на стихійні звалища, спалюванні відходів та інших небезпечних практиках.

Підняття рівня свідомості та розуміння необхідності прийняття рішення щодо роздільного збору відходів для мешканців необхідно доносити через постійну, налагоджену систему інформування населення.

 

Тенденції щодо населення. Аналіз обсягів житлового будівництва.

 

Протягом останніх років спостерігається незначний приріст населення міста, економіка міста продовжує розвиватися, обсяги утворення побутових відходів також збільшуються. 

Аналіз ведення структури житлового будівництва протягом останніх років свідчить, що обсяги житлового будівництва мають тенденцію до зростання.

Частка садибного будівництва складає 25%, відповідно частка багатоквартирного будівництва становить 75% загальної площі.

Очікується, що щорічне введення житлового фонду по місту в середньому складе 180 тис.м2 загальної площі (наприклад, за січень-червень 2017 року введено у експлуатацію 183,7 тис. кв. м загальної площі житла).

 

Організації, які займаються санітарним очищенням міста.

 

1. Комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста, вул. Купріна, 52.

2. Хмельницьке комунальне підприємство «Спецкомунтранс», вул. Толстого, 1.

3. Комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг, вул. Я. Мудрого.

Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради здійснює в межах своїх повноважень координацію дій всіх підпорядкованих комунальних підприємств та є розпорядником бюджетних коштів.

 

 

 

Утворення та склад побутових відходів.

 

У середньому за добу на полігон побутових відходів вивозять понад 2300 м³. Річний об’єм побутових відходів складає 850 тис. м³.

 

Контейнерне господарство та спецтехніка.

ХКП «Спецкомунтранс» забезпечує обслуговування 3116 контейнерів, в т. ч. 140 контейнерів для роздільного збирання побутових відходів (петпляшка, скло). Загальна кількість контейнерних майданчиків — 234.

Площа прибирань контейнерних майданчиків комунальних організацій становить 4613,4 м2.

Вивезення побутових відходів здійснюють 34 сміттєвози, які знаходяться на балансі комунального підприємства.

 

Система поводження з відходами та її функціонування.

 

В даний час поводження з побутовими відходами в місті ґрунтується на технологіях низького рівня і орієнтовано на захоронення. Управління здійснюється органами місцевого самоврядування і цей сектор отримує недостатнє фінансування, має обмежений досвід і технічні знання. Основними проблемами системи поводження з відходами і її функціонування є:

— Відсутність комплексного підходу у сфері поводження з побутовими відходами – загальний комплексний підхід до управління побутовими відходами - система, яка буде охоплювати всі рівні ієрархії відходів, від запобігання до видалення, включаючи перероблення й утилізацію – в місті не застосовується.

— Роздільне збирання і сортування відходів домогосподарств – населення має недостатній рівень обізнаності та небажання сортувати свої відходи. Загальний рівень охоплення послугами зі збирання побутових відходів, особливо в секторі садибної забудови, є низьким, а щодо послуг із роздільного збирання є іще нижчим.

— Тарифи – низькі тарифи на захоронення побутових відходів не забезпечують стимулювання роздільного збирання і сортування. Так звані «витрати на розвиток» не включені виконавцем послуг в тариф, незважаючи на існуюче для цього положення в структурі тарифів. Витрати, пов'язані з майбутнім закриттям полігону і його рекультивацією також не включені в тариф на захоронення відходів. Також не включають тарифи і інвестиційну складову.

РОЗДІЛ ІІІ

ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ  В МІСТІ

ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ

ПРОГРАМИ

 

З метою підвищення ресурсозбереження, зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я людей пропонується обрати напрямок  системного підходу, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:

— запобігання утворенню відходів  (в т. ч. через просвітницьку діяльність);

— утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;

— остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.

Застосування системного підходу вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг.

Враховуючи специфіку побутових відходів, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл "сировина – продукція – відходи" повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню. Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження відходів є максимальне використання їх як вторинної сировини.

 

Обґрунтування організаційно-управлінських та фінансово-економічних заходів.

 

Місцеві органи влади відіграють значну роль у змінах, що стосуються  поводження з побутовими відходами і реалізацією заходів, окреслених у цій Програмі. На рівні міської ради реформування системи управління  побутовими відходами є важливим для підтримки зміни поведінки, а також є основою, на якій буде побудована майбутня система поводження з побутовими відходами. Крім того, органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити постійне вдосконалення фізичного та соціального середовища, в якому проживають їх громади.

Для реалізації мети Програми передбачається розв’язати такі основні завдання:

— організація роздільного збирання побутових відходів;

— вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері поводження з побутовими відходами;

— здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами;

— вирішення проблеми незаконного поводження з відходами (складування в несанкціонованих місцях, спалювання тощо) шляхом встановлення фінансових санкцій та, за необхідності, притягнення до відповідальності;

— створення для утворювачів побутових відходів системи заохочувальних заходів щодо їх роздільного збирання;

— сприяння роз’ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини;

— співпраця зі школами при розробленні та впровадженні освітніх програм і програм із підвищення поінформованості населення у сфері поводження з відходами.

 

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок:

— коштів Державного бюджету України, у тому числі Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

— коштів обласного бюджету, у тому числі фонду охорони навколишнього природного середовища;

— коштів міського бюджету;

— коштів комунальних підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері поводження з побутовими відходами;

— коштів інвесторів;

— залучених кредитних ресурсів.

 

Обґрунтування заходів з впровадження роздільного збирання побутових відходів та мінімізації їх утворення.

Роздільне збирання побутових відходів – це метод збирання, за яким ресурсоцінні компоненти відходів збираються окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання. Роздільне збирання відходів, як вторинної сировини, здійснюється з метою зменшення кількості побутових відходів, що захоронюються на полігоні, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини. Методи та засоби роздільного збирання, перевезення та перероблення дозволено обирати органам місцевого самоврядування з врахуванням морфологічного складу побутових відходів, їх річного обсягу утворення, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог.

Враховуючи досвід з втілення роздільного збору у різних містах України, його введення потрібно впроваджувати з постійною інформаційною підтримкою. Це пов’язано з тим, що через недостатню участь населення у роздільному збиранні відходів та недосконалою системою роздільного збирання до контейнерів з ресурсоцінними компонентами можуть потрапляти харчові та інші відходи, що легко загнивають.

Особливої уваги потребує підвищення якості послуг з вивезення відходів та недопущення вивозу вторинної сировини на міський полігон. З метою зменшення кількості відходів та унеможливлення їх повторного використання сторонніми особами, мешканцям рекомендується проводити деформацію ПЕТ-пляшки та викидати її. Таким чином, зменшується обсяг непотрібної пляшки в 3-4 рази. Цим відповідно заощаджується місце в автомобілі. Запровадження такого експерименту не потребує фінансових витрат на створення матеріальної бази та повинен проходити як складова інформаційно-просвітницької компанії.

Важливим завданням мінімізації утворення відходів є відмова мешканців міста від придбання та використання виробів із пластику: пакетів, контейнерів для продуктів, пластикової тари, одноразової посуди тощо. Не рекомендується використовувати повторно пластикову пляшку та особливо не купувати продукти на базарі у вживаних пластикових пляшках. Як альтернатива, мешканцям рекомендовано використовувати багаторазові сумки, паперові пакети для пакування продуктів харчування, паперовий одноразовий посуд тощо. Відмова від споживання їжі та напоїв із пластикової тари дозволять не тільки покращити навколишнє природне середовище, але й здоров’я мешканців.

 

Заходи з організації збору небезпечних відходів.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів – це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках і мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища або здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими та захоронюються на полігоні, де вони становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я. Це є екологічно неприпустимо, тому небезпечні відходи у складі побутових відходів мешканці та виконавці послуг повинні відокремлювати на етапі збирання чи сортування та передавати спеціалізованим підприємствам, що отримали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до заходів програми охорони довкілля міста Хмельницького, збір небезпечних відходів, які утворюються в побуті (відпрацьовані люмінесцентні лампи, побутові елементи живлення,  ртутні термометри), на території міста здійснюється з 2015 року за допомогою мобільних пунктів прийому з подальшою передачею ліцензованому підприємству на утилізацію. З 2018 року кількість мобільних пунктів збору небезпечних відходів та час їх  роботи планується збільшити.

Головною метою збору небезпечних та специфічних відходів є недопущення попадання їх на полігон.

 

Екологічні та санітарно-гігієнічні заходи.

Екологічне та санітарно-гігієнічне благополуччя населення забезпечується кваліфікованим проведенням моніторингових досліджень в галузі поводження з відходами.

До об'єктів моніторингу у сфері поводження з побутовими відходами рекомендується відносити місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації, сортування та захоронення відходів.

До предметів моніторингу поводження з побутовими відходами рекомендується віднести: підземні і поверхневі води, атмосферне повітря, геологічне середовище та ґрунти, рослинний і тваринний світ,  на які можуть негативно впливати об'єкти поводження з відходами.

Узагальнення та аналіз моніторингової інформації дасть змогу підвищити повноту, достовірність, оперативність і якість інформаційного обслуговування сфери поводження з побутовими відходами, уникнути негативних впливів на довкілля та здоров'я населення, забезпечить аналітично-інформаційну підтримку прийняття рішень з управління сферою поводження з відходами, проведення оцінки стану об'єктів поводження з побутовими відходами та величини екологічних ризиків.

 

Обґрунтування необхідності встановлення економічно-виправданих тарифів

Відшкодування витрат у секторі поводження з відходами в Україні є незадовільним. Низький рівень плати за побутові відходи (тобто, тарифу на послуги із поводження з побутовими відходами) не покриває всіх витрат на збирання, вивезення, оброблення та/або видалення  побутових відходів, і у багатьох випадках частина цих витрат субсидується органами місцевого самоврядування. Крім того, несприятливий економічний стан багатьох підприємств та організацій, відсутність належного рівня  платоспроможності та небажання сплачувати за послуги з боку значної кількості домогосподарств, недостатній рівень виконання законодавства щодо поводження з побутовими відходами, й труднощі з доступом до кредитів призводять до надання послуг з вивезення відходів на неналежному рівні і поганого стану технічного обладнання через низький рівень  інвестування.

Як результат, фінансова основа комунального підприємства, що працює у сфері поводження з побутовими відходами, є відносно нестабільною, а витрати на надання послуг із комплексного поводження з побутовими відходами не покриваються. Низький рівень тарифів не стимулює до роздільного збирання і сортування, а інвестиційна складова у тарифі взагалі не враховується.

Органи місцевого самоврядування повинні відшкодувати вартість послуг із поводження з побутовими  відходами за рахунок споживачів послуг відповідно до принципу «забруднювач платить» і принципів врахування повної собівартості (встановлення повної вартості послуги).

       Відшкодування витрат вимагає впровадження зборів зі споживачів послуг, які відшкодовуватимуть витрати, та які пов’язані з послугами в рамках схем «Плати за те, що викидаєш» (Pay-as-you-Throw PAYT) для збирання, оброблення та видалення відходів. Дослідження показали, що в Україні є ще  резерв для мобілізації доступного фінансування зі споживачів  послуг із поводження з відходами.

       Регулярний дохід від схем «Плати за те, що викидаєш» й тарифів на захоронення відходів, що покривають всі витрати, необхідний для покриття операційних та експлуатаційних витрат, а в ідеалі також інвестиційних витрат, з метою досягнення фінансової стійкості послуг у сфері поводження з побутовими відходами.

 

Обґрунтування навчально-виховних та інформаційно-просвітницьких заходів.

Освіта і підвищення рівня обізнаності ґрунтується на ідеї, що надання інформації як про позитивний, так і негативний вплив на навколишнє середовище, може спонукати підприємства та окремих осіб змінювати свою поведінку на добровільній основі. Проте, щоб змінити відношення та поведінку людей знадобиться дещо більше, ніж просто надання інформації. Однаково важливими є взаємодія між державними установами та іншими зацікавленими сторонами, які також взаємодіють з громадами та подають позитивний приклад.

Ґрунтуючись на тому що самі, люди, є основними утворювачами відходів, отже, кожна людина повинна, змінювати свою поведінку. Тому центральним компонентом Програми є освіта і підвищення обізнаності.

Важливою умовою впровадження Програми є постійна робота з населенням. Населення повинно бути інформовано про наявність цієї Програми, про її мету, завдання та цілі, про терміни виконання та досягнуті результати.

Інформаційну кампанію потрібно проводити постійно. За інтенсивністю інформаційна кампанія розподіляється таким чином, що найбільшу кількість інформації потрібно донести населенню у період реалізації роздільного збирання відходів та запровадження нових послуг, що надаються підприємствами.

Сприйняття Програми та участь населення у її впровадженні відіграють вирішальне значення в успішності втілення самої Програми та отриманні результатів.

 

РОЗДІЛ IV.

ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ ТА ПОКАЗНИКИ ПРОГРАМИ, МОНІТОРИНГ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

 

Моніторинг Програми поводження з побутовими відходами.

Моніторинг ефективності реалізації стане важливим елементом цього процесу та є необхідним, тому що проблеми побутових відходів і базові умови змінюються з часом.

Моніторинг надасть можливість:

— відслідковувати, чи дотримуються критерії, які визначають склад сукупності заходів у сфері поводження з побутовими відходами;

— оцінити, чи реалізується політика відповідно до плану, і якщо ні, то з якої причини. Причинами відсутності реалізації можуть бути: недостатня політична підтримка, недостатні ресурси, недостатньо розвинений інституційний потенціал, недостатній рівень співпраці з головними зацікавленими сторонами;

— реагувати на питання від зацікавлених сторін і надавати оновлену інформацію щодо протидії у реалізації відповідної політики.

Для можливості оцінки успішного або неуспішного виконання заходів, викладених в цій Програмі, і для обґрунтування необхідності внесення змін до підходу, що застосовується, потрібно здійснювати ретельний моніторинг реалізації Програми в коротко- і середньостроковій перспективі.

Моніторинг буде включати систематичний і безперервний збір, обробку і узагальнення інформації у сфері поводження з побутовими відходами міста.

Результати цього моніторингу забезпечать розуміння того, наскільки досягаються показники й цілі і наскільки виконуються викладені заходи. Вони можуть використовуватись для підтвердження або перегляду припущень, перегляду сценаріїв та/або надання допомоги у виявленні тих сфер, які вимагають подальшого забезпечення дотримання законодавства.

Таким чином, моніторинг може використовуватись як для діагностики (тобто, огляду минулої і поточної ситуації), так і для прогнозування (тобто, планування на майбутнє і прогнозування подій та їх наслідків).

 

Очікувані результати та наслідки реалізації Програми поводження з побутовими відходами

 

У результаті реалізації Програми очікується:

— поліпшення екологічного стану та благоустрою території міста;

— мінімізація утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

— впровадження системи роздільного збирання побутових відходів;

— підвищення екологічної культури населення;

— контроль за поетапним закриттям та рекультивацією існуючого міського полігону для захоронення відходів;

— будівництво сміттєпереробного комплексу.

 

Завдяки впровадженню програмних заходів досягається:

— зменшення шкідливого впливу побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;

— зменшення забруднення території міста побутовими відходами;

— зменшення обсягів захоронення побутових відходів;

— впровадження нових технологій в сфері поводження з твердими побутовими відходами;

— поліпшення якості обслуговування мешканців міста у сфері поводження з побутовими відходами.

 

Додатки до Програми:

Додаток 1. План заходів з реалізації Програми поводження з побутовими відходами у м. Хмельницькому на 2018-2019 роки.

 

 

 

 

Керуючий справами

виконавчого комітету                                                               Ю. Сабій

 

 

 

 

Начальник управління

житлово-комунального господарства                                     В. Новачок

 

Додаток 1

до Програми поводження

з побутовими відходами у

м. Хмельницькому  на 2018-2019 роки

 

 

ПЛАН ЗАХОДІВ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ У М. ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

НА 2018-2019 РОКИ

 

 

№ з/п

 

Зміст заходу

Терміни виконання

 

 

Виконавці

Джерела фінансування

Орієнтовні обсяги фінансування, тис.грн.

2018 р.

2019 р.

1

Впровадження конкурентних ринкових засад у сфері надання послуг щодо поводження з побутовими відходами з урахуванням вимог антимонопольного законодавства України

 

2018-2019

 

Управління ЖКГ

 

 

2

Розробка, встановлення та погодження економічно обґрунтованих тарифів у сфері поводження з відходами

 

2018

Управління ЖКГ, ХКП «Спецкомунтранс»

 

 

3

Проведення семінарів, видання посібників, організація та проведення конкурсів щодо поводження з відходами серед навчальних закладів міста

 

2018-2019

Департамент науки та освіти, громадські організації

Кошти природоохоронного фонду

 

15,00

 

15,00

4

Висвітлення через засоби масової інформації мети та завдань Програми поводження з відходами, проведення просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення рівня екологічної свідомості громадян

 

 

2018-2019

Управління ЖКГ, Управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста, ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти природоохоронного фонду, кошти ХКП «Спецкомунтранс»

 

 

 

20,00

 

 

 

20,00

5

Впровадження збирання окремо від інших видів побутових відходів небезпечних відходів та передача їх спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з побутовими відходами

 

2018

ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти ХКП «Спецкомунтранс», кошти природо-охоронного фонду

 

250,00

 

250,00

6

Виконання необхідних заходів на полігоні побутових відходів з метою дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів

 

 

 

2018-2019

 

ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти міського бюджету,

Кошти ХКП «Спецкомунтранс»

 

 

550,00

 

 

450,00

7

 

Впровадження системи роздільного збирання побутових відходів

Розробка та реалізація пілотного проекту в одному з мікрорайонів міста щодо роздільного збирання побутових відходів

 

 

2018-2019

 

Управління ЖКГ, ХКП «Спецкомунтранс»

 

Кошти міського бюджету,

Кошти ХКП «Спецкомунтранс»

 

 

25,00

 

 

25,00

8

Проведення комплексу робіт по дегазації полігону побутових відходів

 

 

2018-2019

ООО «Біогаз Енерджи»

 

 

Кошти інвесторів

 

 

9

Розробка проектно-кошторисної документації на реконструкцію полігону ПВ

2018-2019

ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти міського бюджету

1350,00

 

10

Постійне оновлення обладнання для збирання, переробки та перевезення побутових відходів

 

2018-2019

Управління ЖКГ, комунальні підприємства міста

Кошти міського бюджету, кошти ХКП «Спецкомунтранс», кредитні кошти

 

25000,00

 

20000,00

11

Облаштування контейнерних майданчиків для збору побутових відходів, встановлення інформаційних табличок щодо правил поводження з відходами

 

2018-2019

Управління ЖКГ, ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти міського бюджету, кошти ХКП «Спецкомунтранс»,

 

800,00

 

800,00

13

Проведення протипожежних заходів на полігоні ПВ

 

 

2018-2019

ХКП «Спецкомунтранс»

кошти ХКП «Спецкомунтранс»

 

500,00

 

500,00

14

Розробка проектно-кошторисної документації та встановлення підземних контейнерів для збору побутових відходів

 

2018-2019

Управління ЖКГ, ХКП «Спецкомунтранс»

 

Кошти міського бюджету

 

2500,00

 

2000,00

15

Розробка програми у сфері поводження з будівельними та зеленими відходами та її впровадження

 

2018-2019

ХКП «Спецкомунтранс»

кошти ХКП «Спецкомунтранс»

20,00

60,00

16

Встановлення камер відеоспостереження на майданчиках загального користування з метою попередження несанкціонованого складування будівельних та зелених відходів

 

2018-2019

 

Управління ЖКГ

 

Кошти міського бюджету

 

30,00

 

35,00

17

Створення робочої групи щодо надання пропозицій для розробки  Національної стратегії поводження з відходами

 

2018-2019

 

Управління ЖКГ

 

 

 

18

Розробка техніко-економічного обґрунтування для будівництва сміттєпереробного заводу

 

2018

Управління економіки

Кошти міського бюджету,

кошти ХКП «Спецкомунтранс»

 

500,00

 

19

Розробка проектно-проектно-кошторисної документації на будівництво сміттєпереробного заводу

 

2018-2019

Управління ЖКГ, ХКП «Спецкомунтранс»

Кошти міського бюджету, кошти інвесторів

 

 

5000,00

 

20

Придбання земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу

 

 

2018-2019

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів

Управління ЖКГ,

 

 

 

Кошти міського бюджету та інших джерел

 

 

10000,00

 

 

ВСЬОГО

 

 

 

46560,00

24155,00

 

 

 

 

 

Керуючий справами

виконавчого комітету                                                                                                                                 Ю. Сабій

Начальник управління

житлово-комунального господарства                                                                                                        В. Новачок