Згадати захисника України Анатолія Суліму прийшли рідні та друзі, бойові побратими та волонтери.

Анатолій на війні рятував життя інших, автомобілем швидкої разом з побратимами доправляв у лікарню поранених. І 9 лютого 2015 року, рятуючи життя інших, Анатолій лишився свого. Під час боїв у районі Дебальцеве  машина швидкої допомоги, яка везла  поранених, потрапила під обстріл.
Сьогодні про Анатолія згадували його товариші та колеги, волонтери, міський голова висловив підтримку рідним.

“Коли ми проводимо вечори пам’яті, ми сумуємо, ми плачемо, але ми обов’язково маємо говорити про героїзм, бо я впевнений, що жодна з армій світу навіть і не починала б воювати на тій техніці, на якій поїхали хлопці вивозити поранених. Це все тому, що є неймовірний український дух, є неймовірний героїзм”, - переконаний міський голова Олександр Симчишин.  

Анатолій мав гарну сім’ю, зі своєю дружиною Валентиною у шлюбі прожив 19 років, подружжя виховало двох доньок. Сьогодні молодша донька Марина виконала пісню у пам’ять про свого тата.

Пан Анатолій був членом клубу військово-історичної реконструкції «Проскурівський гарнізон». У 2013, коли в Україну прийшло лихо, Анатолій Суліма  першим опинився серед майданівців, одним із перших прийшов до міського військкомату, коли російські загарбники анексували Крим, долучився своїм легковиком до колони Автомайдану. Анатолій проходив службу біля м. Сватово, на Донеччині,  у першому відділенні, першого автомобільного взводу, сьомої окремої санітарної роти, яка була підпорядкована Вінницькому шпиталю. Звідти разом із своїми побратимами часто виїжджали на Артемівськ та Дебальцево, рятували поранених, витягували хлопців просто з-під куль, рятували життя. 9 лютого 2015 року під час боїв у районі Дебальцеве  машина швидкої допомоги, яка везла  поранених, потрапила під обстріл.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Анатолій Суліма нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою Народний Герой України. Анатолію присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

Його героїчний вчинок  назавжди житиме у пам’яті наших сучасників та нащадків.